Справа № 2-а-652/10

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                 07 квітня 2010 року           Кам’янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

у складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

   з участю секретаря Якубовської М.Г.

   позивача                   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кам'янець-Подільському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради про стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Кам‘янець-Подільської міської ради про стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги. В обгрунтування вимог вказує, відповідно до ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право як учасник бойових дій на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Однак в 2007 р. отримав допомогу в розмірі 280 грн., в 2008 р. – 310 грн. Проте враховуючи розмір мінімальної пенсії в 2007 р. мав би отримати 2050 грн., в 2008 р. – 2405 грн., а тому вважає що відповідачем в 2007 р. йому не доплачено 1770 грн., в 2008 р. – 2095 грн., а всього відповідачем йому не доплачено за цей період 3865 грн. грошової допомоги. Вважає дії відповідача неправомірними, такими що протирічать ст. 22 Конституції України, закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Просить суд визнати дії відповідача щодо виплати не в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007-2008 р. незаконними та зобов’язати відповідача виплатити йому грошові кошти щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007-2008 роки у сумі 3865 грн. В суді позивач позовні вимоги збільшив, просить суд також визнати дії відповідача щодо виплати не в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 р. незаконними та зобов’язати відповідача виплатити йому грошові кошти щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік у сумі 2105 грн. Позивач просить суд задоволити всі його позовні вимоги, визнати незаконними дії відповідача щодо виплати не в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007-2009 роки та зобов’язати відповідача виплатити йому грошові кошти недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007-2009 роки. Суду позивач пояснив, що з вимогами до відповідача провести доплату недоотриманої разової грошової допомоги за 2007-2009 роки звертався усно, разову грошову допомогу в 2007-2009 роках отримував до 5 травня кожного року.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, направив суду заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, заперечує щодо задоволення позовних вимог позивача, просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, а також просить суд застосувати до вимог позивача строк давності звернення до суду відповідно до ст..100 КАС України.

    Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

    Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 12.11.1996 р., виданим Кам’янець-Подільським об’єднаним міським військовим комісаріатом Хмельницької області, і має право на пільги, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

    Відповідно до ч.5 ст.12 закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції закону  N  367-XIV  від 25.12.98) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова  грошова  допомога  у  розмірі  п'яти мінімальних пенсій за віком".

    Позивач звернувся до суду 19.02.2010 р. з позовом в якому просить суд визнати дії відповідача щодо виплати не в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007-2008 р. незаконними та зобов’язати відповідача виплатити йому грошові кошти щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007-2008 роки у сумі 3865 грн., а 19.03.2010 р. подав доповнення до позовних вимог в яких просив суд визнати дії відповідача щодо виплати не в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 р. незаконними та зобов’язати відповідача виплатити йому грошові кошти щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік у сумі 2105 грн.

    Позивачу була здійснена виплата щорічної грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня за 2007 р. – 280 грн., за 2008 р. – 310 грн., за 2009 рік – 340 грн., що підтверджується  довідкою відповідача № 7774/04 від 08.12.2009 р., яка приєднана до матеріалів справи.  

Згідно зі статтею 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. У Конституції та законах України немає норм, які встановлювали б пріоритет застосування того чи іншого закону та які регулювали б питання вирішення колізії норм законів, які мають однакову юридичну силу.

Відповідно до статті 147 Конституції України вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і офіційне тлумачення Конституції України та законів України належить до повноважень Конституційного Суду України. Конституційний Суд України в Рішенні від 03.10.97 N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Згідно із Законом України від 19.12.2006 N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію норм законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" щодо розміру виплат щорічної разової грошової допомоги зупинено на 2007 рік. Статтею 29 цього Закону установлено нові розміри виплат такої допомоги, в т.ч. учасникам бойових дій - 280 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Виплата позивачу разової грошової допомоги до 5 травня 2007 р. була фактично здійснена відповідачем до 5 травня 2007 р., при цьому виплата була здійснена в розмірі передбаченому Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” який діяв на час здійснення виплати, а тому вимоги позивача щодо визнання незаконними дії відповідача щодо виплати не в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007 та зобов’язання відповідача виплатити 1770 грн. 00 коп. недоплаченої за 2007 рік суми одноразової грошової допомоги задоволенню не підлягають.

