Судове рішення #9035347

Справа № 22ц-4532/2010 р.                            Головуючий у 1-ій інстанції

Категорія 31                                         суддя Зуєва В.І.

                                                     Доповідач суддя Повєткін В.В.

 

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 травня 2010 р.  Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

         Головуючого судді:        Рудь В.В.

         суддів:                      Лисичної Н.М., Повєткіна В.В.

         при секретарі:            Худолій Н.А.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2010 року

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -

В с т а н о в и в :

      В вересні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди посилаючись на те, що вона на прохання відповідача 13 вересня 2006 року уклала кредитний договір № 2612 в АТ «Індекс-банк» м. Нікополь і отримала від банку суму в розмірі 4916,88 грн. з умовою погашення суми кредиту рівними долями зі сплатою 20 % річних за користування кредитом. Вказану суму позивачка передала ОСОБА_1, яка усно зобов’язалась погашати суму кредиту у строки визначені договором. В 2008 році ОСОБА_2 стало відомо, що за нею рахується борг перед АТ «Індекс-банк» за кредитним договором. Добровільно погасити заборгованість відповідачка відмовилась. Постановою суду від 06 квітня 2009 році ОСОБА_1 звільнена від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року. На цей час з позивачки за рішенням суду від 12 травня 2009 року стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 2323,39 грн. Тому ОСОБА_2 просила суд стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальноїшкоди в розмірі 2323,39 грн., в тому числі залишок кредиту в сумі 1638,96 грн., 328,50 грн. - заборгованість по відсоткам, 355,93 грн. - заборгованість по пені та судові витрати по справі (а.с.2).

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі (а.с.26, 27-28).

      В апеляційній скарзі (а.с.34-35) ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як необґрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд, оскільки:

-    ніякої угоди з ОСОБА_2 про оформлення на її користь кредиту ніколи не існувало, грошові кошти позивачем їй не передавались;

-    наявність постанови суду, якою ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про амністію» звільнено від кримінальної відповідальності, не свідчить про визнання нею своєї провини;

-    факт того, що з позивачки рішенням суду від 12 травня 2009 року стягнуто залишок суми кредиту, не може вказувати на те, що відповідачка була поручителем по кредитному договору;

-    судом не надано належної оцінки доводам і запереченням відповідачки, не отримано доказів щодо отримання ОСОБА_1 спірних грошей.

      Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

      Задовольняючи позов, суд першої інстанції визнав, что відповідно до постанови суду від 06 квітня 2009 році про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» за злочини, передбачені ч.2 ст.190, ч.2,3 ст. 358 КК України, встановлено, що за період з липня 2006 року по липень 2007 року ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, виготовляла підроблені довідки про заробітну плату, які в подальшому використовувала при оформлені кредитів в ДФ АТ «Індекс-банк» м. Нікополь, в тому числі і на ім’я ОСОБА_2 на суму 4916,88 грн., а рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2009 року з позивачки стягнуто на користь АТ «Індекс-банк» заборгованість по кредиту в сумі 2323,39 грн., що становить залишок кредиту, поскільки відповідачка частину кредиту погасила, та судові витрати, у звязку з чим відповідачка повинна відшкодувати позивачці матеріальну шкоду, заподіяну злочином в частині залишку непогашеного кредиту, стягненого з позивачки на користь банку за рішенням суду.

      Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

      Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіаднні в суді першої інстанції відповідачка заперечувала проти позову, пояснивши, що не просила позивачку брати для неї кредит і грошей від позивачки не отримувала.

      Відповідно до ст.61 ЦПК України постанова суду по кримінальній справі про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» не є підставою для звільнення від доказування.      

      Постановою суду від 06 квітня 2009 році судом про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» встановлено, що ОСОБА_1 отримала від фізичних осіб, в тому числі від позивачки, грошові кошти , які вона використала на свої потреби, але не встановлено в якому розмірі (а.с.3).

      Згідно з рішенням суду від 12 травня 2009 року з позивачки стягнуто на користь АТ «Індекс-банк» заборгованість по кредиту в сумі 2323,39 грн. (ас.4).

      Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази, що саме за цим кредитом було порушено кримінальну справу відносно відповідачки, що частину кредиту, як це стверджує позивачка, погасила саме відповідачка, а також про те, що позивачкою на користь банку сплачено суму боргу за кредитом, яку вона вимагає стягнути з відповідачки.

      Таким чином, визнавши, що відповідачка спричинила позивачці матеріальну шкоду, заподіяну злочином в частині залишку непогашеного кредиту, стягненого з позивачки на користь банку за рішенням суду, суд першої інстанції в порушення вимог ст.214,215 ЦПК України не встановив, чи мали місце обставини, якими обґрунтову-валися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

      З огляду на це рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального та процесуального права.

      Розглядаючи справу, суд першої інстанції не врахував, що питання відшкодування матеріальної шкоди безпосередньо пов'язане з питанням про сплату заборгованості по кредиту, і не розглянув питання про залучення до участі у справі у якості третьої особи АТ «Індекс-банк»,

      Враховуючи, що суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.311 України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

      При новому розгляді справи суду першої інстанції слід ретельно дослідити матеріали кримінальноїссправи відносно відповідачки, цивільної справи про стягнення боргу за кредитом з позивачки та кредитної справи про отримання позивачкою кредиту в АТ «Індекс-банк».

      У зв'язку з викладеним і керуючись п.4 ч.1 ст.311 та ст.ст.307,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

      Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2010 року – скасувати.

      Справу направити до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області на новий розгляд.

      Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

      Головуючий:

      Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація