2-а-628/10                                                                                                      

                                            П О С Т А Н О В А

                     І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    12 квітня  2010 року   Недригайлівський    районний суд Сумської області в складі :

                                                          головуючого судді - Жмурченка В.Д.

                                                          при секретарі - Коваль В.В

         розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Недригайлів справу за  позовом ОСОБА_1  до інспектора дорожньо-патрульної служби Роменського взводу ВДАІ ГУМВС України в Сумській області Христія Дмитра Миколайовича про визнання дій відповідача протиправними, та про скасування постанови від 24 лютого 2010 року про накладення адміністративного стягнення,-                          

                           В С Т А Н О В И В:

      03 березня 2010 року до Недригайлівського районного суду Сумської області звернувся позивач ОСОБА_1  і просить суд винести рішення яким визнати дії відповідача протиправними, та скасувати постанову серії ВМ № 090544 від 24 лютого 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором  дорожньо-патрульної служби Роменського взводу ВДАІ ГУМВС України в Сумській області Христієм Дмитром Миколайовичем, про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.        

Свої вимоги він мотивує тим, що  порушень правил дорожнього руху України він не допускав.

Позивач в судове засідання  не з'явився, але надав до суду письмову заяву, в якій свій позов підтримує та просить справу розглянути без його участі.

Відповідач по справі до суду не з"явився, але був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача-суб"єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

 Суд,  перевіривши зібрані по справі докази, вважає що даний позов  підлягає задоволенню,  а сама постанова про накладення адміністративного  стягнення  - скасуванню.

Судом встановлено, що 24 лютого 2010 року інспектором дорожньо-патрульної служби Роменського взводу ВДАІ ГУМВС України в Сумській області Христієм Дмитром Миколайовичем була винесена постанова  по справі про адміністративне правопорушення,   якою було накладено на  ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення,  передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП штраф в розмірі  300 грн., зокрема за те, що він  24 лютого 2010 року керував автомобілем в місті Ромни по вулиці Соборній та здійснив зупинку автомобіля ближче 30 метрів за посадовим майданчиком маршрутних транспортних засобів.

Ромни РомниРоРо

  Задовольняючи позовні вимоги  суд виходить з наступного:

  Згідно ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення  ( Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення ), ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв"язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

  Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

   Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення  цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.

 Згідно ч.1 ст. 122 КУпАП  передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за вчинення  водіями транспортних засобів порушення вимог дорожніх знаків.

На думку суду, винесена відповідачем постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення не  грунтується  на об"єктивних доказах і суперечить принципу законності притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається що ОСОБА_1 не погодився з висновком  інспектора ДПС про порушення  ним  правил зупинки про що зробив відповідний запис.

Відповідно до ст. 251 КУпрАП та ст.69 КАСУ доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненням потерпілих, свідків, показанням технічних приладів та технічних засобів що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень чи дій суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

  Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005
року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про
деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також
про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст
постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КоАП. У ній,
крема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення
обою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших
доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідач Христій Д.М заперечень проти позову ОСОБА_1 до суду  не надав.

 За результатами дослідження вищевказаних письмових доказів у справі, суд дійшов до переконання про відсутність об"єктивих підтверджень вчинення 24 лютого 2010 року ОСОБА_1 правил порушення зупинки встановлених Правилами дорожнього руху України.

В судовому засіданні, на думку  суду, не були доведені обставини, які б свідчили, що в діях  позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

  Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 9, 14-1, 251, 254, 268 КУпАП, Правилами  дорожнього руху України,  ст. ст. 69, 71,159, 160, 161, 163, 167, 186  КАС України,-

                            П О С Т А Н О В И В:

  Позов ОСОБА_1  до інспектора дорожньо-патрульної служби Роменського взводу ВДАІ ГУМВС України в Сумській області Христія Дмитра Миколайовича про визнання дій відповідача протиправними, та про скасування постанови від 24 лютого 2010 року про накладення адміністративного стягнення - задовільнити.

Скасувати, як незаконну,  постанову серії ВМ № 090544 від 24 лютого 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором  дорожньо-патрульної служби Роменського взводу ВДАІ ГУМВС України в Сумській області Христієм Дмитром Миколайовичем, про накладення на  ОСОБА_1  адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за порушення ним   ст. 122 ч.1  КУпАП.

   Постанова  суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду  через Недригайлівський районний суд шляхом подання протягом 10 днів після її ухвалення заяви про апеляційне оскарження та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду.

                Суддя                                                                    В.Д.Жмурченко.