Справа № 2-36/2010

     2010р.

РІШЕННЯ

іменем України

15 квітня 2010  року Сватівський районний суд Луганської області  в складі головуючого судді Гашинського М.А.,  при секретарі Бурдун Т.А., за участю представників  сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2,  розглянув одноособово у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове цивільну справу  за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл  спільно набутого майна,

В С Т А Н О В И В :

            Позивач звернувся у суд з позовом до ОСОБА_5 про  визнання права власності спільно надбаного майна, а в ході судового розгляду  справи змінив позовні вимоги  й просить суд розділити спільно надбане майно визнавши право власності на  1\2 частину нежитлової будівлі ( магазину) за адресою АДРЕСА_1, 1\2 частину  гаражу 251, за адресою  АДРЕСА_2, площею 24.8 кв.м., зобов’язати ОСОБА_4  виплатити йому 1\2 частину вартості спільно надбаного майна: холодильника вітрини «Дебрі», вартістю 3500 грн.,  плити кухонної «BOSCH» вартістю 4014, пральної машини «HOVER», вартістю 5397 грн., метало пластикових вікон в квартирі, вартістю 5000 грн., кутовий деван і крісло стандартне, вартістю 2800 грн., зобов’язати БТІ у Сватівському районі зареєструвати за ним 1\2 частину нерухомого майна, а саме магазину та гаражу. В підтвердження  позовних вимог позивач суду пояснив, що з 2005 року він  проживав з відповідачем однією сім’єю як чоловік та дружина в цивільному шлюбі. 22 січня 2005 року  прописався за місцем проживання відповідача. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилась донька, яка проживає з відповідачем. Проживали вони разом до червня 2009 року. За період  спільного проживання  придбали всяке майно в тому числі спірне. Просить задовольнити його позов.

Представник позивача суду пояснив, що сторони проживали разом однією сім’єю, і під час спільного життя  придбали спірне майно. На підставі  ст.ст. 74, 60, 61, 70 СК України, ст. 370 ЦК України просить суд задовольнити позовні вимоги позивача.

            Відповідач позов не визнала й суду пояснила, що в судовому засіданні встановлено, що все майно яке позивач просить поділити вона придбала за свої особисті кошти, кошти батьків та бувшого чоловіка.

Представник відповідача суду пояснила, що як встановлено в судовому засіданні сторони не проживали однією сім’єю, це підтвердили свідки допитані в судовому засіданні. Все спірне майно було придбане  відповідачам про, що свідчать  документи підтверджуючі угоди купівлі – продажу видані на її ім’я, і позивач ці угоди не оспорює. Позивач не мав доходів і не  довів їх наявність, поважність  відсутності доходів. Факт реєстрації  у квартирі відповідача не підтверджує проживання однією сім’єю з відповідачем як подружжя. Позивач  після реєстрації за місцем проживання  відповідача подарував 1\2 частину належної йому квартири бувшій дружині. Ніякого майна не придбав і з собою не мав. Позивач  свій позов нічим не підтвердив, не надав доказів, тому йому належить відмовити в задоволені позову.

    Допитані в судовому засіданні свідки суду пояснили:

    ОСОБА_6, що сторони проживали разом років 5 у квартирі  ОСОБА_4. Жили нормально, як у кожній сім’ї були сварки.  Позивач доглядав доньку з самого малку, а ОСОБА_4 займалась підприємництвом. ОСОБА_3 у магазині робив ремонт, у квартирі опалення разом із зятем ОСОБА_4, ставили вікна. Спільно вони купили автомашину, гараж,  холодильну камеру.  Всією сім’єю відпочивали на морі.

    ОСОБА_7, що з позивачем у гаражі  робив ремонт ОСОБА_4 підприємець, а він возив товар у магазин. Після народження дитини  позивач доглядав за нею, а відповідач займалась магазином. За період спільного проживання вони придбали телевізор, ДВД, газову піч,  м’які меблі.

    ОСОБА_8, що сторони проживали з нею по сусідству. Чи займався господарством не бачила. З дитиною прогулювався як  позивач так і відповідач, гуляли і разом. Чи придбали речі не бачила. Разом вони проживали до  літа 2009 року.

