Копія                                             Справа № 2а- 609/10

      ПОСТАНОВА

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           26 квітня 2010 року     Камянець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі  головуючого судді    Вдовичинського А.В.,

    з участю секретаря       Якубовській М.Г.,

    позивача                         ОСОБА_1

             представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Камянець-Подільському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перерахунок суми доплати щомісячної соціальної допомоги та стягнення недоплаченої цієї допомоги, як дитині війни, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перерахунок суми доплати щомісячної соціальної допомоги та стягнення недоплаченої цієї допомоги, як дитині війни. В обґрунтування вимог позивач вказує, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року і відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі ст.6 цього Закону йому повина виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога не виплачувалась. Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативними актами. Зважаючи на викладене, невиплата мені соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Сума невиплаченої мені соціальної допомоги за 2007, 2008 і 2009 роки становить 5139 гривень.  Крім того про належні йому як дитині війни виплати не був повідомлений тому про факт порушення прав йому стало відомо лише з публікацій ЗМІ літом 2009 року. Позивач просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів щодо вимог за 2007-2009 роки, зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2009 роки в розмірі 5139,0 грн., зобов'язати відповідача перерахувати розмір пенсії шляхом підвищення її на 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2007 року з подальшим перерахунком при зміні розміру цієї пенсії. В суді позивач свої позовні вимоги зменшив, просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів щодо вимог за 2007-2009 роки, зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2009 роки в розмірі 3962,10 грн., зобов'язати відповідача перерахувати розмір пенсії шляхом підвищення її на 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2007 року з подальшим перерахунком при зміні розміру цієї пенсії.

    Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав, зазначивши, що виплата підвищення до пенсій згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» позивачу не виплачувалась, оскільки законодавчо не було визначено механізму його реалізації, з 01 січня 2008 року позивачу виплачується надбавка до пенсії як дітям війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до діючого законодавства. Представник відповідача просить суд застосувати положення ст. 100 КАС України оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду передбачений ст. 99 КАС України, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.  

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.  

            Судом встановлено, що позивач знаходяться на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницької області у відділі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей і одержує пенсію за вислугу років.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої Світової Війни було менше 18 років.    

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 р., а тому є дитиною війни відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», що підтверджується копією паспорта позивача, довідкою управління Пенсійного фонду України в м.Кам’янець-Подільський № 697/05 від 16.02.2010 р. з якої вбачається що позивачу протягом 2008-2009 років виплачувалась надбавка до пенсії як дитині війни. Позивач має право на пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,  в тому числі і право на отримання підвищення пенсії на 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 зазначеного Закону.      

На момент звернення позивача до суду, з врахуванням наданих суду доказів – довідки відповідача про розмір виплаченої позивачу протягом січня 2008 р. – січня 2010 р. пенсії, вбачається що нарахування йому доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком протягом зазначеного періоду відповідачем не здійснено.  Разом з тим з 01.01.2008 р. по січень 2010 р. позивач отримував підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни враховуючи механізм реалізації положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" врегульований шляхом прийняття Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ч.2 ст. 95 Конституції України встановлено, що виключно законом про Державний Бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

            В своєму рішенні від 3 жовтня 1997 року N 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) Конституційний Суд України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Згідно ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком(у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року N 2195-IV).

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Проте Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є  інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

      Таким чином, із 1 січня по 9 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи статті 111 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою - статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

      Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право позивача на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

      Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів". Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

      Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

      Таким чином, із 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

      Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року і діяли до 31 грудня 2008 року, тобто протягом цього часу позивач мав право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" не встановлювався порядок виконання положень ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" проте ст.. 71 Закону України цього Закону Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

В зв’язку з цим суд дійшов до висновку, що нарахування та виплата у 2009 році позивачу як дитині війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року N 2195-IV.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.   Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду тільки 16.02.2010 року. Суд критично оцінює обґрунтування позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку оскільки він щомісяця отримував пенсію і знав про розмір доплати яка йому виплачувалась в 2008-2009 роках, в той же час представник відповідача наполягає на застосуванні положень ст.. 100 КАС України. За таких обставин позивачем порушено строк звернення до адміністративного суду, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України, щодо вимог про зобов’язання перерахувати пенсію з врахуванням доплати в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про  соціальний захист дітей війни" за період з 1 січня 2007 року до 16 лютого 2009  року.  

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду  є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

В зв’язку з цим суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про визнання дій відповідача щодо не нарахування доплат до пенсії  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2007 року по 15.02.2009 року  неправомірними та щодо зобов'язання нарахувати та виплатити йому щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2007 року по 15.02.2009 року задоволенню не підлягають в зв’язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.  

Що ж стосується вимог позивача про визнання дій відповідача щодо не нарахування доплат до пенсії  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та щодо зобов'язання нарахувати та виплатити йому щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком то вони , на думку суду, підлягають задоволенню з врахуванням позовних вимог позивача за період в межах річного строку звернення до суду тобто з 16.02.09 р. по 31.12.09 р. з врахуванням виплачених позивачу сум доплат як дитині війни за цей період.

Вимоги позивача зобов'язати відповідача перерахувати розмір пенсії шляхом підвищення її на 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2007 року з подальшим перерахунком при зміні розміру цієї пенсії, на думку суду,  дублюють вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 2007-  2009 роки, що ж стосується вимог які стосуються іншого часу, тобто з 2010 р. і на майбутне, то ці вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

 Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 19, 22, 46, 64, 152 Конституції України, ст.ст. 2, 8, 10,11, 13, 17-19, 69-71, 86, 89, 94, 99, 100, 104, 122, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, ст.ст.6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  суд,-    

ПОСТАНОВИВ:

    Позов задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо ненарахування ОСОБА_1 доплат до пенсії  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 16.02.2009 року по 31.12.2009 року  неправомірними.

             Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 16.02.2009 року по 31.12.2009 року на підставі ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч.1 ст. 28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених за цей період позивачу сум.

    В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 22 грн. 54 коп. судового збору.

            На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд. Неподання заяви про апеляційне оскарження не позбавляє права сторін подати апеляційну скаргу у строк встановлений для подання заяви. Також апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду  набирає законної сили  після  закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне  оскарження, але апеляційна скарга не була  подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова суду набирає  законної  сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної  скарги постанова, якщо її  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанову складено в повному обсязі 28 квітня 2010 року.

Суддя (підпис)

Згідно: Суддя Кам’янець-Подільського

            міськрайсуду                             Вдовичинський А.В.

Постанова не набула законної сили