РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
30 листопада 2020 року м. Рівне№460/8541/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинення певних дій,-
В С Т А Н О В И В:
позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача у неналежному нарахуванні позивачу додаткової пенсії та підвищення до пенсії;
- зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату доплати до пенсії позивачу відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії позивачу за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам віднесеним до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ч.3 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом спору є відмова відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсійні виплати з 01.01.2014 по 02.08.2014.
На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає, що про невідповідність розмірів пенсії вимогам Конституції України та інших законодавчих актів дізнався кілька місяців назад із засобів масової інформації. Позивач не міг передбачити, що органи держави можуть ці права порушувати. Також зазначає про відсутність юридичної освіти та незнання особливостей законодавства, посилається на статтю VI Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, до якої приєдналася Україна 12 липня 1996 року, якою встановлюється тридцятирічний строк позовної давності за вимоги відшкодування ядерної шкоди.
Оцінивши вказані обґрунтування, суд приходить до висновку про їх безпідставність, з огляду на те, що, зокрема, соціальні виплати, визначені статтею 37 Закону України № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у вигляді грошової допомоги, носять щомісячний характер (регулярні платежі), тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
Твердження позивача про відсутність юридичної освіти та незнання особливостей законодавства також є неприйнятними, оскільки по перше: не позбавляє права та можливості звернутися за правничою допомогою до юриста, в т.ч. в порядку безоплатної правової допомоги, а по друге: суперечать презумпції знання законодавства, суть якої полягає в тому, що кожен вважається таким, що знає закони.
Суд роз`яснює, що правова основа презумпції знання законодавства - обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Цей обов`язок закріплений в частині першій статті 68 Конституції України, за змістом якої кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Разом з тим, обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Тобто, закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідомий принцип права: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, який міститься в частині другій статті 68 Конституції України.
Крім того, є безпідставними посилання на статтю VI Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, до якої приєдналася Україна 12 липня 1996 року, якою встановлюється тридцятирічний строк позовної давності за вимоги відшкодування ядерної шкоди.
Так, за змістом п. і) статті VI Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, право на відшкодування по цій Конвенції може бути заявлено протягом тридцяти років з дня ядерного інциденту в разі смерті чи тілесного ушкодження.
Отже, мова, у даному випадку, йде про відшкодування цивільної шкоди, завданої внаслідок, зокрема, ядерного інциденту, що спричинив смерть чи тілесні ушкодження, а позивач звернувся з позовом про нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги, яка в розумінні Закону № 796 спрямована на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Тобто, матеріальна шкода (цивільна відповідальність), завдана внаслідок, зокрема, ядерного інциденту у розумінні Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, та щомісячна грошова допомога у розумінні Закону України № 796, не є тотожними поняттями за своєю формою та змістом.
Враховуючи викладене, зазначені позивачем у заяві підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом, не можуть вважатися поважними.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення з урахуванням викладеного в цій ухвалі або ж доказів того, що адміністративний позов подано в строк.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Д.Є. Махаринець