ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01.12.2020  м. Івано-ФранківськСправа № 909/995/19 (909/711/20)

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Кучма      І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства  "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Є. Петрушевича, буд.1, м. Івано-Франківськ, 76004

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіо-Трасбуд" вул. Б. Хмельницького, буд. 49 в, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область,77500

про стягнення заборгованості в сумі 209 861, 58 грн.

за участю:

Від позивача:       не з"явився,  

Від відповідача:  Мельник Р.Я., (довіреність б/н від 26.10.20 )-адвокат

                              Кочержат І.О. (паспорт СС680760 від 29.12.1998)-директор

                                                        ВСТАНОВИВ

Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства      "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України"      звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіо-Трасбуд" про стягнення 209 861,58 грн. заборгованості.

          Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного      позовного провадження призначено у межах справи про банкрутство, судове засідання по суті призначено на 29.09.2020. Судове засідання 29.09.2020 не відбулось. Ухвалою      Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2020 розгляд справи по суті призначено      на 27.10.2020. Ухвалою-повідомленням від 27.10.2020 розгляд справи      по суті відкладено на 01.09.2020.

          Представник позивача у судове засідання 01.12.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив,  у матеріалах справи присутні докази      отримання ним ухвали суду.

           01.12.2020      до господарського суду від відповідача надійшло клопотання,      в якому він просить застосувати до позову Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України", позовну давність та в зв`язку з цим у задоволенні позову відмовити повністю. Відповідач зазначає, що строк позовної давності сплив, а отже позивач пропустив трирічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

           У судовому засіданні      представник відповідача просить суд відмовити      у позові.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності суд встановив наступне.

          Між ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ Автомобільні дороги України» та ТОВ «Кіо-Трасбуд» у 2016 році укладено договори, зокрема:

          -договір про виконання робіт №37 від 27.07.2016 року (роботи по поточному ремонту вулиці Березівська в с.Угринів Тисменицького району), виконання якого підтверджено актом форми №КБ-2в та довідкою форми №КБ-3 за липень 2016року на суму 12492 грн.;

          -договір про виконання робіт №38 від 27.07.2016 року (роботи по поточному ремонту вулиці І.Франка в с.Брошнів, Рожнятівського району), на виконання якого складено акти форми №КБ-2в та довідки форми №КБ-3 за липень, серпень 2016року на суму 28941,00 грн.;

          -договір про виконання робіт №39 від 29.07.2016 року (роботи по поточному ремонту вулиці Шевченка в с.Кошів, Коломийського району), на виконання якого складено акт форми №КБ-2в та довідку форми №КБ-3 серпень 2016року на суму 8245,00 грн.;

          -договір про виконання робіт №40 від 29.07.2016 року (роботи по поточному ремонту вулиці Л.Мартовича в с.Жукотин, Коломийського району), на виконання якого складено акт форми №КБ-2в та довідку форми №КБ-3 серпень 2016року на суму 14004,00 грн.;

          -договір про виконання робіт №41 від 29.07.2016 року (роботи по поточному ремонту вулиці Лесі Українки в с.Жукотин, Коломийського району), на виконання якого складено акт форми №КБ-2в та довідку форми №КБ-3 серпень 2016року на суму 1102,00 грн.;

          -договір про виконання робіт №45 від 29.07.2016 року (роботи по поточному ремонту вулиці Залізнична в с.Креховичі, Рожнятівського району), на виконання якого складено акти форми №КБ-2в та довідки форми №КБ-3 за липень, серпень 2016року на суму 29197,00 грн.;

          Проте, в порушення умов договорів відповідач не сплатив позивачу вартість отриманих послуг    у сумі 209 861,58грн.

          Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 202 названого Кодексу, правочинами є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); дво- чи багатосторонніми правочинами є погоджена дія двох або більше сторін.

          Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

           До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 ГК України).

          За змістом статтей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

          Приписами ст. 208 Цивільного кодексу України визначено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

          Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

          Згідно з положеннями ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

          Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

          Згідно з п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          У відповідності до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

          Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами та,  в силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          В силу ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Згідно із загальними вимогами до виконання зобов`язань, що виникають у тому числі з договорів, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України).

          Однією з умов належного виконання зобов`язання є виконання його у встановлений строк. Так, частина 1 ст. 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Позивач звертається до суду у зв`язку з неналежним виконанням договорів відповідачем заборгованість  становить  209861,58грн.

          Разом з тим, як, вже зазначено вище відповідач у наданому клопотанні  заявив про застосування строку позовної давності.

          Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України     одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

              Як вже зазначалось, відповідач не оплатив отримані послуги у розмірі 209861грн., яка станом на час прийняття рішення не сплачена.

          Відтак, судом встановлено наявність порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся з даним позовом до суду.

          Згідно з умовами вищевказаних договорів, оплата виконаних робіт здійснюється на протязі 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних робіт.

          Таким чином, в даному випадку початок перебігу строку позовної давності розпочався через 5 банківських днів після підписання актів форми №КБ-2в та довідок форми №КБ-3 за липень та серпень 2016року, тобто 05 серпня та 05 вересня 2016 року відповідно.

          Як вже зазначалось, до Господарського суду Івано-Франківської області від відповідача надійшла заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

          Відповідно до ч. 3 ст. 267 зазначеного Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

           Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

          Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

           Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

           Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

          Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

           З огляду на те, що відповідач не оплатив отримані послуги,  то позивач про порушення свого права або про особу, яка його порушила, міг та мав бути обізнаним з 06.09.2016р.

          Позивачем позовну заяву подано до поштового відділення 04.08.2020 р., що підтверджується відтиском календарного штемпеля на конверті, в якому надійшла позовна заява з доданими документами до господарського суду      Івано-Франківської області.

          Отже, строк позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості за договіром  про виконання робіт №37 від 27.07.2016 року (роботи по поточному ремонту вулиці Березівська в с.Угринів Тисменицького району), виконання якого підтверджено актом форми №КБ-2в та довідкою форми №КБ-3 за липень 2016року на суму 12492 грн. сплинув 05.08.20219року; за договором  про виконання робіт №38 від 27.07.2016 року (роботи по поточному ремонту вулиці І.Франка в с.Брошнів, Рожнятівського району), на виконання якого складено акти форми №КБ-2в та довідки форми №КБ-3 за липень, серпень 2016року на суму 28941,00 грн. сплинув 05.09.2019; за договором про виконання робіт №39 від 29.07.2016 року (роботи по поточному ремонту вулиці Шевченка в с.Кошів, Коломийського району), на виконання якого складено акт форми №КБ-2в та довідку форми №КБ-3 серпень 2016року на суму 8245,00 грн. сплинув 05.09.2019; за договором  про виконання робіт №40 від 29.07.2016 року (роботи по поточному ремонту вулиці Л.Мартовича в с.Жукотин, Коломийського району), на виконання якого складено акт форми №КБ-2в та довідку форми №КБ-3 серпень 2016року на суму 14004,00 грн. сплинув 05.09.2019; за договором  про виконання робіт №41 від 29.07.2016 року (роботи по поточному ремонту вулиці Лесі Українки в с.Жукотин, Коломийського району), на виконання якого складено акт форми №КБ-2в та довідку форми №КБ-3 серпень 2016року на суму 1102,00 грн. сплинув 05.09.2019; за договором  про виконання робіт №45 від 29.07.2016 року (роботи по поточному ремонту вулиці Залізнична в с.Креховичі, Рожнятівського району), на виконання якого складено акти форми №КБ-2в та довідки форми №КБ-3 за липень, серпень 2016року на суму 29197,00 грн. сплинув 05.09.2016;  за договором  про надання послуг б/н від 29.07.2016 року (послуги дорожньої техніки) тобто до звернення позивача з даним позовом, який було надіслано до господарського суду 04.08.2020р., про що відповідачем у справі зроблено заяву до винесення рішення.

          Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

             Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

          Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

          Позивач у справі не заявив клопотання про поновлення строку позовної давності та не навів жодної об`єктивної причини чи підстави для його поновлення.

          Таким чином, позовні вимоги заявлені поза межами строків позовної давності не підлягають задоволенню у зв`язку із сплавом цього строку, що є підставою для відмови у задоволенні позову (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

           Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення заборгованості за договорами  у сумі 209861,58грн. не підлягає задоволенню.

          Таким чином, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",      в повному обсязі.

          Судовий збір відповідно до ст.ст. 123,129 ГПК України покладається судом на позивача.

          Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                     ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства      "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України",      до      Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіо-Трасбуд"  про стягнення заборгованості в сумі 209 861, 58 грн.  відмовити повністю.

          Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому      ст. 241 Господарського процесуального кодексу України  та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням приписів, встановлених п. 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст.      256,      257  Господарського процесуального кодексу України.

           У той же час згідно пункту 17.5  Перехідних Положень ГПК України      до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст      рішення підписано 03.12.2020

                     Суддя                                                              Шкіндер П.А.