Справа № 344/6541/15-ц

Провадження № 6/344/57/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року                                                                         м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді             Ковалюк І.П.,

секретаря с/з:                   Довганич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у виконавчому листі по цивільній справі № 344/6541/15-ц за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі банк» Славкіної Марини Анатоліївни  до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2/08/16-05 від 21.07.2008 року в сумі 745 275.38 грн., -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

12.02.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із заявою, у якій просить замінити вибулого Стягувача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на Правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (у справі № 344/6541/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до відповідача, яким є: ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2/08/16-05.

В обґрунтування своєї заяви зазначає, що 28.11.2019 року між ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 212009, відповідно до якого ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 2/08/16-05_. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) е різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Вказують, що у відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувана поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувана - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Представник заявника в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд у його відсутності, вимоги заяви підтримав.

Боржник та представник первісного стягувача в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату та час слухання справи.

Від ОСОБА_1 неодноразово на адресу суду надходили заяви про відкладення судового засідання. Суд вважає, що ОСОБА_1 зловживає правом на відкладення розгляду справи, що призводить до безпідставного відкладення та затягування розгляду заяви, та звертає увагу на те, що протягом тривалого часу (лютий-грудень) ним не надано письмового заперечення, доказів неправомірності передачі права вимоги за зобов`язанням визначеним кредитним договором чи виконання ним рішення суду. Також, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 міг скористатися своїм правом на участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду

Нормами ч.3 ст. 442 ЦПК зазначено, що суд розглядає заяву у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

За таких підстав та відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутність сторін, що не з`явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Так, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2016 року позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі банк» Славкіної Марини Анатоліївни  до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2/08/16-05 від 21.07.2008 року в сумі 745 275.38 грн. задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 , на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м.Київ, вул. Дегтярівська 27 Т, код ЄДРПОУ 19017842, заборгованість за кредитним договором №2/08/16-05 від 21.07.2008 року станом на 24.04.2015 року у розмірі 700178.19грн. (сімсот тисяч сто сімдесят вісім грн..19 коп.), з яких: 27337,70 Євро (двадцять сім тисяч триста тридцять сім євро 70 центів), що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 24.03.2015р. (25.411695 грн. за 1 Євро) складає 694697 грн. 29 коп. (шістсот дев`яносто чотири тисячі шістсот дев`яносто сім гривень 29 копійок) по тілу кредиту та відсотках, та комісія за РО в розмірі 5480,90 грн. (п`ять тисяч чотириста вісімдесят гривень 90 копійок). У задоволенні решти заявлених вимог відмовлено. Також, стягнуто з ОСОБА_1 в спеціальний фонд Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору 3654 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» відхилено, а рішення Івано-Франківського міського суду від 10 серпня 2016 року залишено без зміни.

Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2018 року  задоволено заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “ВіЕйБіБанк” Славкіна М.А. про виправлення описки в рішенні суду від 10.08.2016 року та в тексті резолютивної частини рішення та в тексті виконавчого листа вказано дату народження відповідача/боржника.

22.11.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено вказану ухвалу суду від 29.10.2018 року залишено без змін.

28.11.2019 року між ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 212009, відповідно до якого ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 2/08/16-05_.

Як вбачається із копії Договору № 212009 про відступлення прав вимоги від 28 листопада 2019 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту(овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», Додатку № 3 - надалі за текстом також «Реєстр договорів застави», Додатку № 4 - надалі за текстом також «Реєстр договорів поруки», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Сторони домовились, що Додаток № 3 та Додаток № 4 включають договори, які оформлені в простій письмовій формі щодо яких законом не вимагається нотаріального посвідчення та інформація за якими не внесена до будь-яких державних реєстрів.

За цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, тощо. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та. на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Банк та Новий кредитор зобов`язані повідомити Боржників про відступлення права вимоги за Основними договорами протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту набрання чинності чим Договором у порядку, передбаченому чинним законодавством або відповідним Основним договором (форма повідомлення згідно Додатку № 2).

Відсутність в матеріалах справи доказів про вручення ОСОБА_1 повідомлення про зміну кредитора, суд не бере до уваги, оскільки положеннями цивільного закону не передбачено обов`язку встановлення вказаних обставин під час вирішення питання про заміну стягувача.

З копії Додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги № 212009 від 28.11.2019 року, Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами станом на 26.11.2019 року : «109. ОСОБА_1 Кредитний договір № 2/08/16-05_ від 21.07.2008 року» .

Відповідно до копії платіжного доручення № 1 від 19.11.2019 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» здійснило оплату ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК» в сумі 15 423 130,63 грн., призначення платежу: 04; GL3N212009, протокол UA-EA-2019-10-18-000056-b від 24.10.2019 року.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про зміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Підставою правонаступництва є відступлення права вимоги відповідно до положень глави 47 ЦК України.

Правонаступництво у виконавчому провадженні є заміна однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом права його попередника до іншої особи, що раніше не брала участь у виконавчому провадженні.

Підставою правонаступництва юридичної особи є, зокрема, й відступлення права вимоги за кредитними договорами, яке підтверджено документально.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та є можливою на будь-якій стадії цивільного процесу.

За змістом ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином чи правонаступництвом на стадії виконання судового рішення, відбувається вибуття кредитора. Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження. Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, переходить і право бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним для розгляду судом заяви про зміну стягувача.

Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Оскільки передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і новий кредитор має право звертатись до суду із такою заявою.

Слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Заміна сторони у виконавчому провадженні можлива при відкритому виконавчому провадженні і при відсутності виконавчого провадження, тобто, при наявності невиконаного судового рішення, однак не у випадку відсутності зобов`язання боржника.

Аналогічна позиція міститься і у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10 та від 20 травня 2019 року у справі № 1003/11357/12.

Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися, як при відкритому виконавчому провадження, так і при відсутності виконавчого провадження, а саме на будь-якій стадії процесу.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст.6,13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст.129Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення (п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Згідност.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Заст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення це остаточна стадія цивільного судочинства у процесі реалізації захисту цивільних прав, тому невиконання судових рішень, що є остаточними, обов`язковими для виконання, є порушенням права на справедливий суд, яке захищено ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявником були подані до суду першої інстанції належні та допустимі докази на підтвердження того, що у спірних правовідносинах відбулася заміна стягувача.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідач/боржник не надав доказів виконання ним рішення Івано-Франківського міського суду Івано_Франківської області від 10.08.2016.

З огляду на викладене, встановивши, що у зв`язку з укладенням між Публічним акціонерним товариством «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» договору відступлення прав вимоги відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, при цьому перехід права вимоги до Товариства відбувся із дотриманням вимог закону і договір про відступлення прав недійсним не визнавався та не скасований, та з урахуванням того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення прав вимоги є матеріальним правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, суд вважає, що заява про заміну сторони у справі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 260, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»,  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у виконавчому листі по цивільній справі № 344/6541/15-ц за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі банк» Славкіної Марини Анатоліївни  до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2/08/16-05 від 21.07.2008 року в сумі 745 275.38 грн., - задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄРДРПОУ: 36799749, місце знаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) по виконанню рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.08.2016 року у справі №344/6541/15-ц за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі банк» Славкіної Марини Анатоліївни  до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2/08/16-05 від 21.07.2008 року в сумі 745 275.38 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.

Повний текст ухвали складено та підписано 02 грудня 2020року.

Суддя                                                                                                       Ковалюк І.П.