Справа № 2о-75-10

Рішення

іменем України

28 квітня 2010 року Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Лебідь О.В. , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, матеріали цивільної справи за заявою   ОСОБА_1, заінтересовані особи – Сватівська міська рада, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття  спадщини,  

встановив :

Заявниця  звернулась з даною заявою до суду, в якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько – ОСОБА_4. Місцем відкриття спадщини являється останнє місце проживання спадкодавця  - АДРЕСА_1. На момент відкриття спадщини спадкодавець мешкав сам.  Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належного йому на праві приватної власності житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 і грошові вклади з належними процентами та компенсацією у філії Ощадного банку № 2842 м. Сватове.  Спадкоємцями першої черги за законом являються вона, заявник по справі і її рідний брат – ОСОБА_2. Інших спадкоємців за законом на момент відкриття спадщини не було. За життя спадкодавець посвідчив в Сватівський державній нотаріальній конторі свій заповіт від 16 січня 1991 року, реєстр № 102, згідно якого належний йому житловий будинок і грошовий вклад був заповіданий ОСОБА_2, а інші грошові вклади заповіданий їй і ОСОБА_3, яка являлась йому онукою. Даний заповіт не відмінявся і не змінювався. У встановлений законом строк ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_3 не побажали приймати спадщину, до нотаріальної контори про її прийняття не звертались і таким чином відмовились від спадкового майна.  Між нею та заінтересованими особами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 немає спору про право на спадщину. Таким чином, вона являється єдиним спадкоємцем першої черги за законом на житловий будинок і грошові вклади. У встановлений законом шестимісячний строк заяви не подавала, оскільки вважала, що вона її прийняла фактично. На теперішній час оформити свої спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину вона не може, оскільки згідно сст. 1269 ЦК України, прийняття спадщини здійснюється тільки шляхом подачі заяв про прийняття спадщини. Не дивлячись на це, вважає, що у встановлені законом строки вона прийняла спадщину шляхом фактичного вступу у володіння та керування спадщиною. Той факт, що вона дійсно прийняла спадщину у встановлені законом строки підтверджується тим, що після смерті батька, бажаючи прийняти спадщину в цілому – володіти та розпоряджатись нею, вона забрала собі правовстановлюючі документи на будинок, маючи намір в подальшому оформити свої спадкові права на нього. Наявність у неї даного правовстановлюючого документу підтверджує факт прийняття спадщини. Крім того, влітку 1996 року в період строку для прийняття спадщини, вона зробила ремонт всередині будинку, а саме, повністю замінила дерев’яну підлогу в приміщеннях, зробила косметичний ремонт, а також приймались заходи до підтримання в технічно справному стані як будинку так і господарських будівель. Навесні 1996 року вона також обробляла присадибну ділянку, де вирощувала огородні культури. А також вона застрахувала будівлі. Після встановлення юридичного факту, спадкові права нею будуть оформлені в нотаріальній конторі. Просить суд встановити факт прийняття нею спадщини після померлого ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу у володіння та керування спадковим майном.    

В судовому засіданні ОСОБА_1 подану нею заяву підтримала з підстав, зазначених у ній.

Представник заявника ОСОБА_5  суду пояснив, що заява підлягає задоволенню, оскільки дійсно заявниця прийняла спадщину фактично шляхом вступу у володіння та користування нею.

Заінтересована особа ОСОБА_3 заяву підтримала, в судовому засіданні підтвердила факт  прийняття спадщини заявницею шляхом фактичного вступу у володіння та керування спадковим майном.

Представник Сватівської міської ради та заінтересована особа ОСОБА_2 до суду не з’явились, надавши  заяви про розгляд справи без їхньої участі (а.с. 30 -31).

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що дійсно заявниця після смерті її  батька  робила ремонт у спадковому будинку, саджала огород, підтримувала його у належному стані.

Суд, дослідивши  та оцінивши в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає  за необхідне задовольнити подану заяву  з наступних підстав:

згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.6). Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1 ( а.с.9,14), а також грошові вклади з належними процентами та компенсацією в філії Ощадного банку України. Згідно копії заповіту,  від 16.01.1991 р. своїм майном спадкодавець розпорядився на користь своїх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також на користь онуки ОСОБА_3 (а.с.7). ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно копій їхніх заяв відмовились від спадщини (а.с.10,11). Родинні  відносини між спадкодавцем, заявником та заінтересованими особами   підтверджуються копією свідоцтва про народження заявниці, заінтересованої особи ОСОБА_2 (а.с. 20,22), де померлий ОСОБА_4 записаний їхнім батьком, копією свідоцтва  про народження ОСОБА_7 (а.с.23), а також копією свідоцтва про одруження заявниці, після чого вона змінила своє прізвище на ОСОБА_3 (а.с. 21). Той факт, що заявниця прийняла спадщину шляхом фактичного вступу у володіння та керування спадщиною підтвердили в судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_3, свідок ОСОБА_6 .

Згідно ст. 256 ЦК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Оскільки правовідносини по прийняттю спадщини виникли до вступу в законну силу ЦК України від 01.01.2004р.,  суд вважає можливим встановити факт прийняття спадщини шляхом фактичного вступу у володіння, користування та управління спадщиною, що передбачалось  по раніше діючому законодавству – ст. 549 ЦК України (в ред. 1963р.).

               Враховуючи  наведене, керуючись ст.ст.  209, 218,223,294 ЦПК України,

вирішив:

Заяву  ОСОБА_1 задовольнити.

          Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, шляхом фактичного вступу в володіння та управління спадщиною.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк , встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сил після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя                                                 О.А. Гашинська