Справа № 2 - 159/ 10 р.

                                                      З А О Ч Н Е        Р І Ш Е Н Н Я

                                                     І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

            6 квітня 2010  року                                               Лебединський районний

                                                                                            суд Сумської області

в складі: головуючого – судді  Стеценко В.А.

                при секретарі – Вєчкановій В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на Ѕ частину квартири;

                     В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом до відповідачів, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебувала в шлюбі ОСОБА_2 та за спільні кошти в Лебединському відділенні Української Товарної біржі уклала 21.09.02 року з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 договір купівлі – продажу квартири АДРЕСА_1. Покупцем квартири згідно цього договору визначений ОСОБА_2 13 липня 2009 року шлюб між сторонами було розірвано. На час звернення з позовом зазначений договір купівлі – продажу не приймається Лебединським БТІ в якості правовстановлюючого документу, так як при його укладенні Лебединське відділення Української Товарної біржі не мало ліцензії на виконання дій по укладанню договорів купівлі – продажу а ОСОБА_2 не бажає в добровільному порядку поділити спільно нажите майно, тому позивачка звернулася до суду та просила визнати дійсним вищевказаний договір та визнати за нею право власності на Ѕ частину вищевказаної квартири.  

          В  судовому засіданні  позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі.            

          Відповідачі  в судове засідання не з’явився, хоча про час дату та місце розгляду справи були своєчасно належним чином повідомлені.  

          З паспорту (а.с. 3), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що позивачкою є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, а також те, що вона зареєстрована по АДРЕСА_1.

          З свідоцтва (а.с. 4), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 28.09.01 року в Лебединському міському відділі РАГС Сумського обласного управління юстиції, актовий запис № 163.

          З рішення, свідоцтва (а.с. 5 - 6), досліджених в судовому засіданні вбачається, що шлюб між сторонами було розірвано 28 липня 2009 року в Лебединському міському відділі РАГС Головного управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 37.

          З свідоцтва (а.с. 7), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 і її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1

          З довідки (а.с. 8), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що позивачка проживає по АДРЕСА_1 з чоловіком ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 та донькою ОСОБА_8 -  ІНФОРМАЦІЯ_4                

          З технічного паспорту, довідки (а.с. 9-11, 17), досліджених в судовому засіданні вбачається, що квартира № 40 в буд. № 3  на 02.10.09 року зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі – продажу посвідченого Української Товарною біржею

21.09.02 року № 215500. Вартість квартири на 02.10.09 року становить 15 318 грн.  

           З договору (а.с. 12), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 21 вересня 2002 року Українсько товарною біржею було посвідчено договір купівлі – продажу квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат жилою площею 24,6 кв.м., загальною площею 38,9 кв.м. власником якої став ОСОБА_2  

           Вислухавши позивачку, свідків, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява обґрунтована, між сторонами мають місце цивільні правовідносини і позов підлягає до задоволення,  оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивачка перебувала в шлюбі ОСОБА_2 та за спільні кошти в Лебединському відділенні Української Товарної біржі 21.09.02 року уклала з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 договір купівлі – продажу квартири АДРЕСА_1. Покупцем квартири згідно цього договору визначений ОСОБА_2 13.07.09 року шлюб між сторонами було розірвано. На час звернення з позовом  ОСОБА_2 не бажає в добровільному порядку поділити спільно нажите майно.

           Вказані обставини стверджуються поясненнями позивачки, свідків та матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні.

           Згідно вимог ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

           Згідно вимог ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджуються письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

           Згідно   вимог ст.  328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

           Згідно   вимог ч. 3 ст.  368 ЦК України майно, набуте подружжям під час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

           Згідно   вимог ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

            Суд враховує те, що відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, але від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, чи заяви про відкладення її розгляду. Крім цього, суд приймає до уваги те, що позивачка не заперечує проти ухвалення рішення у відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі доказів.

           Також суд бере до уваги, що умови договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 були виконані сторонами угоди і останні не мають претензій одна до одної щодо її укладення чи виконання.

           Крім того, суд приймає до уваги те що ця квартира була набута подружжям під час шлюбу і частки майна чоловіка та дружини повинні бути рівними, поскільки в судовому засіданні не було встановлено, що між ними було укладено домовленість чи шлюбний договір, якими було б передбачено інші умови поділу спільного майна.

          Тому суд вважає необхідним задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

          На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст. 10, 15, 30, 60, 88, 130, 209, 213, 214, 215, 256 - 259 ЦПК України, ст. ст. 220, 328, 368 ЦК України, ст. 70 СК України;

                            В И Р І Ш И В:

          Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору дійсним та визнання права влас-ності на Ѕ частину квартири задовольнити.

          Визнати дійсним договір купівлі – продажу від 21 вересня 2002 року укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_6 та ОСОБА_2 щодо квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат жилою площею 24,6 кв.м., загальною площею 38,9 кв.м. посвідчений Українсько товарною біржею.

           Визнати за  ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат жилою площею 24,6 кв.м., загальною площею 38,9 кв.м.

    Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

            Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням  після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

     У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачами в апеляційному порядку.            

Суддя                                     В.А. Стеценко