    ОСОБА_9, що  сторони разом прожили  близько 5 років. Жили дружно. Були завжди поряд, прогулювали дитину. Кому належить квартира вона не знає. Знадвору бачила, що зроблено опалення. У квартирі не була. Сторони мали автомашину, якою керували по черзі.

    ОСОБА_11, що з позивачем знайомий з дитинства. Сторони разом проживали з кінця 2004 року, близько 5 років. Він сторін возив до м. Харкова. Вони купували у магазині МТС телевізор, ДВД, ковдри на підлогу. Ці речі він відвозив додому сторонам. Потім сторони купили автомашину, про це він дізнався від позивача. Магазин  сторони купили як проживали разом, він заїздив у магазин коли сторони робили ремонт.

    ОСОБА_12 – мати позивача. Сторони проживали разом майже 5 років. Жили дружно. Проживали в квартирі  відповідача з листопада 2004 року. За час спільного проживання вони купили  м’який куточок, пральну машину, газову плиту. Магазин вони купували за спільні кошти, так як до цього  разом працювали.

    ОСОБА_13 -  батько позивача.  З 2004 року син став проживати з ОСОБА_4 у неї в квартирі. За час проживання сторони купили телевізор, ДВД, ковдри, для ремонту опалення: котел, труби,  батареї. В магазин пластикові столи. Магазин купували зимою. На ремонт магазину він давав кирпич, пісок, кума штукатурила в магазині стіни. Гараж вони купували до того, як купили автомашину. У гаражі бачив морозильну камеру.

    ОСОБА_14, що  із відповідачем  розірвав шлюб  у 2001 році, а після розірвання шлюбу ще проживали з нею разом у його квартирі до осені 2004 року. Коли ОСОБА_4  пішла від нього у свою квартиру, він їй дав 6000 доларів США, так як у них була спільна дитина.  В 2006 -2007 році їй у квартиру він  за її замовленням та кошти привозив  з Харкова котел та труби, батареї для  ремонту опалення в квартирі, м’який куточок з кріслом він  за кошти позивача купував у м. Куп’янськ в кінці 2004 року.

    ОСОБА_15, що ОСОБА_4 скаржилась на відповідача, що він не працює,  на довгий час зникає. Проживала з ним ради дитини. Позивач перейшов до неї жити  тільки  з особистими речами. Магазином вона займалась сама.

    ОСОБА_16 – мати відповідача, що позивач прийшов проживати до дочки з особистими речами. Вона була проти їх спільного проживання. Весь час їх спільного проживання вона  допомагала матеріально. Кожен місяць давала 1000 – 1500 грн .на ремонт магазину. Відповідач із першим чоловіком  купувала  телевізор, ДВД, м’який куточок, з кріслом у 2004 році. На пластикові вікна у квартиру вона давала кошти в розмірі 5000 грн. у присутності позивача, 4000 грн. на ремонт опалення в квартирі ( все необхідне привіз перший чоловік ОСОБА_14). Магазин та гараж купувала  відповідач за кошти  першого чоловіка.  Нову пральну машину відповідач купувала в кредит, а та що у  неї була віддала їй. Газову плиту вони самі міняли. Ковдри та тюлі її особисті, вона давала їх  відповідачеві.

