ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.2020 Справа № 920/1102/19м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В., 

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1102/19

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ИНЕКО (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 165/57, м. Суми, 40021), 

до відповідачаСумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

 1) Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168),

2) Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми (вул. Герасима Кондратьєва, 165, м. Суми, 40021),

про визнання незаконним та скасування рішення,

за участю представників сторін:

від позивача  Мирославський С.В.;

від відповідача  Заїка І.В.;

від третіх осіб: 1) Міністерство оборони України - не з`явився; 2) Квартирно-експлуатаційний відділ міста Суми - Сокол І.О., Шульженко А.В.;

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради VII скликання XLIII сесії від 08.08.2018 № 3745-МР Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки Міністерству оборони України за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165. 

Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.11.2019 відкрито провадження у справі № 920/1102/19, призначене підготовче засідання на 11.12.2019, 10:30; відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України; позивачу наданий семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив.

09.12.2019 позивач подав заяву (вх. № 3748к від 09.12.2019), в якій просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, код 00034022), враховуючи те, що оскаржуване рішення Сумської міської ради приймалось за зверненням Міністерства оборони України.

09.12.2019 Заступник військового прокурора Сумського гарнізону подав заяву про вступ у справу, порушену за позовом (заявою) іншої особи з метою захисту порушених інтересів держави (вх. № 3756к від 09.12.2019).

10.12.2019 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Суми подав заяву (вх. № 3780к від 10.12.2019), в якій просить суд залучити Квартирно-експлуатаційний відділ міста Суми до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.12.2019 відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ міста Суми; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 11.02.2020; відкладено підготовче засідання на 20.01.2020, 12:30; повернуто Заступнику військового прокурора Сумського гарнізону заяву про вступ у справу, порушену за позовом (заявою) іншої особи з метою захисту порушених інтересів держави (вх. № 3756к від 09.12.2019).

11.12.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 10218 від 11.12.2019), в якому зазначає, що матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення норм чинного законодавства, позивачем не доведено порушення відповідним рішенням його права власності на майно. 

27.12.2019 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 10658 від 27.12.2019), в якій зазначає, що у нього відсутня на даний час можливість врегулювати земельні відносини. Дані обставинами досліджувалися Господарським судом Сумської області під час розгляду справи № 920/830/18. Надання дозволу Міністерству оборони України на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки розташованої за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165, площею 59,7940 га, порушує принцип цілісності об`єктів нерухомості із земельними ділянками розташованими під нежитловими приміщеннями за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165/57 та м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165/59, що в свою чергу порушує права ТОВ «ИНЕКО».

27.12.2019 Заступник військового прокурора Сумського гарнізону подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.12.2019 (вх. № 10665) в частині повернення Заступнику військового прокурора Сумського гарнізону заяви про вступ у справу, порушену за позовом (заявою) іншої особи з метою захисту порушених інтересів держави (вх. № 3756к від 09.12.2019).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.12.2019 зупинено провадження у справі № 920/1102/19 до перегляду ухвали господарського суду Сумської області від 11.12.2019 у справі № 920/1102/19 в порядку апеляційного провадження та повернення матеріалів справи до Господарського суду Сумської області.

02.01.2020 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Суми подав письмові пояснення по справі (№7 від 02.01.2020), в яких заперечує проти задоволення позовних вимог. Третя особа зазначає, що умовами договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165/57 та за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165/59, було передбачено необхідність урегулювання земельних відносин, чого позивач не зробив. Рішення про надання згоди на припинення права користування земельними ділянками Міністерством оборони України не надавалось, Кабінетом міністрів України не розглядалось, Міністерство оборони України та КЕВ м. Суми будь-яких дозволів або погоджень на вилучення або передачу в оренду частини земель оборони в межах військового містечка № 1 під будівництво житлових будинків або реконструкції нежитлових приміщень під житлові, будь-кому, в тому числі ТОВ «ИНЕКО» не надавали. 

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 ухвалу господарського суду Сумської області від 11.12.2019 у справі № 920/1102/19 залишено без змін. 

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.03.2020 поновлено провадження у справі № 920/1102/19, призначене підготовче засідання з повідомленням сторін на 07.04.2020, 12:00.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.04.2020 відкладене підготовче засідання з повідомленням сторін на 12.05.2020, 11:30.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.05.2020 відкладено підготовче засідання з повідомленням сторін на 27.05.2020, 11:30.

27.05.2020 третя особа, Міністерство оборони України подало пояснення на позовну заяву (вх. № 4095 від 27.05.2020), в якому заперечує проти позову, вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. 

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.05.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів з дня закінчення строку дії карантину; відкладено підготовче засідання з повідомленням сторін на 24.06.2020, 11:30, зобов`язано третю особу, Міністерство оборони України, подати документи, що підтверджують надіслання (надання) пояснення іншим учасникам справи; Квартирно-експлуатаційному відділу міста Суми та відповідачу - надати завірені належним чином копії акту приймання-передачі військового майна № 51 від 13.01.2011, директиви Міністра оборони України № Д-29 від 28.04.2006, рішення Сумської міської ради від 24 вересня 2003 року № 551-МР (про надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста Суми житлових будинків військового містечка № 1 по вул. Кірова, 165). 

05.06.2020 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Суми на виконання ухвали суду від 27.05.2020 подав копії акту приймання-передачі військового майна № 51 від 13.01.2011, директиви Міністра оборони України № Д-29 від 28.04.2006, рішення Сумської міської ради від 24 вересня 2003 року № 551-МР (супровідний лист вх. № 4428 від 05.06.2020). 

10.06.2020 на виконання ухвали суду від 27.05.2020 відповідач подав копії акту приймання-передачі військового майна № 51 від 13.01.2011, схеми військового містечка, директиви Міністра оборони України № Д-29 від 28.04.2006, рішення Сумської міської ради від 24 вересня 2003 року № 551-МР, рішення Сумської міської ради від 24 березня 2011 року № 351-МР, а також докази надіслання вказаних документів учасникам справи (супровідний лист вх. №4591 від 10.06.2020). 

24.06.2020 Міністерство оборони України подало клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, що підтверджують надіслання пояснень третьої особи учасникам справи (супровідний лист вх. №5223 від 24.06.2020). 

24.06.2020 позивач подав клопотання (вх. № 5215 від 24.06.2020), в якому просить суд на підставі ст. 91 ГПК України витребувати у Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми оригінал державного акту на право користування землею, виданий 1976 року колишньому Сумському вищому артилерійському командному двічі Червонопрапорному училищу ім. М.В. Фрунзе м. Суми на площу 77.17 га (загальний на військові містечка № 1, № 6, №10). Позивач зазначає, що відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення посилається на державний акт на право користування землею, виданий 1976 року колишньому Сумському вищому артилерійському командному двічі Червонопрапорному училищу ім. М.В. Фрунзе м. Суми на площу 77.17 га. КЕВ м. Суми зазначає, що у Міністерства оборони України існує право постійного користування на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва 165 на підставі державного акту на право користування землею серії Б №018645 від 1987 року. Тобто, на даний час Міністерство оборони України в особі КЕВ м. Суми та КЕВ м. Полтави надає 2 різних державних акти на право постійного користування на одну земельну ділянку. Зважаючи на дані обставини, у ТОВ ИНЕКО наявні сумніви щодо існування оригіналу державного акту на право користування землею, виданого 1976 року. 

24.06.2020 позивач подав клопотання (вх. №5213 від 24.06.2020), в якому просить суд витребувати у Сумської міської ради належним чином засвідченні копії додатків до клопотання КЕВ м. Полтави від 01.03.2018 №891/1, на підставі якого міської радою було прийнято оскаржуване рішення.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.06.2020 відкладено підготовче засідання з повідомленням сторін на 15.07.2020, 12:30; відповідно до ст. 81 ГПК України витребувано у відповідача завірені належним чином копії додатків до клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава від 01.03.2018 № 891/1 про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки, зокрема: розпорядження КМУ від 05.10.2016- № 803-р Деякі питання запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади; довіреності від 09.02.2018 № 220/181/Д Міністра оборони України; схеми генерального плану військового містечка № 1 Сумського гарнізону; викопіровки із карти Google з нанесеною земельною ділянкою; положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава Міністерства оборони України; довідки №96/16 від 09.09.2016 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; довідки від 25.01.2006 № 303/21/6/143, виданої Північним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням; бухгалтерської довідки вих. №892/2 від 01.03.2018 про перебування на балансі КЕВ м. Полтава об`єктів нерухомого військового майна та земельної ділянки; акту прийому-передачі казармено-житлового фонду, комунальних споруд та обладнання, квартирного майна, палива та території військових містечок № 1, № 5, №6, № 10, № 12 Сумського гарнізону затвердженого 21.10.2005; листа від 09.12.2005 № 248/4/1837 Департаменту фінансів Міністерства оборони України та № 303/18/2050 Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України. Квартирно-експлуатаційному відділу міста Суми - подати для огляду в судовому засіданні оригінал державного акту на право користування землею, виданого колишньому Сумському вищому артилерійському командному двічі Червонопрапорному училищу ім. М.В. Фрунзе м. Суми 1976 року на площу 77.17 га та оригінал державного акту на право користування землею № 018645, виданого вищому артилерійському командному двічі Червонопрапорному училищу ім. М.В. Фрунзе м. Суми 1987 року на площу 59,72 га. Позивачу - подати докази на підтвердження обставин, викладених у відповіді на відзив, зокрема завірені належним чином копії заяв від 13.04.2016 до Сумської міської ради про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведених земельних ділянок в оренду, дозволу на розроблення проекту землеустрою отриманого 23.05.2016 відповідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, листів від 15.09.2016 № 17/09 та № 18/09.

13.07.2020 супровідним листом (вх. №5935/20 від 13.07.2020) відповідач подав витребувані ухвалою суду від 24.06.2020 докази (копії додатків до клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава від 01.03.2018 № 891/1 про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки). До супровідного листа додані фіскальні чеки та описи вкладення на підтвердження надсилання доказів учасникам справи. 

15.07.2020 позивач подав клопотання (вх. №6088 від 15.07.2020) про долучення до матеріалів справи копій рішення Господарського суду Сумської області від 04.03.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 у справі № 920/830/19, постанови Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 920/627/19 разом з доказами направлення вказаних документів учасникам справи. 

15.07.2020 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Суми на виконання ухвали суду від 24.06.2020 подав пояснення (вх. №6096 від 15.07.2020) щодо передачі на баланс КЕВ м. Суми військового містечка № 1 в м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165.

