ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

01 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006194 пров. № А/857/14493/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Гудима Л. Я.

суддів -Довгополова О. М.

Святецького В. В.

перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року про скасування заходів забезпечення позову  у справі № 1.380.2019.006194 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа - Львівське комунальне підприємство "Зелене місто"  про визнання протиправним  і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року скасовано заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа - Львівське комунальне підприємство "Зелене місто"   про визнання протиправним  і скасування рішення.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що у відповідності до п. 13 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" він, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору.

За статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 131 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

За статтями 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що "гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: "У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).

Однак, якщо держава передбачає апеляційне оскарження до суду вищої інстанції, вона має право встановлювати умови такої апеляції, як матеріально-правові, так і процесуальні, як-от: судові збори, часові обмеження, обов`язкове представництво тощо (рішення Європейського суду з прав людини від 12 червня 2006 року у справі "Степенська проти України" (Stepenska v. Ukraine).

Статтею 5 Закону України "Про  судовий збір"  передбачені пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, відповідно до пункту 13 частини першої зазначеної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі №820/4260/17.

За матеріалів справи видно, що вимоги скаржника не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій, а оскаржує ухвалу суду у спорі про скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору

Відтак вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.

Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2020 року становить 2102 грн.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставки судового збору, відповідно до якої, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 2102 грн 00 коп.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2102 грн 00 коп. за наступними реквізитами «Отримувач коштів - УК у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ – 38007573; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО – 899998; рахунок отримувача – UA218999980313161206081013004; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу – *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».

За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.

Також слід роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року про скасування заходів забезпечення позову  у справі № 1.380.2019.006194 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа - Львівське комунальне підприємство "Зелене місто"  про визнання протиправним  і скасування рішення – залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л. Я. Гудим

судді О. М. Довгополов

В. В. Святецький