Головуючий суду 1 інстанції -Соболєв Є.О.

Доповідач -Луганська В.М.

Справа № 408/9015/18-ц

Провадження № 22-ц/810/436/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24        листопада 2020 року                                        м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Луганської В.М.

суддів: Коновалової В.А., Стахової Н.В.

за участю секретаря: Пономарьової В.С.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

третя особа – державний нотаріус Біловодського районного нотаріального округу Луганської області

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 18 травня 2020 року, ухвалене судом у складі судді Соболєва Є.О.

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та визнання права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд в порядку спадкування за законом, третя особа - державний нотаріус Біловодського районного нотаріального округу Луганської області,

в с т а н о в и в:

       У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним вимогами в обґрунтування яких вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді Ѕ частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки 0,0819 га – цільове призначення якої для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка знаходиться за цією адресою.

       Окрім неї спадкоємцем першої черги за законом є рідна сестра позивачки – ОСОБА_2 , яка не проти того, щоб право власності на спадкове майно було оформлено на позивачку, що підтверджується її заявою від 26 жовтня 2018 року.

       У встановлений законом шестимісячний строк позивачка подала заяву про прийняття спадщини, що підтверджується копією заяви від 18 березня 2014 року, однак не встигла оформити це право оскільки почалися бойові дії на території м. Ровеньки.

       У зв`язку з викладеним позивачка просила суд визнати за нею право власності на Ѕ частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки 0,0819 га – цільове призначення якої для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка знаходиться за цією адресою.

       Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 18 травня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та визнання права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд в порядку спадкування за законом залишено без задоволення.

       Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права просить апеляційний суд скасувати рішення Біловодського районного суду Луганської області від 18 травня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

       Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не в повному обсязі встановив обставини, які мають значення та неправильно застосовано норми матеріального права.

Скаржниця у встановлений законом шестимісячний строк подала заяву для прийняття спадщини, що підтверджується копією заяви від 18 березня 2014 року. Однак не змогла отримати свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом, оскільки почалися бойові дії і спадкове майно знаходиться не непідконтрольній Україною території. Скаржниця не погоджується із висновком суду та вважає, що відповідачем по справі є її рідна сестра ОСОБА_2 , права якої можуть бути порушені у разі визнання за нею права власності в судовому порядку, тому позивач вказала її як відповідача по справі.

       В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала посилаючись на доводи, які викладені в апеляційній скарзі.

       В судове засідання ОСОБА_2 не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена у відповідності до вимог ч. 1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

На адресу апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшла заява в якій відповідачка зазначила, що не може прибути до судового засідання, а також виїхати за межі м. Севастополя за станом здоров`я. Позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує, щоб право власності на спадкове майно було визнано за ОСОБА_1 .

В судове засідання державний нотаріус Біловодського районного нотаріального округу Луганської області не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи положення ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим розгляд справи здійснювати за відсутності відповідача по справі та третьої особи, оскільки вони повідомленні про місце та час судового засідання у визначеному законом порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою позивачки у встановлений законом шестимісячний строк не подавала заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 , на момент смерті матері з нею не проживала і не була зареєстрована, в силу ст.1272 ЦК України вважається особою, яка не прийняла спадщину, то відповідачем у справі повинна виступати Ровеньківська міська рада Луганської області. Позивачем пред`явлена вимога до неналежного відповідача, а тому вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не відповідає встановленим по справі обставинам, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч.1,2 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Частина 1 ст.1267 ЦК України передбачає, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до  ч.5 ст.1269 ЦК України, особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, обставинами, які підлягають встановленню та доказуванню у даній справі, є встановлення кола спадкоємців та наявність підстав для переходу права власності в порядку спадкування.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Позивачка та відповідачка ОСОБА_2 є доньками померлої.

Позивачка у визначений законом шестимісячний строк звернулася до приватного нотаріуса Ровеньківського міського нотаріального округу Луганської області Єресько Т.Г. із заявою про прийняття спадщини (а.с.30).

Згідно пункту 1.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012  № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Пунктом 2.1 вказаного Порядку передбачено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що 18 березня 2014 року приватним нотаріусом Єресько Т.Г. заведена спадкова справа у спадковому реєстрі № 55864785, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до відповіді в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Луганській області Прилуцької М.О. № Г-3043/4/09-42 від 19 липня 2018 року, згідно з наказом Головного управління юстиції у Луганській області приватна нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Ровеньківського міського нотаріального округу Єресько Т.Г. була припинена 29 грудня 2014 року. Архів та незакінчені спадкові справи приватного нотаріуса Єресько Т.Г. нікуди не передавалися, і залишаються на тимчасово окупованій території Луганської області. Їх перевезення неможливе у зв`язку з відсутністю гарантій забезпечення схоронності вищевказаних документів, а також забезпечення безпеки, життя і здоров`я працівників Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України  передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

ОСОБА_1 , яка під час розгляду справи в апеляційному суді допитана як свідок, пояснила, що після смерті матері вона та її сестра ОСОБА_2 звернулися до нотаріуса, вона написала заяву про прийняття спадщини, а її сестра написала заяву про відмову від спадщини на її користь. В свою чергу вона оформила заповіт на Ѕ частки спадкового майна на сестру.

Покази ОСОБА_1 , допитаної як свідок у відповідності до вимог ст. 92 ЦПК України, є доказами у даній справі.

Зазначені вище обставини дають підстави для висновку, що ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем першої черги, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у передбачений законодавством шестимісячний строк відмовилася від прийняття спадщини на користь позивачки.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на належну їй Ѕ частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки 0,0819 га – цільове призначення якої для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 79-р) м. Ровеньки віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Згідно положень статті 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Порушення статті 1 Протоколу № 1 разом зі статтею 14 Конвенції може відбуватися, коли відповідна умова є дискримінаційною (Zeibek v. Greece, §§ 45-46). Вимоги про спадкування та правонаступництво, які стосуються різниці в ставленні, вважаються «майном» (Marckx v. Belgium, §§ 52-55; Fabris v. France [ВП], §§ 52-55).

З огляду на те, що є труднощі в отриманні документів, які знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а надані позивачем докази прийняття спадщини у визначений законодавством строк після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є належними та достатніми, інша спадкоємиця ОСОБА_2 відмовилася від спадкування своєї частки на користь позивачки і остання визнала заявлені вимоги позивачки у повному обсязі, тому колегія суддів вважає, що до позивачки як спадкоємця перейшло право на спадкування Ѕ частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки 0,0819 га – цільове призначення якої для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

З урахуванням викладеного, висновок суд про те, що позов пред`явлено до неналежного відповідача не відповідає встановленим по справі обставинам.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, не встановив повно фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи предмет і підстави поданого позову, а також характер спірних правовідносин, не надав оцінки усім наявним у справі доказам, тому дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право  скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заявлених вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 77, 76, 81, 367, п. 2 ч. 1 ст. 374,  376, 384 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1220, 1268-1270 ЦК України, апеляційний суд ,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 18 травня 2020 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, визнання права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на Ѕ частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку розміром 0,0819 га – цільове призначення якої для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови 27 листопада 2020 року.

Головуючий   

Судді: