Судова справа № 2-519/10/0515

               17 березня 2010 року                                                                                          м. Докучаєвськ

                Суддя Докучаєвського міського суду Донецької області Сєлін Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

                                                                             ВСТАНОВИВ:

17 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу у розмірі 3500 грн., по якій ухвалою судді від 18.03.2010р. було відкрите провадження.

Серед вимог позовної заяви заявник просить прийняти міри до забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1, без обґрунтування причин.

Перевіривши матеріали справи вважаю, що позовна заява в частині забезпечення позову підлягає поверненню заявникові за наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Згідно ч.2 цієї ж статті, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1.   причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов;

2.   вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3.   інші відомості, потрібні для забезпечення позову.  

Натомість заявником подано не окрему заяву про забезпечення позову, як то передбачено у процесуальному законі, а включену цю вимогу у позовну заяву.

Заявником не наведені причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, адже забезпечення позову – це створення можливості для майбутнього реального виконання рішення суду і воно застосовується тоді, коли відповідач вчиняє або може вчинити дії, які утруднюють чи унеможливлюють реальне виконання судового рішення. Таких причин заявник у поданому позові не навів.

Визначаючи спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, що належать відповідачеві, заявником необґрунтовано необхідність його застосування, враховуючи те, що згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім цього, згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Виходячи із викладеного, керуючись  ст. ст. 151-153 та 209 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву в частині забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги.

Суддя