Справа №2-393\10  

                                               РІШЕННЯ

                           ІМЕНЕМ                      УКРАЇНИ

              30  березня  2010   року Шевченківський районний суд м.Львова

в складі : головуючого-судді             Білінської Г.Б.

                 при секретарі                      Руденко  Н.М..                                            

 розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду  у м.Львові цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ЛКП “Під Голоско 410” про  відшкодування заподіяної шкоди,

                                           в с т а н о в и в

         Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути  з   відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3   заподіяну йому залиттям квартири матеріальну та моральну шкоду.  У ході розгляду справи судом  співвідповідачем по даній справі   залучено ЛКП “Під Голоско 410” .

         Свої вимоги позивач мотивує тим, що , 02.07.2009 р.  з вини відповідачів , а саме   через  недбале користування сантехнічними приладами та  через неможливість вчасно ліквідувати  аварію , була залита його квартира  ,що за адресою АДРЕСА_1 . Матеріальні збитки складають  6829 грн. , у що входить  вартість відновлювального ремонту  квартири після її залиття – 3122 грн. згідно висновку експертизи,  вартість проведення експертизи 150 грн., 10 грн. послуги банку,  587 грн. вартість  зіпсутих  будівельних матеріалів, що знаходились у квартирі, 2200 грн. вартість пошкодженої при залитті люстри,          760 грн.- вартість ремонту пральної машини та судові витрати.

             Окрім цього, вважає, що своїми діями  відповідачі спричинили йому і моральну шкоду, яку оцінює в  7500грн.  і яка, на його думку,   полягає в тому, що він тривалий час не міг користуватись належною йому  квартирою через її пошкодження,  відчував дискомфорт, порушився його звичний ритм життя  погіршився стан його здоров”я.

             У судовому засіданні позивач  ствердив свої вимоги  та дав пояснення,  аналогічні змісту позову.

             Представники відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов в частині  вимог  до  своїх довірителів заперечили та пояснили,  що  вини відповідачів у  залитті   квартири позивача немає.  30.06.2009 р.  відповідачі звертались у ЛКП       “ Під Голоско 410”  по питанню заміни  крану у квартирі АДРЕСА_1, де вони проживають.  Через  неможливість перекрити  воду  у будинку  із-за несправності  запірної арматури в підвалі   будинку працівник  ЛКП не зміг  провести заміну крана.  02.07.2009р.  після подачі гарячої води несправний кран у квартирі зірвало, через що сталось залиття. Викликана аварійна служба  також не змогла вчасно   ліквідувати  залиття через несправність  запірної арматури у підвальному приміщенні будинку,  яка перебуває на обслуговуванні ЛКП. У задоволенні позову в частині стягнення  збитків із  відповідачів ОСОБА_3 просять відмовити.

        Представник  відповідача ЛКП “Під Голоско 410”  позов в частині вимог до  ЛКП  заперечила та пояснила, що  30.06.2009 р. дійсно у Журналі звернень громадян мається запис  про звернення мешканців квартир АДРЕСА_1  про заміну  крана. Як  встановив сантехнік ЛКП ОСОБА_4, який   прийшов у квартиру по виклику,  мешканцями квартири самовільно проведена заміна крана  і встановлений  неякісний кран  виробництва Китаю, який  не співпадав різьбою із  під”єднанням до труби. Для заміни крана  необхідно було придбати  новий кран, у розпорядженні ЛКП   їх не було,а  самі мешканці такого не надали. 02.07.2009 р.   кран був зірваний напором води. Оскільки   мешканці квартири   несуть відповідальність за   якість встановленого ними сантехнічного обладнання , вини ЛКП у спричиненні збитків  позивачу  немає.

      З”ясувавши обставини справи ,заслухавши доводи сторін,  пояснення свідків,  вивчивши представлені суду докази, суд вважає що позовні вимоги  підлягають до задоволення частково  з наступних мотивів.

                Відповідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України  майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, а також моральна шкода  відшкодовується особою, яка її заподіяла ,за наявності її вини.

                 У судовому засіданні встановлено, що позивач являється власником  АДРЕСА_1  

                 Із акту   від  02 липня 2009  р. , складеного комісією ЛКП “Під Голоском 410” вбачається, що  квартира позивача 02.07.2009 р.  була залита, причина залиття -  прорив крана гарячого водопостачання у квартирі внаслідок халатного відношення мешканців квартири до сантехнічних приладів.

                Як ствердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_4,  який працює   слюсарем-сантехніком ЛКП,  30.06.2009 р.  він  перебував у квартирі АДРЕСА_1   за викликом . При огляді сантехнічного обладнання квартири, ним було з”ясовано, що мешканці  квартири НОМЕР_1  самовільно  замінили кран гарячого водопостачання  і встановили   неякісний  кран  китайського виробництва, різьба якого не співпадала із різьбою у місці під”єднання до труби.  Оскільки самі власники у квартирі не проживали, він попередив жінку,  яка  перебувала на той час у квартирі, що   встановлений ними кран неякісний, може бути  зрив крана ,  тому необхідна  термінова  його  заміна   за їх рахунок. Кран для заміни йому не надали, у    ЛКП  відповідного крану не було, окрім цього, для заміни крана слід було  перекрити воду у всьому будинку, а кран запірної арматури у підвалі  був пошкоджений, тому   30.06.2009 р.  ремонтні роботи ним проведені не були. Вважає, що у випадку встановлення якісної сантехніки,  а саме  крана,   відповідачами,   аварії та залиття  не було б.

               Із акту комісії  в складі представника  управління  житлового господарства департаменту  житлового господарства та інфраструктури Львівської міської Ради ОСОБА_5 та  завідувача сектора по експлуатації житлового фонду  відділу житлового господарства Шевченківської районної адміністрації м.Львова ОСОБА_6  від 08.07.2009 р. видно, що  причиною залиття квартири  позивача стало зрив запірного крана на трубопроводі гарячого постачання в приміщенні санвузла квартири відповідачів. Негайно ліквідувати аварію не було можливості в зв”язку із тим, що неможливо було перекрити запірну арматуру на стояку в підвалі будинку  через її технічну несправність.

              Свідки  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні ствердили обставини   складення  вказаного акту.

               Відтак, суд вважає, що  вина у спричиненні збитків позивачу лежить  на всіх відповідачах по справі -   мешканцях квартири НОМЕР_1  ОСОБА_2, та ОСОБА_3, які самовільно  замінили сантехнічний прилад – кран   гарячого водопостачання та встановили  неякісний    кран, що призвело до його  зриву під час подачі  води;  а також  ЛКП “Під Голоском 410” , в обов”язки  якого входить   належне обслуговування  сантехнічних приладів  у будинку на території обслуговування, і яким такі обов”язки  не виконані ,зокрема  вчасно не був  відремонтований кран  запірної арматури у  будинку №39, що призвело до неможливості  провести ремонтні роботи  неякісно встановленого  крану у кв.НОМЕР_1  та  вчасної ліквідації  аварії у зазначеній   квартирі  02.07.12009 р.

               Позивач просить стягнути  вартість ремонтних робіт  по ліквідації наслідків залиття в розмірі 3122 грн., що стверджується   Звітом про оцінку  розміру відшкодування збитків  при залиття квартири від 04.07.2009 р.  

На думку суду,  така вимога підлягає до задоволення, оскільки повністю стверджена наданими письмовими доказами. Інших доказів в заперечення суми збитків сторонами не подавалось.

    Що стосується  вимог про стягнення    587 грн. - вартості  зіпсутих  будівельних матеріалів, що знаходились у квартирі позивача , 2200 грн. -вартості пошкодженої при залитті люстри,  760 грн.- вартості ремонту пральної машини, такі  до задоволення не підлягають, оскільки   суду не подано жодних доказів,які б стверджували причинний зв”язок  між  пошкодженням вказаного товару та    фактом залиття квартири 02.07.2009 р.  

            До стягнення  підлягають також витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачені позивачем при зверненні до суду , в розмірі 30 грн.

             Вимоги  щодо  стягнення витрат, пов”язаних із  забезпеченням  доказів в підтвердження  вимог та сплатою мита при зверненні до суду   задоволенню не підлягають, оскільки  відповідно до ст. 79 ЦПК України не відносяться до судових витрат  ,які підлягають поверненню.

            Недоведеними та такими,  що не підлягають до задоволення , суд вважає і вимоги щодо стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не надано жодних доказів в підтвердження таких  вимог.

                      Керуючись ст.ст. 10,62,213-215 ,209  ЦПК України, ст. ст. 1166,1167,1190   ЦК України,  суд

                                                в и р і ш и в

                      Позов задовольнити частково.

                      Стягнути з  ОСОБА_2, ОСОБА_3  ЛКП “Під Голоском 410” солідарно в користь  ОСОБА_1  3152   три тисячі п”тдесят дві грн.  заподіяної матеріальної шкоди.

                     У задоволенні решти вимог – відмовити .

                   Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через місцевий суд шляхом подачі  заяви про оскарження протягом десяти днів після оголошення рішення  та шляхом подачі апеляційної скарги протягом  двадцяти днів після подання заяви про оскарження.

Головуюча