Судове рішення #9038
У Х В А Л А

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого

 Селівона О.Ф.                

суддів

Шевченко Т.В., Дороніної В.П.

 

 

 

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  25 травня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на судові рішення щодо останнього.

 

            Вироком  Деснянського районного суду м.Києва від 21 вересня 2005 року

 

ОСОБА_2,

                                 19 квітня 1976 року народження,

не судимого      

                                        

засуджено за ч.2 ст.289  КК України із застосуванням ст.69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

 

            Цим же вироком засуджений ОСОБА_3, вирок щодо якого у касаційному порядку не оскаржується.

 

            Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 13 грудня 2005 року вирок залишений без зміни.

 

            ОСОБА_2 засуджений за те, що 25.04.2005 року близько 2-ї години біля АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вступив у попередню змову з ОСОБА_3та двома особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом став допомагати штовхати автомобіль, і коли двигун завівся, він разом з іншими особами поїхав на цьому автомобілі, чим потерпілому була завдана значна матеріальна шкода.

 

У своїх касаційних скаргах, які аналогічні за змістом, захисник ОСОБА_1 та засуджений ОСОБА_2, просять змінити вирок і пом'якшити йому покарання. Посилаються на те, що ОСОБА_2 не вступав у попередню змову з метою угону автомобіля, а випадково став співучасником злочину, у зв'язку з чим його дії слід перекваліфікувати на ч.1 ст.289 КК України. Крім того, вказують на декілька обставин, що пом'якшують покарання, і просять застосувати ст.75 КК України.

 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що у їх задоволенні слід відмовити.

 

            Винність ОСОБА_2 у незаконному заволодінні транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому,  ґрунтується на зібраних по справі та досліджених судом доказах, зокрема власних показаннях ОСОБА_2на досудовому слідстві про обставин, за яких він разом з ОСОБА_3та ще двома особами незаконно заволоділи автомобілем НОМЕР_1, в тому числі про те, що він і сам керував вказаним автомобілем. 

            З явки з повинною, яку ОСОБА_2 написав власноруч, видно, що він знав власника автомобіля, а тому не міг не усвідомлювати протиправний характер своїх дій, допомагаючи ОСОБА_3 завести автомобіль та сідаючи в нього.

            Крім того, його винність підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_4 про місце і час викрадення автомобіля НОМЕР_1, яким він керує за дорученням, і виявлення цього автомобіля пошкодженим, свідка ОСОБА_5, яка показала, що вона бачила, як автомобілем потерпілого заволоділи двоє хлопців, серед яких вона відразу впізнала ОСОБА_2, свідка ОСОБА_6, який брав участь у затриманні ОСОБА_2та доставленні його до Деснянського РУГУ, сукупністю інших доказів.

 

Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

 

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд, відповідно до  вимог ст. 65 КК України врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину,  дані про його особу, у тому числі і ті, на які засуджений та його захисник посилаються у касаційних скаргах: те, що ОСОБА_2 позитивно характеризується, раніше не судимий, поганий стан здоров'я його матері, має на утриманні неповнолітню дитину, добровільне відшкодування батьками заподіяної шкоди. Як обтяжуючу покарання обставину суд визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

 

За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.289 КК України. Підстав для подальшого пом'якшення ОСОБА_2 покарання або звільнення від відбування покарання не вбачається.

 

Таким чином, при перевірці справи не виявлено передбачених ст.398 КПК України підстав для призначення справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб,  зазначених ст.384 КПК  України.

           

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, 

 

у х в а л и л а :

 

            У задоволенні касаційних скарг захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 відмовити.

 

Судді:

 

Шевченко Т.В.                      Селівон О.Ф.                       Дороніна В.П.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація