УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

 Іменем   України

Справа №22ц/626     Головуючий у суді 1-ї інстанції Кузьменко В.В.

Категорія 48     Суддя-доповідач Жизневська А.В.

18 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого - судді     Жизневської А.В.

судців:     Малахової Н.М. ,  Матюшенко І.В.

при секретарі судового

засідання     Копій Г.В.,

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в залі суду в м.  Житомирі

апеляційну   скаргу   ОСОБА_4   на   рішення   Новоград-

Волинського міськрайонного суду Житомирської області  від 24 грудня 2008

року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4

Вікторовича про стягнення коштів на утримання непрацездатного батька,  -

встановила:

У серпні 2008 р. ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом про стягнення зі свого повнолітнього сина ОСОБА_4 на його користь аліментів у розмірі 300 грн.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 24.12.2008 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 кошти на утримання непрацездатного батька ОСОБА_5 у розмірі 100 грн. щомісяця.

В апеляційній скарзі апелянт - відповідач по справі,  просить скасувати вказане рішення,  ухвалити нове про відмову у задоволені позову. На думку апелянта,  судом не з'ясовано дійсні обставини справи,  не досліджено представлені по справі докази.

Перевіривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_5,  суд виходив з того,  що відповідач хоча не працює,  але має задовільний стан здоров'я,  доказів стосовно своєї інвалідності суду не надав.

Однак,  такий висновок суду є передчасним,  оскільки обставини справи не встановлено належним чином,  не перевірено доводи позивача та відповідача.

Так,  у відповідності до положень ч.3  ст.  10 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається,  як на підставу своїх вимог або заперечень,  крім випадків,  встановлених законом.

Статтею 202 СК України визначено підстави виникнення обов'язку повнолітніх дочки,  сина утримувати батьків і такими є їх непрацездатність та потреба у матеріальній допомозі.

З матеріалів справи вбачається,  що позивач досяг загального пенсійного віку,  отримує пенсію у розмірі,  який є більшим ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб,  встановлений Законами №489-У від 19.12.2006 р. та №107-УІ від 28.12.2007 р. «Про державний бюджет України на 2007 рік» та на 2008 рік. Так,  у 2007 році цей розмір складав від 380 до 411 грн.,  у 2008 році -від 470 до 498 грн. Розмір пенсії позивача у 2007 році складав від 474, 36 до 507, 28 грн.,  у 2008 році - від 552, 67 до 564, 77 грн. (а.сп.3).

ОСОБА_4 - відповідач у справі представив суду документи,  з яких вбачається,  що він має на утриманні доньку,  1992 р.н.,  яка навчається у Новоград-Волинському промислово-економічного технікумі і вартість навчання складає 2901, 60 грн. на рік (а.сп.41). За його трудовою книжкою -він не працює,  тому на даний час знаходиться у гіршому матеріальному становищі ніж його батько.

Крім цього,  суд не звернув уваги на те,  що крім сина у позивача є донька ОСОБА_6,  сам позивач тричі відбував покарання у місцях позбавлення волі і з 1978 р. не проживав у сім'ї. Він не надав суду доказів про потреби у матеріальній допомозі.

Згідно п.21 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. №3 - обов'язок повнолітніх дочки,  сина утримувати своїх непрацездатних батьків,  які потребують матеріальної допомоги,  не є абсолютним.

За таких обставин,  у суду не було підстав для задоволення позову. Рішення не відповідає вимогам  ст. 213 ЦПК України,  зазначене вище призвело до неправильного вирішення спору,  що в силу  ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування з ухваленням нового про відмову у задоволені позову.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  309,  313,  314,  316 ЦПК України,   ст. 202 СК України,  колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 грудня 2008 року скасувати,  ухваливши нове рішення. У задоволені позову ОСОБА_5 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього
часу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців
безпосередньо до Верховного Суду України.