У судовому засіданні 15.07.2020 судом оглянуто оригінали державного акту на право користування землею, виданого колишньому Сумському вищому артилерійському командному двічі Червонопрапорному училищу ім. М.В. Фрунзе м. Суми 1976 року на площу 77.17 га та державного акту на право користування землею № 018645, виданого вищому артилерійському командному двічі Червонопрапорному училищу ім. М.В. Фрунзе м. Суми 1987 року на площу 59,72 га (наявні в матеріалах справи копії актів є тотожними оглянутим оригіналам); судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 28.07.2020, 11-00. 

Сумську міську раду та Міністерство оборони України повідомлено про дату, час і місце підготовчого засідання ухвалою від 15.07.2020.

28.07.2020 відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі (вх. №6487 від 28.07.2020). 

28.07.2020 позивач подав клопотання (вх. №6485 від 28.07.2020) про долучення до матеріалів справи доказів, а саме висновку спеціаліста інженера-землевпорядника Грицика Г.О. від 27.07.2020, на підтвердження фактичного розміщення належних позивачу приміщень за адресою місто Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, будинок 165/57 та місто Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, будинок 165/59. Позивач пояснив, що відповідний висновок був отриманий тільки 28.07.2020, що перешкодило позивачу заздалегідь направити копії вказаного доказу учасникам справи. 

У судовому засіданні 28.07.2020 судом не прийнято до розгляду клопотання відповідача (вх. №6787 від 28.07.2020) та клопотання позивача (вх. №6485 від 28.07.2020) без доказів направлення відповідних клопотань учасникам справи; судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 26.08.2020, 10:00.

04.08.2020 відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі (вх. №6674 від 04.08.2020), в якому вказує на те, що позивач звернувся до суду з позовом на захист свого інтересу, який обґрунтував тим, що надання Міністерству оборони України дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165 площею 59,7940 га порушує принцип цілісності об`єктів нерухомості із земельними ділянками на яких вони розміщуються. Проте, доказів наявності існуючого речового права позивача або інших осіб на цю земельну ділянку ТОВ Инеко на дало. Позивач не порушує питання щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку, а заявляє вимоги про визнання протиправним рішення суб`єкту владних повноважень, яке зачіпає його інтереси. Таким чином, правовідносини між ТОВ Инеко та Сумською міською радою є публічно-правовими, які підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц та від 03.10.2018 №820/4149/17. До клопотання додані копії зазначених постанов Великої палати Верховного суду та докази направлення клопотання іншим учасникам справи. 

18.08.2020 КЕВ м. Суми подав заперечення (вх. №7146 від 18.08.2020) на клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів. Третя особа зазначає, що до висновку спеціаліста не долучено підтвердження повноважень спеціаліста, а саме завіреної належним чином копії сертифіката інженера-землевпорядника Грицика Г.О.; у висновку описані методи накладання векторів з карти YANDEX на публічну кадастрову карту за допомогою програмного комплексу DigitalsXE, що не дає відповідей на поставлені запитання; не зрозумілий сенс поставлених запитань до інженера-землевпорядника, оскільки немає необхідності з`ясовувати, чи знаходяться об`єкти нерухомого майна ТОВ ИНЕКО, придбані у Сумської міської ради будівлі, в межах військового містечка №1 за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165; висновки, зроблені інженером-землевпорядником, не дають відповідей на поставлені запитання; допущено помилку в контурах та у висновку спеціаліста, помилково зазначено, що в межах військового містечка знаходяться садові ділянки; є сумнів у об`єктивності та неупередженості спеціаліста, оскільки до висновку спеціаліста включена таблиця із зазначенням категорії земель/використання - стовпчик 2, п.4: землі житлової та громадської забудови / буд. 165/59, стовпчик 2, п.5: землі житлової та громадської забудови / буд. 165/57, що не співпадає з даними публічної кадастрової карти.

25.08.2020 позивач подав клопотання (вх. № 7405 від 25.08.2020) про долучення до матеріалів справи копії кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника та доказів направлення клопотання з додатками сторонам у справі. 

25.08.2020 позивач подав заперечення (вх. №7404 від 25.08.2020) на клопотання про закриття провадження у справі. Позивач зазначає, що метою пред`явлення позову є визнання рішення незаконним, яке має наслідки набуття цивільного права третіми особами (Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ міста Суми). В той же час, зважаючи на норми Земельного кодексу України (ст. 120 ЗК України) позивач ТОВ ИНЕКО захищає своє цивільне право на земельну ділянку, набуте внаслідок придбання нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.10.2020, 12:00. Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі суд зазначив, що спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

26.08.2020 позивач клопотання, в якому зазначає, що висновок спеціаліста інженера-землевпорядника Грицика Г.О. від 27.07.2020, був направлений всім учасникам справи 28.07.2020, однак з технічних причин дані докази не були подані разом з клопотанням. 

У судовому засіданні 12.10.2020, за участю представників позивача, відповідача та третьої особи  Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми, судом постановлено протокольну ухвалу про долучення до матеріалів справи поданих позивачем доказів та оголошення перерви до 02.11.2020, 11-00. 

Міністерство оборони України повідомлене про дату, час та місце розгляду справи ухвалою суду від 12.10.2020.

Судове засідання 02.11.2020 не відбулось, у зв`язку з лікарняним судді Жерьобкіної Є.А. Суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала на лікарняному у період з 13.10.2020 по 04.11.2020.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.11.2020 призначено розгляд справи по суті на 17.11.2020, 11:00. 

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01.03.2018 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава звернувся до Сумської міської ради з клопотанням надати дозвіл Міністерству оборони України в особі Квартироно-експлуатаційного відділу м. Полтава на проведення інвентаризації земельної ділянки площею 56,794 га військового містечка № 1 Сумського гарнізону на території м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165, та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель з метою формування кожної земельної ділянки окремо, в межах державного акту на право постійного користування без номеру від 1976 року, для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України. 

