ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6560/09/1770

09 квітня 2010 р.  м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

 Військового прокурора Рівненського гарнізону  в інтересах ОСОБА_1  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >   

до Рівненського обласного військового комісаріату   третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >   

про визнання дій протиправними та стянення компенсації, -

ВСТАНОВИВ :

Військовий прокурор Рівненського гарнізону звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Рівненського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та стягнення грошової компенсації за невикористане речове майно у сумі 3975,81 грн.

В обґрунтування поданого позову зазначає, що за підсумками проведеної прокурорської перевірки додержання посадовими особами Рівненського обласного військового комісаріату вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що з колишнім військовослужбовцем - підполковником ОСОБА_1, який наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №158 від 31.03.2008р. був звільнений в запас за п.63 п.п."в" (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України, на момент звільнення не було проведено відповідного розрахунку щодо виплати компенсації за невикористане речове майно. Відповідно до п.27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. №1444, військовослужбовці, звільнені в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 звертався до командування Рівненського обласного військового комісаріату з заявою щодо виплати зазначеної компенсації, заборгованість за речове майно йому не виплачена. Відповідач фактично визнав борг щодо речового майна перед ОСОБА_1, видавши відповідну довідку.

У поданих суду письмових запереченнях відповідач позов не визнав, пояснив, що ст.2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000р. №1459 призупинено дію ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині права військовослужбовців на отримання грошової компенсації за речове майно. Зазначає, що у зв’язку з цим, починаючи з 2001 року в Державному бюджеті України кошти на компенсацію за речове майно військовослужбовцям Збройних Сил України не передбачені та на вказані цілі Міністерству оборони України не надходять. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

До початку судового розгляду позивач надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить суд розглянути справу за відсутності представника. Відповідач подав суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги заперечує.

За таких обставин суд вважає, що відповідно до ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України справу слід розглянути без участі сторін на підставі наявних у справі доказів у порядку письмового провадження.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що підполковник ОСОБА_1, старший офіцер Рівненського обласного військового комісаріату, наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №158 від 31.03.2008р. звільнений з військової служби у запас за пунктом 63, підпункт "в" (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001р. №1053/2001, з правом носіння військової форми одягу (а.с.6).

26 червня 2008 року ОСОБА_1 виключено із списків особового складу Рівненського обласного військового комісаріату наказом військового комісара Рівненського обласного військового комісаріату від 26.06.2008р. №119 (а.с.5).

На дату звільнення Рівненським обласним військовим комісаріатом з ОСОБА_1 не було проведено розрахунку щодо компенсації за неотримане речове майно. Згідно з довідкою-розрахунком №387 від 04.12.2008р. загальна сума заборгованості за неотримане ОСОБА_1 речове майно становить 3975,81грн. (а.с.4).

Відповідно до ст.9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991р. (далі - Закон №2011-XII) держава здійснює продовольче та речове забезпечення військовослужбовців за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 ст.9-1 Закону №2011-XII (в редакції від 11.05.2007р., чинній до 28.12.2007р.) було передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

На підставі п.п.3 п. 67 Р.II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. №107-VI пункт 2 ст.9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виключено. Однак дана норма Закону регулює питання щодо виплати компенсації за речове майно військовослужбовцям під час проходження ними служби і вона стосується саме цієї категорії військовослужбовців, а право військовослужбовців, які звільнені в запас або у відставку, на отримання грошової компенсації за недоотримане речове майно передбачено Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. №1444.

Відповідно до п.27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1444 від 28.10.2004р., військовослужбовці звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Згідно ч.2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000р. №1459 призупинено дію частини другої ст.9 Закону №2011-XII в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. Проте, проаналізувавши зміст цього нормативно-правового акта, суд вважає, що вказана норма Закону поширюється тільки на військовослужбовців, які проходять дійсну військову службу в Збройних Силах України, в той час як позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом 63, підпункт "в" (за станом здоров’я), з правом носіння військової форми одягу.

А відтак, суд приходить до висновку, що компенсація за неотримане позивачем речове майно, сума якої зазначена у довідці-розрахунку №387 від 04.12.2008 року, підлягає стягненню з відповідача.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Рівненського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористане речове майно у сумі 3975,81грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                               Суддя                                                    Дудар О.М.

Постанова складена в повному обсязі 09.04.10р.