Справа № 2-1261/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 квітня 2010 року Дніпровський районний суд м. Херсона в складі:
головуючого судді     Романової М.Ю.

при секретарі     Дудковій М.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 12 липня 1986 року зареєструвала з відповідачем  шлюб, зареєстрований Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Херсона, актовий запис № 456. Від цього шлюбу неповнолітніх дітей в них немає. В зв’язку з тим, що відповідач почав зловживати спиртними напоями, це негативно вплинуло на стан її здоров’я. На теперішній час вони проживають окремо, спільне життя в них не склалося, вони втратили почуття любові та поваги один до одного. Спільне господарство ними разом не ведеться. Подружні стосунки не підтримуються з 2008 року. Вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечитиме спільним інтересам. Поділ спільного майна буде вирішуватися в окремому провадженні. Просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем – ОСОБА_2, 1954 р.н., зареєстрований 12.07.1986 р. Дніпровським відділом РАГС м. Херсона за актовим записом № 456.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги за підставами вказаними у позові, просила їх задовольнити.

Відповідач в судовому засідання не з’явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, надав заяву, в якій не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить провести розгляд справи без його участі. Суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення сторін , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.110, 112 Сімейного кодексу України шлюб розривається у судовому порядку на вимогу одного з подружжя, якщо подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з подружжя.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1  12.07.1986 р. уклали шлюб, який було зареєстровано Дніпровським РАГС м. Херсона за актовим записом № 456.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 від 12.07.1986 р. після укладення шлюбу чоловікові та дружині було присвоєно прізвище «ОСОБА_1».

Від вищевказаного шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

З пояснень позивача вбачається, що відповідач зловживає спиртними напоями, що негативно впливає на стан її здоров’я. Тривалий час вони не проживають однією сім'єю та не ведуть спільного господарства.

Враховуючи    вищенаведене,     суд    вважає    можливим    позов    задовольнити, оскільки шлюб носить формальний характер, між подружжям втрачено почуття любові та поваги, подальше сімейне життя  між сторонами не можливо .

 Витрати, пов'язані з реєстрацією розірвання шлюбу покласти на відповідача .

Керуючись ст. ст. 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. 110, 112 СК України
суд, -    

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 12.07.1986 року Дніпровським РАГС м. Херсона, актовий запис № 456  - розірвати.

Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу держмито в дохід держави з ОСОБА_2 у сумі 17 грн., позивача – ОСОБА_1 від сплати держмита - звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Дніпровський райсуд м. Херсона протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                         М.Ю. Романова