Разом з клопотанням, КЕВ м. Полтави подав копії розпорядження Кабінету міністрів України від 05.10.2016 № 803-р Деякі питання запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади; довіреності від 09.02.2018 № 220/181/Д Міністра оборони України; схеми генерального плану військового містечка № 1 Сумського гарнізону; викопіровки із карти Google з нанесеною земельною ділянкою; положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава Міністерства оборони України; довідки №96/16 від 09.09.2016 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; довідки від 25.01.2006 № 303/21/6/143, виданої Північним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням; бухгалтерської довідки вих. №892/2 від 01.03.2018 про перебування на балансі КЕВ м. Полтава об`єктів нерухомого військового майна та земельної ділянки; акту прийому-передачі казармено-житлового фонду, комунальних споруд та обладнання, квартирного майна, палива та території військових містечок № 1, № 5, №6, № 10, № 12 Сумського гарнізону затвердженого 21.10.2005; листа від 09.12.2005 № 248/4/1837 Департаменту фінансів Міністерства оборони України та № 303/18/2050 Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України. Згідно з бухгалтерською довідкою вих. №892/2 від 01.03.2018 на бухгалтерському обліку КЕВ м. Полтава перебувають земельна ділянка загальною площею 56,794 га, а також будинки та споруди за адресою м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165 (а.с. 199, том 2). 

Рішенням Сумської міської ради VII скликання XLIII сесії від 08.08.2018 № 3745-МР надано Міністерству оборони України дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки розташованої за адресою: м. Суми, вул.. Герасима Кондратьєва, 165, площею 59,7940 га. Вказане рішення прийняте за зверненням юридичної особи. 

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради VII скликання XLIII сесії від 08.08.2018 № 3745-МР Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки Міністерству оборони України за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165. 

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при прийнятті даного рішення не було враховано, що згідно графічних матеріалів, на земельній ділянці за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165, площею 50,7940 га, розташоване нерухоме майно, яке не належить Міністерству оборони України. Зокрема, 17.02.2016 між ТОВ ИНЕКО та Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради було укладено договори купівлі продажу нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165/57 та нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165/59, право власності на які ТОВ ИНЕКО зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 

Позивач вважає, що оскаржуване рішення порушує його право на земельну ділянку, на якій розміщене належне позивачу на праві власності нерухоме майно, посилаючись на приписи ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України (перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду). 

За змістом статей 4, 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, а отже, розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 4 цього Кодексу, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Тобто критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів установлена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійсненні господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (пункти 1, 6, 10 частини 1 статті 20 цього Кодексу).

Як справу адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб`єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб`єктами правовідносин, у яких хоча б один з них законодавчо уповноважений приймати рішення, надсилати приписи, давати вказівки, обов`язкові до виконання іншими учасниками правовідносин.

Натомість визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Враховуючи те, що позивач має майновий інтерес щодо земельної ділянки, на якій розташоване належне йому на праві власності нерухоме майно, і на зазначену ділянку претендує інша особа  Міністерство оборони України, суд приходить до висновку, що даний спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. 

Аналогічна правова позиція щодо спору про право, який не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 720/1716/15-ц.

Нормами ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства.

Щодо нежитлових приміщень за адресами: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165/57 та м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165/59 судом встановлено наступне. 

Відповідно до Директиви Міністра оборони України №Д-29 від 28.04.2006 Про безоплатну передачу військового майна до комунальної власності територіальної громади Сумської міської ради було визначено Перелік військового майна, яке безоплатно передається до комунальної власності територіальної громади Сумської міської ради (військове містечко №1).

Згідно з пунктом 1 вказаної директиви, начальнику Головного квартирно- експлуатаційного управління Збройних Сил України визначено організувати безоплатне вилучення з балансу квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава військового майна та його безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади Сумської міської ради згідно з Переліком.

До переліку військового майна, серед іншого, також входить навчальна майстерня № 57 та учбові класи № 59 (а.с. 124, том 2). 

За актом приймання-передачі військового майна №51 від 13.01.2011 від сфери управління Міністерства оборони України до комунальної власності територіальної громади міста Суми передано майстерню під інвентарним номером за генпланом 1/57 площею 1325 кв.м. та учбовий корпус під інвентарним номером за генпланом 1/59 площею 1150 кв.м. 

17.02.2016 між позивачем та Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради укладено договори купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу, згідно з якими Управління на підставі рішення Сумської міської ради від 13.05.2015 № 4341-МР "Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 26.10.2011 № 856-МР", "Про затвердження переліків об`єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають приватизації" (зі змінами) зобов`язується передати у власність позивачу нежитлове приміщення площею 1 300,8 м2, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165/57 та нежитлове приміщення площею 1 062,0 м2, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165/59, які є комунальною власністю територіальної громади міста Суми на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 11.03.2015 реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виданий 11.03.2015, індексні номери 34744861 та 34742920, а позивач зобов`язується прийняти зазначені об`єкти приватизації, сплатити їх ціну у термін, визначений цими договорами та здійснити реєстрацію об`єкта приватизації згідно з чинним законодавством (пункт 1.1. договорів).

Згідно з актами прийому-передачі нежитлових приміщень від 23 лютого 2016 року № 3 та № 4 позивачу передані вказані нежитлові приміщення, що продані шляхом викупу. 

