Справа № 352/952/20

Провадження № 2/352/622/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Гундич Г.В.

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач 25.05.2020 р. звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 33469,32 грн.

Заявлений позов обґрунтовував тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору б/н від 29.09.2010 р. відповідач отримав кредит у вигляді у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Договір між сторонами укладено у порядку ч.1 ст.634 ЦК України шляхом приєднання, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, викладеними на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань станом на 28.04.2020 р. утворилась заборгованість у сумі 33469,32 грн., що складається з 18601,53 грн. заборгованості за тілом кредиту, у тому числі 18601,53 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 6499,92 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 6297,90 грн. пені, 500 грн. штрафу (фіксована частина), 1569,97 грн. штрафу (процентна складова). Просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданій суду заяві просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач не з`явився в судове засідання, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, не повідомив суду про причини неявки, не подав відзиву. За наявності сукупності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що відповідно до укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору б/н від 29.09.2010 р. відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшений до 10000 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с.26).

Договір між сторонами укладено шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 29.09.2010 р. (а.с.28), у якій зазначено, що відповідач погоджується, що підписана ним заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, викладеними на банківському сайті, складає між ним і банком договір про надання банківських послуг; що він ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с.29) та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms (а.с.30-53).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором позивач заявив до стягнення заборгованість станом на 28.04.2020 р. у розмірі 33469,32 грн., що складається з 18601,53 грн. заборгованості за тілом кредиту, у тому числі 18601,53 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 6499,92 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 6297,90 грн. пені, 500 грн. штрафу (фіксована частина), 1569,97 грн. штрафу (процентна складова), згідно наданих позивачем розрахунків (а.с.9-17).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач посилається на те, що договір між сторонами укладено у порядку ч.1 ст.634 ЦК України шляхом приєднання, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку складає між ним та банком договір.

Умови та правила надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що в анкеті-заяві від 29.09.2010 р. процентна ставка за користування кредитними коштами, а також розміри пені, штрафів та підстави стягнення штрафних санкцій не зазначені.

Обґрунтовуючи право вимоги у частині стягнення заборгованості за відсотками та штрафних санкцій, позивач, крім самого розрахунку заборгованості, посилався також на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, як невід`ємних частин спірного договору.

Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи, Умови та правила надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати пені, штрафів, щодо розміру відсотків згідно ч.2 ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання, та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України, за змістом яких договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов та правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17 (провадження №14-131цс19), без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Згідно з вимогами ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

З огляду на викладене, з урахуванням підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів і користування ними та обставини щодо наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором, які підтверджуються анкетою-заявою (а.с.28), випискою за договором (а.с.18-25), розрахунком заборгованості (а.с.9-17), суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, у тому числі за простроченим тілом кредиту, яка підлягає до часткового задоволення, та приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь банку 6297,90 грн. пені та 2069,97 грн. штрафу.

Судом встановлено, що відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому збільшений до 10000 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с.26).

Як вбачається з долученого банком розрахунку заборгованості станом на 30.09.2019 (а.с.9-16), за рахунок тіла кредиту банк, починаючи з липня 2015 р. до червня 2019 р., погашав відсотки, розмір та порядок стягнення яких з відповідачем погоджено не було.

Позивач у порушення вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надав належних, допустимих, достовірних і достатніх у своїй сукупності доказів на підтвердження заявленої до стягнення суми заборгованості за тілом кредиту у 18601,53 грн. заборгованості, у тому числі за простроченим тілом кредиту.

З урахуванням викладеного суд визначає до стягнення з відповідача 10000 грн. заборгованості за тілом кредиту, у тому числі за простроченим тілом кредиту.

Необґрунтованою суд вважає також вимогу про стягнення 6499,92 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України.

Згідно вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановлено, що в анкеті-заяві від 29.09.2010 р. відсутні будь-які дані щодо строку дії кредитного договору, умов та порядку нарахування і сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно ч.2 ст.625 ЦК України.

З наданої банком довідки про надані відповідачу кредитні картки (а.с.27) остання картка № НОМЕР_1 відкрита 25.04.2017 р. і має термін дії до березня 2021 р.

Отже, на час звернення позивача в суд з даним позовом термін дії вказаної картки не закінчився, а тому немає підстав вважати, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання.

Відтак, умови для застосування санкцій, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, не наступили, а позов в цій частині є передчасним.

Таким чином, з відповідача слід стягнути у користь позивача 10000 грн. заборгованості за кредитним договором, що складається з 10000 грн. заборгованості за тілом кредиту, у тому числі за простроченим тілом кредиту.

З урахуванням вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з огляду на часткове задоволення судом заявленого банком позову на суму 10000 грн., що становить 29,88 % від заявленої суми позову, стягненню з відповідача на користь позивача підляють судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 628,08 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 207, 526, 625, 634, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. 141, 263-265, 279, 282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 10000 (десять тисяч) грн. заборгованості за кредитним договором, що складається з 10000 грн. заборгованості за тілом кредиту, у тому числі за простроченим тілом кредиту, та 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 08 коп. судових витрат, а всього 10628 (десять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 08 коп.

У решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 30.11.2020 р.

Суддя М.М.Хоминець