Справа №2-7/2010

                                                        Р І Ш Е Н Н Я

                               ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

        30 березня  2010 року   Шевченківський районний суд м. Львова

в складі :головуючого-судді                          Білінської Г.Б.

               при секретарі                                    Руденко Н.М.

               розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу      за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб Шевченківської райадміністрації м. Львова, ЛКП «Варшавське 407», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Львівської міської ради про відшкодування збитків, -

                                                          в с т а н о в и в:

                   Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просить постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 53065,88 ( п’ятдесят три тисячі шістдесят п’ять гривень 88 коп.) та моральну шкоду в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

                 В обґрунтування своїх  вимог покликається на те, що він являється співвласником квартири АДРЕСА_2, яка належить йому та його матері – ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності, на підставі свідоцтва про право власності на квартиру №12425 від 31.12.1993р. Зазначена квартира розташована на першому поверсі, складається з трьох кімнат, кухні, коридору, ванної кімнати, веранди та підвалу, загальною площею 72,0 кв. м.

У грудні 1990 р. ОСОБА_2, мешканець квартири АДРЕСА_1, розпочав самовільну прибудову до спірного будинку. Одразу після розпочатої самовільної добудови, мати позивача - ОСОБА_3 звернулася у відповідні державні установи за захистом своїх майнових прав. Однак, звернення жодного результату не дали, а 05.06.2001 року Шевченківська райадміністрація м. Львова видала розпорядження №608  про узаконення самовільної прибудови та переобладнання квартири АДРЕСА_1.  В результаті проведеної прибудови власником квартири АДРЕСА_1 виникли зміни в конструкціях даного будинку, що підтверджує дослідження проведене в 1999 році «Спецгеосервіс» та наданий ними технічний висновок. Крім цього Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз провів будівельно - технічне дослідження, на підставі якого склав висновок №2196 від 22.07.2005 р., в якому зазначений конкретний причинно-наслідковий зв'язок між проведеним самовільним будівництвом відповідача до квартири АДРЕСА_1 та станом будинку АДРЕСА_1, а саме: виникнення тріщин та підтоплення фундаменту частини будинку №9 по вул. Підрічній під квартирою №1; на горищі зазначеного будинку встановлено, що відкоси та стійки дерев’яних конструкцій даху відійшли від вертикалі; в кладці стін горища тріщини; на стінах підвалу сирість, також сирість на стінах та стелі  в приміщенні санвузла квартири АДРЕСА_2; по низу стін в кухні у зазначеній квартирі під літ.1-5 темні плями від сирості. Будинок АДРЕСА_1 знаходиться у критичному стані, існує загроза руйнації та  обвалу зазначеного будинку, що є небезпечним для життя і здоров’я людей які мешкають в ньому, для чого необхідне термінове підсилення фундаменту будинку, а не будівництво будівель, що здійснюється відповідачем. Щоб усунути негативні наслідки, викликані прибудовою до квартири АДРЕСА_1, необхідно провести капітальний ремонт квартири позивача, за який позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду  згідно кошторису ремонтних робіт в сумі 48 469 гривень. Крім цього позивачем були понесені матеріальні витрати за проведення експертиз та складання технічних висновків, які він оцінює в сумі 4 596 гривень 88 копійок, а також позивач просить стягнути з відповідача 20 000 гривень за нанесену йому моральну шкоду, оскільки на протязі десяти років він з вини відповідача проживав в жахливих умовах та постійних депресіях. Враховуючи наведене, просив позов задовольнити.

                У судовому засіданні позивач ствердив позовні вимоги та дав пояснення аналогічні змісту позову.

                 Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що вимоги позивача про стягнення матеріальної та моральної шкоди є недоведеними та безпідставними. Добудова здійснена ним до своєї квартири АДРЕСА_1 ,не дотична до квартири позивача, а тому  він не міг завдати ніякої шкоди квартирі позивача. Крім цього  відповідач  ствердив, що у нього з   позивачем не має спільного фундаменту, оскільки він його взагалі немає. Щодо тріщин на будинку АДРЕСА_1, відповідач пояснив, що будинок дуже старий, а тріщини на ньому були з часу вселення його у квартиру АДРЕСА_1 ще у шістдесятих роках.

                  Представник третьої особи Шевченківської райадміністрації м. Львова  в судовому засіданні пояснив, що не вбачає  причинно-наслідкового зв’язку між добудовою вчиненою відповідачем  і руйнацією будинку АДРЕСА_1 .

                   Представник третьої особи ЛКП «Варшавське 407» в судовому засіданні пояснив, що мешканець квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1, постійно скаржився на самочинну добудову мешканцем квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2., а не на руйнацію будинку АДРЕСА_1. Сам будинок дуже старий, потребує капітального ремонту, або хоча би поточного на підтримання стану будинку  , який  позивачем ніколи не здійснювався.

                    Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, направила суду заяву, в якій позовні вимоги позивача підтримує, просить справу розглядати в її відсутності.

                     Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6 в судове засідання не з»явилися, однак були неодноразово належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Суд вважає за можливе заслухати справу у їх відсутності на підставі наявних в справі доказів.

                   Заслухавши думку учасників процесу, з»ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити  з наступних підстав.

                   У судовому засіданні встановлено, що  ОСОБА_1  являється власником  квартири АДРЕСА_2. Відповідач ОСОБА_2 є власником кв.2  цього ж будинку. Вказані квартири  межують між собою і є дотичними  частково по одній  стіні.  У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 зробив  самочинну добудову до своєї квартири ще  на початку 90-х  років.  Самовільна добудова до квартири АДРЕСА_1 узаконена  розпорядженням  Шевченківської райадміністрації м. Львова  №609 від  05.06.2000 р.

                      Із  висновку  будівельно- технічного дослідження  від  22.07.2005 р. , складеного по заяві  ОСОБА_1,вбачається, що об”єктом дослідження  були кв. НОМЕР_1,НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1. Причинами деформації будинку встановлено, що за основу   фундаменту використані насипні грунти,які мають  велику і нерівномірну деформованість.  Фундамент будинку не має конструктивної міцності. Для   припинення деформацій будинку в цілому   слід конструктивно змінити фундаменти .                      

                    Згідно листа Управління житлового господарства від 18.01.2001р.- перевірка встановила, що житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться у задовільному технічному стані.

                   Згідно висновку експерта №2\09 ПП «Юридична експертна компанія «Юрекс» встановлено, що ймовірною причиною пошкоджень будинку АДРЕСА_1 є тривалий термін не проведення підтримуючого та капітального ремонтів.

                    Позивач просить стягнути із відповідача матеріальну шкоду ,яка спричинена його квартирі в результаті руйнації  через проведене самовільне будівництво  відповідачем.

                    Однак, позивачем не доведено  причинний зв’язок між  добудовою до квартири АДРЕСА_1 та руйнацією будинку АДРЕСА_1.       Суду   не надано  письмових  доказів у підтвердження витрат, які поніс позивач  для відшкодування відповідачем моральної та матеріальної шкоди, оскільки усі висновки експертиз  безпосередньо ґрунтувались на  необхідності здійснення капітального ремонту будинку АДРЕСА_1, а не конкретно квартири АДРЕСА_2 позивача.  

                    Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

                   Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини.

                   Згідно ст. 60 ЦПК України  кожна сторона  зобов’язана  довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

                    Оскільки  позивачем не надано  жодних доказів у підтвердження   своїх        вимог,   суд вважає  позов  недоведеним, а тому  такий  не підлягає до задоволення .

       Керуючись ст.ст.10,62,213-215,218,209 ЦПК України, ст.ст.60,1166,1167,1190 ЦК України, суд, -

                                                        в и р і ш и в:

              у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб Шевченківської райадміністрації м. Львова, ЛКП «Варшавське407»,  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Львівської міської ради про відшкодування збитків,

- відмовити.

                  Рішення може бути оскаржено  до  апеляційного суду Львівської області через місцевий     суд шляхом подачі заяви про оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги  протягом двадцяти днів  після подачі такої заяви.

Головуюча