Право власності ТОВ «ИНЕКО» на нежитлові приміщення під літ. «А-1» загальною площею 1062 кв.м. за адресою м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165/59 зареєстроване 25.02.2016, що вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 53997582 від 25.02.2016 (а.с. 19, том 1). 

Право власності ТОВ «ИНЕКО» на нежитлові приміщення під літ. «А-1» загальною площею 1300,8 кв.м. за адресою м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165/57 зареєстроване 25.02.2016, що вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 53997730 від 25.02.2016 (а.с. 21, том 1). 

Таким чином, позивач є власником зазначених приміщень, які на момент укладення договорів купівлі - продажу перебували в комунальній власності територіальної громади міста Суми на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 11.03.2015 реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області. 

Ці приміщення є приміщеннями майстерні та учбового корпусу, які за актом приймання-передачі військового майна №51 від 13.01.2011 передані до комунальної власності територіальної громади міста Суми.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та визнаються учасниками судового процесу. 

Щодо земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, яке належить позивачу на праві приватної власності судом встановлено наступне. 

Рішенням Сумської міської ради VII скликання XLIII сесії від 08.08.2018 № 3745-МР було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки Міністерству оборони України за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165 на підставі державного акта на право постійного користування землею без номеру від 1976 року.

В обґрунтування своєї позиції по справі Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділу міста Суми зазначають, земельна ділянка за адресою: вул. Герасима Кондратьєва, 165, м. Суми, відноситься до земель оборони, надана для розміщення об`єктів та навчальних полів та фактично знаходиться в безоплатному та безстроковому користуванні військових формувань, підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України. Рішення про надання згоди на припинення права користування земельними ділянками Міністерством оборони не надавалось, Кабінетом міністрів України не розглядалось; Міністерство оборони України будь-яких дозволів або погоджень на вилучення чи передачу в оренду частини земель оборони в межах військового містечка № 1 під будівництво житлових будинків або реконструкції нежитлових приміщень під житлові, будь-кому, в тому числі ТОВ ИНЕКО не надавали. На виконання доручення вих. №2302/01-13 від 27.03.2017 Прем`єр-міністра України згідно доповідної записки вих. № 220/2131 від 13.03.2017 Міністра оборони України стосовно внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, що належать до земель оборони, їхні кількісні, якісні характеристики та грошову оцінку квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава подав клопотання до Сумської міської ради про отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки Міністерству оборони України. 

01.04.2019 квартирно-експлуатаційним відділом м. Полтава було передано фонди та земельні ділянки до КЕВ м. Суми. Земельна ділянка знаходиться на обліку та користуванні КЕВ м. Суми, право на яку підтверджується державним актом Б №018645 від 1987 року, довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2016, виданої Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області щодо земельних ділянок, які обліковуються за Міністерством оборони України на території Сумської області. Виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку військового містечка №1 за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165, спрямовано виключно на забезпечення обороноздатності держави, недопущення протиправного використання земель оборони та дасть можливість військовим формуванням, які розташовані в межах вказаного військового містечка ефективно виконувати завдання за призначенням для забезпечення незалежності та територіальної цілісності держави Україна.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявні копії державного акту на право користування землею, виданого колишньому Сумському вищому артилерійському командному двічі Червонопрапорному училищу ім. М.В. Фрунзе м. Суми 1976 року на площу 77.17 га, копія якого була додатком до клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава від 01.03.2018 № 891/1 про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки, а також копія державного акту на право користування землею № 018645, виданого вищому артилерійському командному двічі Червонопрапорному училищу ім. М.В. Фрунзе м. Суми 1987 року на площу 59,72 га, на який в обґрунтування своєї позиції по справі посилаються треті особі.

У судовому засіданні 15.07.2020 судом оглянуто оригінали державного акту на право користування землею, виданого колишньому Сумському вищому артилерійському командному двічі Червонопрапорному училищу ім. М.В. Фрунзе м. Суми 1976 року на площу 77.17 га та державного акту на право користування землею № 018645, виданого вищому артилерійському командному двічі Червонопрапорному училищу ім. М.В. Фрунзе м. Суми 1987 року на площу 59,72 га.

Акт на право користування землею 1987 року, виданий вищому артилерійському командному двічі Червонопрапорному училищу ім. М.В. Фрунзе м. Суми на земельну ділянку площею 59,72 га. Земельна ділянка вказаної площі є ділянкою № 1 за планом, який є додатком до державного акту на право користування землею, виданого колишньому Сумському вищому артилерійському командному двічі Червонопрапорному училищу ім. М.В. Фрунзе м. Суми 1976 року на площу 77.17 га. Зокрема, згідно з державним актом на право користування землею, виданим колишньому Сумському вищому артилерійському командному двічі Червонопрапорному училищу ім. М.В. Фрунзе м. Суми 1976 року за останнім закріплено три окремі земельні ділянки: 1) ділянка № 1 площею 59,72 га; 2) ділянка № 2 площею 10,25 га, 3) ділянка № 3 площею 7,2. 

Учасники судового процесу визнають, що належні на праві власності позивачу об`єкти нерухомого майна за адресами м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165/57 та 165/59 знаходяться на земельній ділянці в межах контурів земельної ділянки, яка на праві користування згідно з державним актом Б №018645 від 1987 року належить Міністерству оборони України і перебуває на обліку та користуванні КЕВ м. Суми. 

