Справа № 2-а-433/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                 19 березня   2010 року           Кам’янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

у складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

   з участю секретаря Якубовської М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кам’янець-Подільський справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  управління праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської міської ради про стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Кам‘янець-Подільської міської ради про стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги. В обгрунтування вимог вказує, що як учасник війни відповідно до ст.14 Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Однак в 2007 р. отримав допомогу в розмірі 55 грн., в 2008 р. – 65 грн., а в 2009 р. – 70 грн. Проте враховуючи розмір мінімальної пенсії в 2007 р. недоотримав 1175 грн., в 2008 р. – 1378 грн., в 2009 р. – 1424 грн., а тому вважає що відповідачем йому не доплачено 3977 грн. грошової допомоги. Вважає дії відповідача неправомірними, такими що протирічать ст. 22 Конституції України, закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Просить суд стягнути з відповідача недоотриману щорічну разову допомогу в сумі 3977 грн. В суд позивач не з’явився, в позовній заяві просить суд справу розглянути в його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.ав, просить його задоволити.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, направив суду заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, заперечує щодо задоволення позовних вимог позивача, просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, а також просить суд застосувати до вимог позивача строк давності звернення до суду відповідно до ст..100 КАС України.

    Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

    Позивач є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 26.09.2006 р., виданим управлінням праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської міської ради, і має право на пільги, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

    Відповідно до ч.5 ст.14 закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції закону  N  367-XIV  від 25.12.98) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова  грошова  допомога  у  розмірі  трьох мінімальних пенсій за віком".

    Позивач звернувся до суду 02.02.2010 р. з позовом в якому просить стягнути з відповідача недосплачену йому разову щорічну допомогу як участнику війни в розмірі 3977 грн. 00 коп. за 2007-2009 роки.

    Позивачу була здійснена виплата щорічної грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня за 2007 р. – 55 грн., за 2008 р. – 65 грн., за 2009 рік – 70 грн., що підтверджується  довідкою відповідача № 7972/04 від 17.12.2009 р., яка приєднана до матеріалів справи.  

Згідно зі статтею 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. У Конституції та законах України немає норм, які встановлювали б пріоритет застосування того чи іншого закону та які регулювали б питання вирішення колізії норм законів, які мають однакову юридичну силу.

Відповідно до статті 147 Конституції України вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і офіційне тлумачення Конституції України та законів України належить до повноважень Конституційного Суду України. Конституційний Суд України в Рішенні від 03.10.97 N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Згідно із Законом України від 19.12.2006 N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію норм законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" щодо розміру виплат щорічної разової грошової допомоги зупинено на 2007 рік. Статтею 29 цього Закону установлено нові розміри виплат такої допомоги, в т.ч. учасникам війни - 55 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Виплата позивачу разової грошової допомоги до 5 травня 2007 р. була фактично здійснена відповідачем до 5 травня 2007 р., при цьому виплата була здійснена в розмірі передбаченому Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” який діяв на час здійснення виплати, а тому вимога позивача щодо стягнення 1175 грн. 00 коп. недоплаченої за 2007 рік суми одноразової грошової допомоги задоволенню не підлягає.

П.п.б ч.1 п.20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  від 28 грудня 2007 року N 107-VI, який вступив в дію з 01.01.08 р. було передбачено, що  ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладена у такій редакції: « Щорічно  до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога  у  розмірах,
які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень,  встановлених  законом про Державний бюджет України. ». Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 р. N 183  ?ро розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" було встановлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється учасникам війни  у розмірі - 65 гривень.

Отже, виплата позивачеві щорічної разової допомоги в 2008 р. здійснена у розмірі, відповідно до вимог встановлених Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  від 28 грудня 2007 р.

Таким чином, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватися положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше. Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  від 28 грудня 2007 року був прийнятий пізніше, а тому його норми мають пріоритет над нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції закону від 25.12.98 р.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 у справі №10-рп, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у тому числі і положення пунктів, яким зупинено на 2008 роки дію частину 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги.

Однак враховуючи ту обставину, що на момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня) відповідач діяв відповідно до діючого законодавства, а тому у відповідача відсутні правові підстави для здійснення такої виплати за 2008 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції закону від 25.12.98 р. В зв’язку з цим вимога позивача щодо стягнення 1378 грн. 00 коп. недоплаченої за 2008 рік суми одноразової грошової допомоги задоволенню не підлягає.

Крім цього суд враховує, що відповідно до ст.99 КАС України адміністративний  позов  може  бути  подано в межах строку звернення до адміністративного суду,  встановленого  цим  Кодексом або іншими законами. Для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,  який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Ч.1 ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення  до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні  адміністративного  позову  за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

         Позивач до суду з вимогами про визнання пропущення ним строку звернення до
суду з поважних причин не звертався, не надав суду доказів підтверджуючих поважність причин пропущення ним строку звернення до суду, в той же час відповідач наполягає на застосуванні ст.100 КАС України. Суд також враховує, що фактично позивачем разові щорічні грошові допомоги, виплата яких передбачена ст..14 Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, отримувались до 05 травня відповідно 2007 р. та до 05 травня 2008 р. в розмірах, які виплачувались відповідачем згідно діючого на час здійснення виплат законодавства в розмірі меншому ніж передбаченому ст..14 Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції закону від 25.12.1998 рп., про що було відомо позивачу який отримував ці кошти, а тому в задоволенні позову в частині, що стосується стягнення з відповідача сум разової грошової допомоги за 2007-2008 роки слід також відмовити в зв’язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду згідно ч.1 ст.100 КАС України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 р. N 211 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що у  2009  році  виплата  разової  грошової допомоги,  передбаченої Законами  України  "Про  статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій становить 70 грн. Враховуючи те, що у 2009 році позивач отримав одноразову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 70 грн., що стверджується належно оформленою довідкою відповідача, відповідачем ці кошти сплачено відповідно до вимог діючого на час здійснення виплат законодавства, оскільки питання про визначення розміру зазначених виплат після скасування рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 у справі №10-рп, положень пункту 20 розділу II закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не було законодавчо врегульовано після винесення зазначеного рішення Конституційного Суду в 2008-2009 роках, а тому суд дійшов висновку що відповідач діяв відповідно до діючого законодавства, в зв’язку з цим вимоги позивача стягнути з відповідача 1424 грн. недосплаченої разової щорічної допомоги до 5 травня за 2009 р. задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, на підставі ст..ст. 8, 19, 22, 95, 152 Конституції України, ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993 р.(із змінами і доповненнями), керуючись ст.ст. 5-15, 99-100, 159-163,185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ

    В задоволенні позову відмовити.

    На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, а якщо постанову  було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд. Також апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду  набирає законної сили  після  закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне  оскарження, але апеляційна скарга не була  подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова суду набирає  законної  сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної  скарги постанова, якщо її  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанову виготовлено в повному обсязі 22 березня 2010 р.

Суддя: