Справа № 2-а-638/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 квітня 2010 року Червонозаводський районний суд міста Харкова  у складі:

          головуючого - судді Журавель В.А,

при секретарі – Закопайло О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання неправомірними дій, зобов"язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про призначення та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну, здоров"ю,  в якому вказав, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 11 групи, а тому згідно із ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на отримання державної пенсії, розмір якої у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону повинен бути не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, розмір якої у відповідності до ст. 50 того ж Закону, повинен складати 75% мінімальної пенсії за віком. Оскільки  відповідач, керуючись підзаконними актами, в набагато меншому розмір, ніж визначено Законом, призначає та нараховує позивачу державну та додаткову пенсію, позивач просив  зобов"язати відповідача з 01.01.2008 року  переглянути призначення та нарахування до виплат державної пенсії в мінімальному об'ємі в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та в подальшому виплачувати позивачу пенсію в у встановленому розмірі.

    Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності.

      Відповідач Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова свого представника  в судове засідання не направив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, про причину неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи,  вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи  1 категорії, інвалід II групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 16 липня 1998 року, довідкою МСЕК № 028801 від 30 червня 1999 року / а. с. 9-11/.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до 1 категорії, інваліди ІІ групи мають право на отримання державної пенсії, розмір якої у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону повинен бути не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, та на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, розмір якої у відповідності до ст. 50 того ж Закону повинен складати 75% мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". А саме текст статті 50 викладено в наступній редакції : "особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 11 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю у розмірі 20% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії законом про Державний бюджет і не може корегуватися іншими нормативно-правовими актами. Частини 3 та 4 статті 54 замінено наступним текстом : " у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році по 2 групі інвалідності - 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії законом про Державний бюджет і не може корегуватися іншими нормативно-правовими актами".

Тобто починаючи з 01 січня 2008 року, розміри пенсії та додаткової пенсії позивачу встановлено з урахування вищевказаного Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова повинен був нараховувати та сплачувати позивачу пенсію та додаткову пенсію за шкоду,  заподіяну здоров"ю, у відповідності до вимог ст. 54 ч. 4 Закону України "Про статус і  соціальний захист дітей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  війни".

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу нарахування та сплату пенсії та додаткової пенсії з урахуванням Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючими нормами вищезазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення пенсії та додаткової пенсії в розмірах, встановлених ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що виплата позивачу пенсії та додаткової пенсії у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року є неправомірною, оскільки виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме ст. 54 ч. 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і норма відповідного закону України про визначення мінімальної заробітної плати на момент виплати, а не вищезазначені постанови.

           За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

            З огляду на викладене, нарахування пенсії позивачу без застосування  положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, є неправомірним, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання пенсії та додаткової пенсії в розмірах, встановлених ч. 4 ст. 54  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи".

    Тобто позивачу мав бути визначений мінімальний розмір пенсії, виходячи з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч. 1  ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1У, а не у розмірі мінімальних виплат, визначених постановою КМУ від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

    Відповідно до ст.. 54 Закону України від 28.12.2007 року № 107-У1 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня -470грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.

    Згідно ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-У1 від 26.12.2008 року встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 498 грн.

    Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені  в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов»якове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду в Червонозаводському районі м. Харкова. Тому саме це управління повинно здійснити перерахунок позивачу пенсії та розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів прожиткового мінімуму на 2008 рік за період часу, починаючи з 22 травня 2008 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 49, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", ст. ст. 8-14, 71, 94, 99, 100, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 22 травня 2008 року всупереч вимогам ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з 22 травня 2008 року відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо призначення державної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», з виплатою недоотриманих сум за результатом перерахунку.

              В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

      Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

    Постанову в повному обсязі виготовлено 05 травня 2010 року.

    Суддя                                                   В.А.Журавель