Зазначена обставина вбачається також висновку інженера-землевпорядника від 27.07.2020 (а.с. 11-15, 61, том 3).

Як вже зазначено судом, за актом приймання-передачі військового майна №51 від 13.01.2011 до комунальної власності територіальної громади міста Суми були передані приміщення майстерні та учбового корпусу, що 17.02.2016 продані позивачу за договорами купівлі-продажу шляхом викупу, як нежитлові приміщення комунальної власності територіальної громади міста Суми. 

Судом встановлено, що доказів оформлення відповідачем права комунальної власності територіальної громади міста Суми на земельні ділянки під нерухомим майно за адресами м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165/57 та 165/59 матеріали справи не містять. 

У договорах купівлі-продажу від 17.02.2016 на покупця (позивача) згідно з п. 5.1.4. було покладено обов`язок протягом року після підписання договору купівлі - продажу врегулювати земельні відносини згідно з діючим законодавством.

Рішенням господарського суду Сумської області від 09.09.2019 у справі № 920/627/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ИНЕКО до відповідача Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про внесення змін до договорів купівлі-продажу, залишеним без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2020, внесено зміни до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення в м. Суми по вул. Г. Кондратьєва, буд. 165/57 від 17.02.2016, укладеного між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради і Товариством з обмеженою відповідальністю ИНЕКО, який зареєстровано в реєстрі за № 261, шляхом виключення пункту 5.1.4., а також внесено зміни до Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення в м. Суми по вул. Г. Кондратьєва, буд. 165/59 від 17.02.2016, укладеного між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради і Товариством з обмеженою відповідальністю ИНЕКО, який зареєстровано в реєстрі за № 262, шляхом виключення пункту 5.1.4.

Судом у справі № 920/627/19 було встановлено, що земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти приватизації, не було у встановленому законом порядку передано у комунальну власність, а відповідним органом приватизації не проведено дій щодо можливості передачі вказаних земельних ділянок в оренду, тому у позивача відсутня можливість урегулювати земельні відносини. 

Обставини позбавлення ТОВ «ИНЕКО» юридичної можливості укласти договір оренди чи викупити земельні ділянки також досліджувалися Господарським судом Сумської області в межах розгляду справи № 920/830/18 за позовом ТОВ ?Инеко? до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання зобов`язань, визначених договорами купівлі-продажу нежитлових приміщень від 17.02.2016, виконаними, зобов`язання зняти договори з контролю.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.03.2019 у справі № 920/830/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, було встановлено, що "суд погоджується з доводами позивача, що через невжиття саме відповідачем заходів по оформленню земельної ділянки позивач позбавлений юридичної можливості укласти договір оренди чи викупити вказану земельну ділянку. Позивач вжив заходів, спрямованих на врегулювання земельних відносин. 13.04.2016 позивачем були подані заяви до Сумської міської ради про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду; укладений договір на виконання проекту землеустрою; 23.05.2016, відповідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, отримано дозвіл на розробку проекту землеустрою. В процесі розробки проектів землеустрою були виявлені факти, за якими земельні ділянки на даний час не можуть бути надані Сумською міською радою в оренду, про що повідомлено Сумського міського голову 15.09.2016 (листи № 17/09 та 18/09)."

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтями 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені Українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно із частиною першою статті 84 Земельного кодексу України в редакції станом на час передачі нежитлових приміщень у комунальну власність (13.01.2011) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення. 

Особливості правового режиму земель оборони визначені статтею 77 ЗК України, за частинами першою та другою якої в редакції станом на час передачі нежитлових приміщень у комунальну власність, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Відповідне регулювання міститься також у статті 1 Закону України «Про використання земель оборони» (у відповідній редакції), за змістом якої землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, визнаються землями оборони. Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог ЗК України (стаття 2 наведеного Закону).

За загальним правилом, наведеним у пункті 12 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

За статтею 14 Закону України «Про Збройні Сили України» землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління. Вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об`єктів державної власності, в тому числі і земельних ділянок, за статтею 9 вказаного вище Закону відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, за статтею 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» (в редакції станом на час передачі нежитлових приміщень у комунальну власність) відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. 

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1919 (в редакції, чинній на час прийняття рішення № 394/8678) затверджено Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил. До військового майна, яке може бути предметом відчуження, належать, зокрема, цілісні майнові комплекси, у тому числі військових містечок, будинки споруди та інше нерухоме майно, відчуженням військового майна є вилучення військового майна зі Збройних Сил України у результаті його реалізації через уповноважені підприємства (пункт 2 Положення); рішення про відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією МОУ погодженого з Мінекономіки переліку такого майна за формою згідно з додатком 1 (пункт 6 Положення); МОУ щороку узагальнює відомості про відчужене військове майно і до першого квітня року, що настає за звітним періодом, надсилає їх Кабінетові Міністрів України, Мінекономіки та уповноваженим підприємствам (організаціям) (пункт 22 Положення).

Відповідно до пунктів 15, 16, 19, 44, 45, 46, 48, 50 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 року № 483, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою МОУ або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України. Своєчасне виявлення земель, що не використовуються, та надання відомостей про них покладається на заступників Міністра оборони України - командувачів видів Збройних Сил України, командуючих військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, начальників управлінь центрального апарату МОУ, а також командирів військових частин - землекористувачів. Перелік земель, які пропонуються до передачі місцевим органам влади, Головне управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України погоджує з заступниками Міністра оборони України - командувачами видів Збройних Сил України, начальниками управлінь центрального апарату МОУ, командувачами військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, на території яких знаходиться земельна ділянка, і подає на затвердження Міністру оборони України. Оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно-експлуатаційною частиною, відділенням морської інженерної служби Військово-Морських Сил України, на обліку яких знаходяться земельні ділянки, в порядку, встановленому ЗК України.

Станом на час передачі військового майна (нежитлових приміщень) у комунальну власність Закон України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» не містив регулювання щодо особливостей зміни правового режиму земельних ділянок, на яких розташовані реалізовані об`єкти нерухомого військового майна. Разом з цим, з 22 грудня 2011 року статтю 6 цього Закону доповнено частиною третьою, за якою відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення (частина перша статті 20 ЗК України). Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України (частина друга статті 20 ЗК України).

Натомість наведені вище спеціальні положення ЗК України та законодавства, яке регулює правовий режим військового майна у Збройних Силах України, на час передачі військового майна у комунальну власність передбачали належність земельних ділянок до земель оборони фактично за їх суб`єктною ознакою - надання їх для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, що не узгоджується з наведеним у статті 19 ЗК України поділом земель України на категорії за основним цільовим призначенням.

Повноваження органів виконавчої влади у галузі земельних відносин визначено нормами глави 3 ЗК України. Статус та повноваження Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади (стаття 113 Конституції України) визначаються розділом VІ Конституції України, а також Законом України «Про Кабінет Міністрів України». Відповідно до частини другої статті 44 вказаного Закону Кабінет Міністрів України, зокрема, здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на його засіданнях більшістю голосів загального складу Кабінету Міністрів України.

До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин стаття 13 ЗК України відносить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Кабінет Міністрів України може розпоряджатися землями лише у випадках та в порядку, прямо передбачених законом: 1) у разі вилучення та надання у власність чи користування земельних ділянок державної власності (частина сьома статті 122, статті 149, 150 ЗК України); 2) у разі продажу земельних ділянок державної власності іноземним державам та юридичним особам (стаття 129 ЗК України).

Законами України «Про оборону України» (стаття 9) та «Про Збройні Сили України» (стаття 9) передбачено, що Кабінет Міністрів України встановлює порядок надання Збройним Силам України, іншим військовим формуванням у користування державного майна, в тому числі земельних ділянок, інших природних, енергетичних ресурсів тощо. Перелік повноважень Кабінету Міністрів України у галузі земельних відносин, закріплений статтею 13 ЗК України, не є вичерпним. До них належать повноваження із нормативно-правового регулювання земельних відносин у випадках, визначених законом; прийняття визначених законом індивідуально-правових актів у сфері земельних відносин; загальна виконавчо-розпорядча діяльність Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади (в тому числі й розпорядження землями державної власності).

МОУ забезпечує використання земельних ділянок державної власності, виділених для потреб Збройних Сил України. Закон України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» (стаття 2) передбачає, що МОУ, будучи центральним органом управління Збройних Сил України, здійснює управління військовим майном. Цим законом також встановлено, що відчуження військового майна здійснюється МОУ через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства і організації.

Відповідно до цих приписів, наведених у Законі України «Про оборону України» та Законі України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном.

Водночас підстави та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду визначаються статтею 377 ЦК України та статтею 120 ЗК України.

За частиною першою статті 377 ЦК України у редакції чинній на дату передачі військового майна у комунальну власність та дату продажу нерухомого майна відповідачем позивачу, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

За частиною першою статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. 

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. 

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти. 

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. 

Відповідно до ст. 140 Земельного кодексу України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є, в тому числі добровільна відмова власника від права на земельну ділянку.

За приписами статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: в тому числі набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (частину першу статті 141 доповнено пунктом "е" згідно із Законом N 1702-VI ( 1702-17 ) від 05.11.2009). 

За змістом цих норм законодавець встановив імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та передбачив відповідну підставу для припинення права користування земельною ділянкою у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

При цьому договір, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, має містити таку істотну умову, як кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку із набуттям права власності на ці об`єкти. Укладенню ж договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, передує виділення цієї частини в окрему земельну ділянку.

Отже, законодавство, яке діяло станом на дату передачі військового майна у комунальну власність та дату продажу нерухомого майна відповідачем позивачу встановлювало правило, за яким перехід права на земельну ділянку до нового набувача жилого будинку, будівлі або споруди відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою.

Правовідносини, які виникли у зв`язку з відчуженням військового нерухомого майна, не належали до сфери діяльності Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин, оскільки не вимагали здійснення Кабінетом Міністрів України розпорядження земельною ділянкою, розташованою під придбаним об`єктом нерухомості, для набуття права на неї юридичною особою приватного права або фізичною особою.

Водночас в силу наведених вище положень земельного законодавства саме Міністерству оборони України та Сумській міській раді належало вчинити необхідні дії щодо юридичного оформлення земельних правовідносин згідно із вимогами законодавства щодо наслідків переходу права власності на нерухоме військове майно, що було передано у комунальну власність і в наступному продане позивачу , привести дані щодо земель, наданих у користування для розміщення і постійної діяльності військової частини, у відповідність з наявними документально підтвердженими відомостями про те, які землі, що обліковувались за військовим містечком, для потреб оборони не використовуються в силу правочину, який відбувся.