ОСОБА_17 , що у літку 2004 року ОСОБА_4 купила квартиру, у серпні 2004 року перевозила старі речі батькам у м. Рубіжне а від них нові речі: холодильник, пральну машину, кухонний гарнітур, дитячі меблі, музичний центр,  2 ковдри у залу і коридор. Вона з чоловіком допомагала їх розвантажувати. ОСОБА_4 з першим чоловіком підтримувала і підтримує добрі стосунки. Він їй та їх спільній дитині допомагає матеріально, давав  6000 доларів США, щоб донька ні в чому не потребувала. У  березні 2005 року ОСОБА_4 купила гараж на АДРЕСА_2 в серпні 2005 року магазин з тих коштів що давав перший чоловік. Магазином вони мали займатись разом із кумою, але щось не вийшло. При ній ОСОБА_4 заказувала ОСОБА_14 – першому чоловікові матеріали на опалення у квартиру, давала 4000 грн. Опклення у квартирі робив  ОСОБА_18 – зять відповідача в  жовтні 2007 року. З ОСОБА_14 вони у грудні 2004 року їздили в м. Куп’янськ за м’яким куточком з кріслом.  Морозильну камеру і ваги  купувала відповідач. Газову піч вона також купувала у 2007 році в кредит. ОСОБА_3 не працював. Вдома його не було коли вона була у них, а  заходила часто. Він пропадав добами а то і місяцями. Він повністю знаходився на утримані ОСОБА_4 За їх донькою доглядала вона, ОСОБА_15, мати.   ОСОБА_3 перестав жити у ОСОБА_4 з лютого 2009 року, і вони з відповідачем відвозили його речі до його сестри.

ОСОБА_18 – сестра відповідача, що у 2004 році ОСОБА_4 купила квартиру а в  липні 2004 року  вони з нею у м. Рубіжному купували: холодильник, пральну машину, музичний центр,  диван «Малютка», дитячу стінку за кошти ОСОБА_4 та батьків. У серпні 2004 року відповідач разом із першим чоловіком приїздили до батьків за цими речами. У березні 2005 року ОСОБА_4 купила гараж, в серпні магазин. Магазином займалась ОСОБА_4 і її чоловік ОСОБА_18, це був сімейний бізнес. У вересні 2007 року  в квартирі поставили пластикові вікна, які заказувала і оплачувала мама і ОСОБА_22 почав робити опалення. У грудні 2007 року ОСОБА_4 брала  газову плиту у кредит, а в березні 2009 року  пральну машину «ХОВЕР»  також в кредит. Дві ковдри давала мама а одна її. ОСОБА_3  з ОСОБА_4 став проживати з березня 2006 року по лютий 2009 року, це їй стало відомо на святі 8 березня 2006 року.

ОСОБА_19 – донька  відповідача, що ОСОБА_3 з ними став проживати з березня 2006 року, перед 8 березня й по  січень 2009 року, а виписала його мама тільки  влітку 2009 року. ОСОБА_3 перейшов до них жити  з особистими носильними речами, вдома майже не жив, ніде не працював, крав кошти у мами, допускав насильство щодо неї. Казав, що за 1000 грн. працювати не хоче. Проживав за мамин рахунок, його батьки рідко допомагали продуктами харчування, грошей не давали. Після розлучення її батько ОСОБА_14 дав мамі 6000 доларів США.

            В судовому засіданні досліджені  докази:

            Довідка  виконавчого комітету Сватівської міської ради про те, що ОСОБА_3  дійсно проживав у АДРЕСА_3 з 2005 по 2009 рік згідно довідки голови квартального комітету, а.с. № 7.

Свідоцтво про народження, що ОСОБА_20 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року і сторони є її батьками, а.с. № 8.

Розписка  ОСОБА_21, що вона отримала  кошти в сумі 10 000 грн. від ОСОБА_4 за  проданий магазин в АДРЕСА_4

Договір оренди магазину Рєвьєр, АДРЕСА_5 що ОСОБА_4  01.06.2007 року передала в оренду вказаний магазин  ОСОБА_22 до 01.06.2007 року, а.с. № 28-29.

Гарантійний талон, видаткова накладна, кредитний договір, квитанції про погашення кредиту про придбання в супермаркеті «Фокстрот»  м. Сєвєродонецьк, 08 березня 2009 року ОСОБА_4 в кредит пральної машини HOOVER HTV 914.6\1-18 вартістю 5397 грн., а.с № 30-33, 55-63.

Довідка начальника Сватівської МДПІ, що доходи ОСОБА_4 склали в період з: 02.09.2005р. по 30.09.2009 р. 299 215 грн. ( 2005 р – 0, 2006 р – 28615 грн., 2007 р – 57 000 грн., 2008 р. – 93476, 2009р – 120124 грн.), а.с. № 34.

Договір № 92 від 23 серпня 2007 року про замовлення та оплату  вікон і дверей , вартістю 5000 грн., укладений між  ОСОБА_4 та  ПП ОСОБА_23, а.с. № 36-38.

