ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

              Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя (суддя Матяш О.В.) від 06.04.2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області (головуючий суддя -Пільщик Л.В., судді -Давискиба Н.Ф., Крилова О.В.) від 21.06.2005 року, у справі № 2-180/05 в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти, змінити рішення по суті та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: ст.ст.12, 48, 49, 55 Закону України “Про власність”, п.133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки,  п.9 ст.27 Закону України “Про приватизацію державного майна”, ст.469 ЦК УРСР.

Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.

Сторони не скористались наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача повернути у власність держави акції ВАТ “Запоріжалюмінбуд”, зазначаючи, що відпала підстава для володіння ними, оскільки за рішенням Арбітражного суду Запорізької області від 06.07.2000 року по справі № 4/1/187д за позовом Прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області до Товариства покупців членів трудового колективу ВАТ “Трест “Запоріжалюмінбуд” про розірвання договору купівлі-продажу та повернення у державну власність пакету акцій є розірваним договір купівлі-продажу від 05.06.1995 року НОМЕР_1, укладений позивачем з Товариством покупців, створеним членами трудового колективу ВАТ “Запоріжалюмінбуд”. Позов обґрунтований посиланням на ст.ст.6, 173, ч.2 ст.469 ЦК УРСР, з чого вбачається, що способом захисту права позивачем обраний спосіб присудження до виконання обов'язку в натурі, а саме, відповідно до викладеної позиції, позивач вважає, що у акціонера, як у боржника, виникає зобов'язання повернути у державну власність майно -акції, яке ним безпідставно утримується, оскільки відпала підстава на якій воно було придбане.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач у справі (ОСОБА_1) придбав спірні акції у ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу, який незаконним не визначено, а документів, що підтверджують неправомірне володіння відповідачем акціями, позивач не надав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно статті 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” та Порядком повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 32, поверненню у державну власність підлягає безпосередньо об'єкт приватизації, яким у даному випадку є пакет акцій. Предметом же даного позову є іменні акції (сертифікати акцій), які є власністю відповідача (підтверджують його право на частку в статутному фонді емітента цих акцій) та зареєстровані в реєстрі акціонерів за громадянами України, зокрема, за відповідачем на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 05.09.1995 року НОМЕР_2 відповідно до відомості сплати за них.

З огляду на викладене, у зв'язку з відсутністю факту безпідставного володіння відповідачем саме об'єктом приватизації - пакетом акцій, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову є законними та обґрунтованими.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що вимога про зобов'язання незалежного реєстратора - ТОВ “Світ Реєстр” переоформити право власності на належні відповідачу акції за державою не пред'явлена до належного відповідача, оскільки ТОВ “Світ Реєстр” є третьою особою у справі, і фактично заявлена не як вимога про внесення змін до реєстру власників акцій акціонерного товариства, що передбачено Порядком повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 32, а як вимога, що є похідною від першої - повернення певних акцій акціонером. Про відсутність спору з ТОВ “Світ Реєстр” свідчить ненадання позивачем доказів відмови останнього здійснити перереєстрацію за державою пакета акцій ВАТ “Запоріжалюмінбуд”, якщо б така вимога була заявлена.

У зв'язку з наведеним обраний позивачем спосіб захисту права, яке він вважає порушеним відповідачем, не відновлює право державної власності на пакет акцій.

Враховуючи наведене касаційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалені по справі судові акти мають бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁸, п.1 ч.1 ст.111⁹, ст. 111¹¹ ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21.06.2005 року у справі № 2-180/05 залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21.06.2005 року у справі № 2-180/05 -без змін.