< Список >
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2010 року Справа № 2а-1088/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Ком’якович Г.М.
при секретарі - Колтуновій А.Ю.
за участю представників:
позивача –Горбенко І.В.
відповідача-1 - Літвінової О.П.
відповідача-2 - Літвінової О.П.
відповідача-3 - Літвінової О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Горбенко Інни Василівни, яка діє в інтересах Кіровоградського міського голови
до відповідача-1: Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції
до відповідача-2: начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Потьомкіна Олега Олександровича
до відповідача-3: старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Літвінової Оксани Пименівни
про скасування постанови від 18.03.2010 року про накладення штрафу на Кіровоградського міського голову Пузакова Володимира Тихоновича в розмірі 340 грн. та визнання дій протиправними, суд -
ВСТАНОВИВ:
29 березня 2010 року представник Кіровоградського міського голови Пузакова В.Т. –Горбенко І.В. звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування постанови від 18.03.2010 року про накладення штрафу на Кіровоградського міського голову Пузакова Володимира Тихоновича в розмірі 340 грн. та визнання дій протиправними.
В обґрунтування свого позову представник позивача зазначає, що старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції винесено постанову від 25.02.2010 р. про відкриття виконавчого провадження, якою зобов’язано Кіровоградського міського голову Пузакова В.Т. поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Кіровоградської міської ради з 06.07.2009 р., з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі –10030,63 грн. та встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 04.03.2010 р.
Листом представника Кіровоградського міського голови Пузакова В.Т. від 04.03.2010 р. повідомлено старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції, в якому роз’яснювалось, що вимоги державного виконавця можливо виконати лише частково, а саме: лише в частині стягнення середньомісячного заробітку за один місяць. В частині поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Кіровоградської міської ради не має можливості, в зв’язку з відсутністю у міського голови Пузакова В.Т. відповідних повноважень.
В зв’язку з невиконанням частини вимог державного виконавця була винесена постанова від 18.03.2010 р. про накладення штрафу на Кіровоградського міського голову Пузакова В.Т. в розмірі 340 грн. Зазначену постанову позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в листах до Ленінського ВДВС представник позивача неодноразово зазначала на неможливість виконати рішення особисто Кіровоградським міським головою Пузаковим В.Т.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та пояснила, що вона як уповноважений представник Кіровоградського міського голови Пузакова В.Т. неодноразово зазначала старшому державному виконавцю, що Кіровоградський міський голова Пузаков В.Т. не має повноважень щодо поновлення ОСОБА_1, оскільки останній був звільнений рішенням Кіровоградської міської ради, а тому і поновити його повинна своїм рішенням Кіровоградська міська рада.
Також представник позивача зазначила, що Кіровоградський міський голова Пузаков В.Т. підготовив проект рішення щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря міської ради та вніс даний проект в порядок денний на розгляд Кіровоградської міської ради, що є підтвердженням того, що Кіровоградський міський голова Пузаков В.Т. робить все від нього залежне для виконання вимоги державного виконавця. Враховуючи вище зазначене просила задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечувала і просила суд відмовити в задоволенні позовної заяви, оскільки відповідачі діяли в межах та у спосіб визначений законодавством і жодних порушень не допускали.
Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України а ст. 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість рішень суду. Частиною 2 ст. 14 КАС України також передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч. 1 п. 2, 3 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за 1 місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Частиною другою ст. 257 КАСУ передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання, а частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження»цієї статті.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ст. 18 цього Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу, а статтею 6 Закону передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах є обов’язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає обов'язковому виконанню. При цьому закон не наділяє правом будь-який орган звільняти особу, стосовно якої прийнято судове рішення, від його виконання чи визнавати причини невиконання поважними, інакше ніж через процедуру апеляційного, касаційного оскарження рішення суду чи його перегляду за винятковими чи нововиявленими обставинами.
Судом встановлено, що на виконанні у старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Літвінової О.П. перебуває виконавчий лист № 2а-137/10, виданий Кіровським районним судом м. Кіровограда 17.02.2010 р., в якому зазначено: поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Кіровоградської міської ради з 06.01.2010 р., із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 10030 грн. 63 коп.; постанова в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню. Боржником у виконавчому листі зазначені Кіровоградська міська рада та Кіровоградський міський голова.
Старшим державним виконавцем Літвіновою О.П. 25.02.2010 р. винесено постанову ВП № 17635798 про відкриття виконавчого провадження і надано боржнику строк на добровільне виконання до 04.03.2010 р.
Представником Кіровоградського міського голови Пузакова В.Т. –Татарко Д.А. 04.03.2010 р. надано відповідь про те, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 19.02.2010 р. з метою добровільного виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда виконавчими органами Кіровоградської міської ради підготовлено проект рішення Кіровоградської міської ради «Про винесення на розгляд чергового засідання Кіровоградської міської ради питання про поновлення ОСОБА_1, а також про те, що боржником вжито заходів щодо виплати стягувачу заробітної плати за один місяць (а.с. 11-13).
Разом з тим, Регламентом виконавчих органів міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради № 644 від 23 квітня 2008 року передбачено, що міський голова на виконання актів законодавства та за власною ініціативою видає одноособово в межах своїх повноважень розпорядження з кадрових питань (розділ 9, п. 2, підпункт «б»), розпорядження міського голови з кадрових питань засвідчують управлінські дії щдо регулювання відносин у сфері трудового права ( (розділ 4, п. 11).
Старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС Літвіновою О.П. 15.03.2010 р. винесена вимога № 11333/1 в порядку ст.ст. 5, 6 Закону України «Про виконавче провадження», якою вона вимагала в термін до 17.03.2010 р. виконати рішення Кіровського районного суду від 17.02.2010 р. та фактично допустити ОСОБА_1 до виконання попередніх обов’язків (а.с. 14). Дана вимога передана до канцелярії Кіровоградської міської ради 15.03.2010 р., у якій роз’яснено про відповідальність у разі невиконання у встановлений термін державного виконавця вказаного рішення суду в порядку ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження».
Представником позивача 17.03.2010 р. надана відповідь щодо неможливості виконання вимоги старшого державного виконавця щодо поновлення на роботі секретаря Кіровоградської міської ради ОСОБА_1 особисто Кіровоградським міським головою (а.с. 15-16).
Старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції Літвіновою О.П. 18.03.2010 р. винесена постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду про поновлення на роботі на Кіровоградського міського голову Пузакова В.Т., яка затверджена начальником Ленінського ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції Потьомкіним О.О. Сума штрафу складає 340 грн. (а.с. 9-10).
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що право накладення штрафу виникає у державного виконавця за умови невиконання боржником рішення суду за відсутності поважних причин. Тобто наявність поважних причин невиконання рішення суду в боржника позбавляє державного виконавця правомочності застосувати штрафні санкції до останнього. Також суд не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що виконати постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.02.2010 року по справі № 2а-137/10 є неможливим з поважних причин.
Відповідно до ст. 5 Закону України від 21.04.1999 р. № 606 „Про виконавче провадження” (далі –Закон), державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначених виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Ч. 1 ст. 181 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством і призначає новий строк виконання.
У відповідності до ст. 77 Закону, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом (посадовою особою) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника державний виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи, передбачені цим Законом.
На підставі ст. 87 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
Виносячи постанову про накладення штрафу на Кіровоградського міського голову Пузакова В.Т., державний виконавець діяла згідно запису в виконавчому листі, де боржником зазначено Кіровоградського міського голову Пузакова В.Т. В даному випадку Кіровоградський міський голова Пузаков В.Т. виступає, як посадова особа і керівник органу місцевого самоврядування. Винесення питання про виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда про поновлення ОСОБА_1 на посаді на засідання сесії унеможливлює виконання рішення суду, яке є обов’язковим для виконання. Приклад цьому –18 засідання 14 сесії Кіровоградської міської ради п’ятого скликання.
На підставі аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку, що оскільки на момент винесення постанови про накладення штрафу від 18.03.2010 р. позивачем не була виконана постанова Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.02.2010 р. по справі № 2а-137/2010, а саме ОСОБА_1 не був поновлений на посаді секретаря Кіровоградської міської ради (він не поновлений на посаді до теперішнього часу), державний виконавець правомірно виніс постанову від 18.03.2010 р. про накладення на позивача штрафу у розмірі –340 грн. Начальник Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського управління юстиції Потьомкін О.О. правомірно затвердив зазначену постанову.
Твердження позивача про те, що в оскаржуваній постанові про накладення штрафу неправильно зазначено порядок її оскарження, а своїми діями державний виконавець «хотіла заплутати боржника та спробувати перешкодити оскарженню постанови»не відповідає дійсності. Ще у грудні 2006 року до ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження»внесені зміни, якими передбачено, що постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби або до суду в десятиденний строк.
Суд зауважує, що заходи, яких позивач, на його думку, вжив щодо виконання рішення суду, а саме винесення ним питання про поновлення ОСОБА_1 на посаді на розгляд сесії міської ради були недостатніми, оскільки виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків.
Таким чином, відповідач, як державний орган, зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і не може виходити за межі своєї компетенції, визначеної ст. ст. 5, 76, 77, 87 Закону України „Про виконавче провадження”.
У відповідності з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представник відповідача надав всі необхідні докази, якими підтверджується правомірність його дій.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 17 компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ст. 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність встановлену законом. Виконання судового рішення є однією зі стадій судового процесу на якій повинні захищатися права, свободи та інтереси фізичної особи. Невиконання рішення суду Кіровоградською міською радою є протиправним, оскільки суперечить осоновоположним вимогам Конституції України та інших законів України.
На підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд прийшов до висновку про законність постанови від 18.03.2010 р. „Про накладення штрафу”, винесеної старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції, згідно з якою на Кіровоградського міського голову Пузакова В.Т. за невиконання без поважних причин рішення суду у встановлений державним виконавцем строк накладено штраф в розмірі - 340 грн. та, відповідно, про безпідставність позовних вимог, а тому у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю. Відповідач у даному випадку діяв правомірно із дотриманням всіх зазначених принципів.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 76, 77, 87 Закону України «Про виконавче провадження», п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 71, 94, 158–163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 26 квітня 2010 року.
Суддя Г.М. Ком’якович