Копія квитанції та гарантійний талон  на ім’я ОСОБА_4 про придбання  м’яких меблів у магазині  «Світ меблів» підприємець ОСОБА_24, м. Куп’янськ: кутовий диван і крісло, вартістю 2800 грн. 04 грудня 2004 року, а.с. № 40-41.

Гарантійний талон й  накладна про придбання ОСОБА_4  плити кухонної  BOSCH HSV 745050 E, вартістю 4014 грн., 27 грудня 2007 року в м. Рубіжне.,  в кредит, квитанції про погашення кредиту, а.с. № 46-54.

Накладна та квитанція від 21  червня  2005 року  про придбання ОСОБА_4 холодильної вітрини (камери) вартістю  3 000 грн., а.с. № 65.

Договір купівлі – продажу  магазину, відповідно до якого ОСОБА_4 купила а  ОСОБА_10 продав магазин  розташований  АДРЕСА_5 з належними господарськими та побутовими будівлями та спорудами за 1700 грн. і даний магазин зареєстровано  на праві власності за ОСОБА_4, а.с. 68-70.

Договір купівлі – продажу гаража, що 25 березня 2005 року ОСОБА_4 купила а ОСОБА_25 продав за 2393 грн. гараж АДРЕСА_2 даний гараж зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4, а.с. № 71 -75.

Суд, вислухавши сторони та їх представників дослідивши в судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених  тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приймаючи до уваги докази  в межах заявлених позовних вимог,  вважає за необхідне відмовити в задоволені позову ОСОБА_3 за недоведеністю позовних вимог, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст. 74 СК України  сторони  проживали однією сім’єю як подружжя з лютого 2006 по квітень 2009 року, що підтверджується поясненнями  сторін та допитаних в судовому засіданні свідків. Малолітня донька сторін проживає з матір’ю – відповідачем по справі. Суд прийшов до  висновку про вказаний строк проживання, так як  з лютого 2006 року  між сторонами  склались установлені відносини, що притаманні подружжю, відповідач завагітніла, позивач став постійно проживати з нею у її квартирі, сторони не перебували у будь – якому іншому шлюбі. Факт  реєстрації за місцем проживання  відповідача, факт зняття реєстрації суд не  приймає як доказ проживання сторін в якості подружжя, так як реєстрація  фіксує місце де особа повинна перебувати чи проживати. За період  проживання сторонами  однією сім’єю як подружжя між сторонами ніяких договорів про  набуте за цей період майно не укладалось. Ч.2 ст.74 СК України вказує, що на майно,  що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються  положення глави 8 цього Кодексу. Ст. 60 СК України приписує , що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку ( доходу).

Ч.1 ст.11 ЦПК України вказує, що  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

            Ч.1 ст.60 ЦПК України, зобов’язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що  позивач   без поважних причин  не мав самостійного  заробітку ( доходу), він не довів суду те, що він працював чи мав інші  доходи і використовував їх в інтересах  подружжя чи сім’ї, періодичне прогулювання з дитиною не підтверджує постійний  та тривалий догляд за нею, пояснення  позивача та свідків про те, що позивач їздив на заробітки голослівні і не підтверджені доказами. Позивач на протязі  проживання з відповідачем  однією сім’єю як подружжя не  скористався своїм правом про фіксування своєї долі в спільному майні шляхом укладення цивільно – правових правочинів як із відповідачем, так і відображення  своєї долі в цивільно – правових угодах укладених відповідачем про придбання майна. Натомість відповідач довела суду, що спірне майно особисто нею придбане за її  кошти, а.с. №  30-34, 36 -38, 40-41, 46-63, 65, 68 – 75, що підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18

                                                                                    На   підставі викладеного керуючись ст.ст. 74, 60 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_3 в задоволені позову відмовити за недоведеністю.

Заяву про апеляційне оскарження рішення  може бути подано в  апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд на протязі  десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд на протязі  двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.                

С У Д Д Я                                                                              М.А. ГАШИНСЬКИЙ