П.п.б ч.1 п.20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  від 28 грудня 2007 року N 107-VI, який вступив в дію з 01.01.08 р. було передбачено, що  ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладена у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових  дій  виплачується  разова  грошова  допомога  у розмірі,  який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України». Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 р. N 183  „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" було встановлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям,  які народилися  у  зазначених  місцях примусового тримання їх батьків, у розмірі - 310 гривень.

Отже, виплата позивачеві щорічної разової допомоги в 2008 р. здійснена у розмірі, відповідно до вимог встановлених Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  від 28 грудня 2007 р.

Таким чином, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватися положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше. Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  від 28 грудня 2007 року був прийнятий пізніше, а тому його норми мають пріоритет над нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції закону від 25.12.98 р.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 у справі №10-рп, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у тому числі і положення пунктів, яким зупинено на 2008 роки дію частину 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги.

Однак враховуючи ту обставину, що на момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня) відповідач діяв відповідно до діючого законодавства, а тому у відповідача відсутні правові підстави для здійснення такої виплати за 2008 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції закону від 25.12.98 р. В зв’язку з цим вимоги позивача про визнання незаконними дії відповідача щодо виплати не в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2008 та зобов’язання відповідача виплатити 2095 грн. 00 коп. недоплаченої за 2008 рік суми одноразової грошової допомоги задоволенню не підлягають.

Крім цього суд враховує, що відповідно до ст.99 КАС України адміністративний  позов  може  бути  подано в межах строку звернення до адміністративного суду,  встановленого  цим  Кодексом або іншими законами. Для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,  який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Ч.1 ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення  до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні  адміністративного  позову  за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

         Позивач до суду з вимогами про визнання пропущення ним строку звернення до
суду з поважних причин не звертався, не надав суду доказів підтверджуючих поважність причин пропущення ним строку звернення до суду, в той же час відповідач наполягає на застосуванні ст.100 КАС України. В зв’язку з цим суд вважає, що в задоволенні позову в частині, що стосується визнання незаконними дії відповідача щодо виплати не в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007-2008 роки та зобов’язання відповідача виплатити 3865 грн. 00 коп. недоплаченої за 2007-2008 роки суми одноразової грошової допомоги слід також відмовити в зв’язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду згідно ч.1 ст.100 КАС України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 р. N 211 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що у  2009  році  виплата  разової  грошової допомоги,  передбаченої Законами  України  "Про  статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій становить 340 грн. Враховуючи те, що у 2009 році позивач отримав одноразову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 340 грн., що стверджується належно оформленою довідкою відповідача, відповідачем ці кошти сплачено відповідно до вимог діючого на час здійснення виплат законодавства, оскільки питання про визначення розміру зазначених виплат після скасування рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 у справі №10-рп, положень пункту 20 розділу II закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не було законодавчо врегульовано після винесення зазначеного рішення Конституційного Суду в 2008-2009 роках, а тому суд дійшов висновку що відповідач діяв відповідно до діючого законодавства, в зв’язку з цим вимоги позивача про визнання незаконними дії відповідача щодо виплати не в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 та зобов’язання відповідача виплатити 2105 грн. 00 коп. недоплаченої за 2009 рік суми одноразової грошової допомоги задоволенню не підлягають

Враховуючи викладене, на підставі ст..ст. 8, 19, 22, 95, 152 Конституції України, ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993 р.(із змінами і доповненнями), керуючись ст.ст. 5-15, 99-100, 159-163,185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ

    В задоволенні позову відмовити.

    На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд. Неподання заяви про апеляційне оскарження не позбавляє права сторін подати апеляційну скаргу у строк встановлений для подання заяви. Також апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду  набирає законної сили  після  закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне  оскарження, але апеляційна скарга не була  подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова суду набирає  законної  сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної  скарги постанова, якщо її  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова складена в повному обсязі 08 квітня 2010 р.

    Суддя: (підпис)

Згідно: Суддя Кам’янець-Подільського

    міськрайсуду                                 Вдовичинський А.В.