До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснювали відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У постанові від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 Велика Палата Верховного Суду щодо виключної правової проблеми застосування і трактування норм права у правовідносинах стосовно: 1) переходу права на земельну ділянку у зв`язку з набуттям іншими особами права власності на частину будівель військового майна в контексті положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України; 2) визначення розміру таких земельних ділянок; 3) процедури автоматичного переходу права користування земельною ділянкою до власника об`єкта нерухомості, розташованої на ній, чи необхідності отримання відмови Кабінету Міністрів України від указаних земель з метою реалізації такого права; 4) процедури розпорядження земельними ділянками, які мають правовий режим земель оборони, у разі встановлення обставин неправомірного набуття іншими особами такої земельної ділянки; 5) визначення особи, на користь якої повинна витребовуватися спірна земельна ділянка, - дійшла таких висновків.

Земельні відносини, які формуються з приводу переходу земельних прав при набутті майнових прав на об`єкти нерухомості, розташовані на конкретній земельній ділянці, регламентуються нормами ЗК України, які є спеціальними відносно до цивільно-правових норм, які є загальними.

Стаття 120 ЗК України (в редакції Закону України № 997-V від 27 квітня 2007 року) закріпила автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди. Поточна редакція статті 120 ЗК України (зі змінами, внесеними Законом України № 1702-VI від 5 листопада 2009 року) також передбачає автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, і ці норми мають імперативний характер.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Однак передбачений законодавцем принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди не знаходить належного втілення у нормах, які регулюють перехід прав на земельну ділянку при переході права власності на споруду, яка на ній розташована, коли такий об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці, що перебуває на праві постійного користування, зокрема, щодо об`єктів нерухомості, які мають режим військового майна.

Враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.

Стаття 20 ЗК України в редакції від 5 листопада 2009 року деталізувала положення щодо зміни цільового призначення земельних ділянок. Загальне правило полягає в тому, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом для використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Виняток з цього правила складають землі сільськогосподарського призначення та землі оборони. Щодо останніх - частиною п`ятою статті 20 ЗК України встановлено, що земельні ділянки, які належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».

Спеціальні положення ЗК України та законодавства, яке регулює правовий режим військового майна у Збройних Силах України, передбачали належність земельних ділянок до земель оборони фактично за їх суб`єктною ознакою - надання їх для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, що не узгоджується з наведеним у статті 19 ЗК України поділом земель України на категорії за основним цільовим призначенням.

Тому перехід права на земельну ділянку, що має правовий режим земель оборони, до приватного власника придбаного об`єкта нерухомості, розташованого на ній, об`єктивно зумовлює зміну її цільового призначення, зокрема, на землі забудови (житлової або громадської) або землі промисловості, адже змінюється суб`єкт її використання, земельна ділянка в такому випадку використовується для експлуатації придбаного у власність об`єкта нерухомості, розташованого на цій земельній ділянці, а не є наданою для розміщення і діяльності військової частини.

Набуття юридичними особами приватного права чи фізичними особами у визначеному законодавством порядку права приватної власності на будівлі, які належали до військового майна, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об`єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України саме в силу правочину з придбання військового майна та автоматичного переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об`єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою незалежно від отримання відмови уповноваженої особи від вказаних земель.

За змістом частини першої статті 167 та статті 170 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин та набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Як встановлено судом, відповідно до Директиви Міністра оборони України №Д-29 від 28.04.2006 Про безоплатну передачу військового майна до комунальної власності територіальної громади Сумської міської ради за актом приймання-передачі військового майна №51 від 13.01.2011 від сфери управління Міністерства оборони України до комунальної власності територіальної громади міста Суми передано майстерню під інвентарним номером за генпланом 1/57 площею 1325 кв.м. та учбовий корпус під інвентарним номером за генпланом 1/59 площею 1150 кв.м. 

За договорами купівлі-продажу від 17.02.2016 позивач придбав нежитлові приміщення площею 1 300,8 м2, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165/57 та площею 1 062,0 м2, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165/59, які на момент продажу були комунальною власністю територіальної громади міста Суми.

Таким чином відбулося відчуження військового майна, яке належало на праві власності державі, спочатку у комунальну власність, а потім в порядку приватизації шляхом викупу - у приватну власність позивача. Відповідно, до покупця об`єктів нерухомого майна перейшло право на частину земельної ділянки, на якій розміщене придбане ним нерухоме майно та яка необхідна для обслуговування цього майна.

За вказаних обставин, надання Сумською міської радою дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки Міністерству оборони України за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165 площею 59,7940 га для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, без урахування того факту, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, які вибули з управління Міністерства оборони України, були передані у комунальну власність та в подальшому продані позивачу що зумовлює зміну її цільового призначення, суперечить положенням статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України і фактично позбавляє позивача можливості оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою під належним йому на праві приватної власності нерухомим майном. 

За вказаних обставин, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради VII скликання XLIII сесії від 08.08.2018 № 3745-МР Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки Міністерству оборони України за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165. 

Міністерство оборони України не позбавлене права звернутися до Сумської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки Міністерству оборони України, за виключенням площі земельної ділянки під нерухомим майном, яке належить позивачу на праві приватної власності, та яка необхідна для обслуговування цього майна.

Обставини здійснення позивачем реконструкції належних йому на праві приватної власності нежитлових приміщень не досліджуються судом, з огляду на предмет та підстави позову у справі. 

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради VII скликання XLIII сесії від 08.08.2018 № 3745-МР Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки Міністерству оборони України за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165.

3. Стягнути з Сумської міської ради (пл. Незалежності, 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23823253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ИНЕКО (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 165/57, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 38244561) витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп.

4.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено та підписано суддею 27.11.2020.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна