Справа № 22ц-4569/2010 р. Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 57 суддя Шестакова З.С.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 травня 2010 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Лисичної Н.М., Повєткіна В.В.
при секретарі: Худолій Н.А.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області
на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2010 року
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій незаконними, стягнення недоплаченої допомоги «дітям війни», -
В с т а н о в и в :
В квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФ України в м. Нікополі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій незаконними, стягнення недоплаченої допомоги «дітям війни» посилаючись на те, що він є дитино війни, а тому згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Оскільки відповідач в 2008 році таку допомогу виплачував у неналежному розмірі, а в 2007 році не виплачував взагалі, просив суд відновити строк позовної давності, визнати дії відповідача незаконними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену щомісячну державну допомогу за період 2007-2008 роки в сумі 1419,10 грн. (а.с.1-2).
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано протиправною бездіяльність УПФ України в м. Нікополі щодо не нарахування та невиплати позивачу надбавки до пенсії, УПФ України в м. Нікополі районі зобов’язане перерахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року і з 22 травня по 31 грудня 2008 року (а.с.18-19).
В апеляційній скарзі (а.с.20) УПФ України в м. Нікополі просить постанову суду скасувати як необґрунтовану і прийняту з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки:
- відповідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання з 01 січня2006 року підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої для здійснення розрахунку законом чітко не визначено;
- на підставі ст.111 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» та у зв’язку з зупиненням цим законом дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни підвищення до пенсії у 2007 році виплачувалась тільки тим особам, які є інвалідами, у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни;
- у зв’язку з внесенням Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» змін до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни до пенсії у 2008 році виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни;
- згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансування виплат за цим законом проводиться із державного бюджету України, а тому в 2008 році надбавка до пенсії дітям війни виплачувалась відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік, тобто в розмірі, передбаченому діючим законодавством.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має статус «дитини війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, що набрала чинності з 01 січня 2006 року, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується "дітям війни" на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6рп-2007 положення п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" щодо застосування ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними.
Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" редакцію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" змінено.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року відновлено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Як вбачається з матеріалів справи, в 2007 та 2008 роках надбавка до пенсії "дітям війни" виплачувалась відповідно до положень Законів України "Про Державний бюджет на 2007 рік" та "Про Державний бюджет на 2008 рік", що не відповідає вимогам Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Доводи відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як "діти війни" не застосовується, а згідно ст.7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій "дітей війни" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян - є неправильними виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Тому положення ч.З ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З огляду на це суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача щодо несвоєчасного перерахунку та виплати позивачці надбавки до пенсії як "дітині війни" в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та про необхідність зобов'язання відповідача нарахувати та забезпечити виплату позивачці підвищеної пенсії за вказаний період.
Колегія суддів не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення таких виплат позивачe, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконаний своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України.
Поновивши позивачу пропущений строк, суд першої інстанції обгрунтованно виходив з того, що позивач має похилий вік, законодавцем неодноразово вносилися зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та призупинялася дія цієї норми і змінювався розмір підвищення до пенсії "дітям війни", що вочевидь заважало позивачу розумітися у нормах законів, періоду їх дій, умов та порядку застосування строку звернення до суду.
З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість постанови суду першої інстанції є безпідставними.
Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і ухвалив законну і обґрунтовану постанову про часткове задоволення позову.
Порушень матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення не допущено, підстав для скасування або зміни постанови суду першої інстанції немає.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області - відхилити.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2010 року – залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: