Справа № 346/4134/20

Провадження № 2/346/1749/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

27 листопада 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого-судді Яремин М.П.

з участю: секретаря Лазановського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до         ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.04.2014 року відповідачем підписано заяву, відповідно до якої вона отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між сторонами договір. Позивач стверджує, що відповідно до умов цього договору відповідач зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за користування останнім, сплачувати за перевитрати платіжного ліміту та комісії на умовах, передбачених договором. Однак, вона порушила свої кредитні зобов`язання та допустила виникнення і зростання заборгованості за кредитним договором, загальний розмір якої станом на 09.09.2020 року позивачем визначено як 16 154,46 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати в розмірі 2102, 00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Представник позивача ОСОБА_2 01.10.2020 року надіслав до суду письмове клопотання, в якому зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить справу розглядати в його відсутності та згідний на заочний розгляд справи (а.с. 56).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомила, не звернулася із заявою про розгляд справи в її відсутності та не подала відзив на позов.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які досліджені в судовому засіданні, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 вказаного Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 вказаного Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом встановлено, що 28.04.2014 року відповідачем підписано заяву, згідно з якою відповідач отримала того дня кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (зміна кредитного ліміту відбулась 07.10.2014 року - 560 грн. (зменшення кредитного ліміту); 08.12.2014 року – 460,31 грн. (зменшення кредитного ліміту); 11.02.2015 року - 230,00 грн. (зменшення кредитного ліміту); 06.03.2015 року - 140, 00 грн. (зменшення кредитного ліміту); 29.03.2015 року - 700 грн. (збільшення кредитного ліміту); 30.08.2016 року - 0,00 грн. (зменшення кредитного ліміту). Кредитний договір укладено у формі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій відповідач погодилася з тим, що дана заява разом з цими Умовами та правилами, пам`яткою клієнта і Тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг (а. с. 12).

Позивачем вказано, що відповідач станом на 09.09.2020 року порушила умови кредитного договору і має заборгованість: за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту) - 245,52 грн.; за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України - 155,96 грн.; нарахованою пенею – 15 752,98 грн. (а.с. 6-9). Таким чином, загальний розмір заборгованості визначено 16 154,46 грн.

Однак, щодо позову в частині стягнення пені суд зазначає наступне.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 28.04.2014 року та заяви-анкети, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємні частини договору.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 12).

В той же час, згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

До позовної заяви позивачем додано витяг Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 14-41). Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи, Умови та правила розуміла відповідач, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету від 28.04.2014 року, а також, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати пені.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Тарифи, Умови та правила надання банківських послуг наданий банком витяг з цих Умов та правил не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).

Отже, оскільки позивачем не надано суду належних доказів, які б містили умови щодо сплати вказаної пені, то підстав для стягнення з відповідача заборгованості за нею немає.

У зв`язку з наведеним слід позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши із відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 245,52 грн. Крім того, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 155,96 грн., нарахована відповідно до ст. 625 ЦК України.

Судом також встановлено, що позивачем за звернення до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 102,00 грн., що стверджується платіжним дорученням від 14.09.2020 року (а.с.5). Дані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача в зв`язку із задоволенням позовних вимог.

На підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України та, керуючись ст. 141, ст. ст. 263 - 265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою:  АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків:  НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", адреса якого: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, на рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором (б/н) від 28.04.2014 року в загальному розмірі 401  (чотириста  одну) гривню 48 копійок, що складається із: заборгованості за тілом кредиту – 245,52 грн.; заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України – 155,96 грн., визначену   станом на 09.09.2020 року.

В решті вимог відмовити в зв`язку з їхньою безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 01 грудня 2020 року.

Суддя                                         Яремин М. П.