ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

26 липня 2007 р.

№ 12/43

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кота О.В., Шевчук С.Р. (доповідач), Владимиренко С.В.

розглянувши  касаційну скаргу і додані до неї  документи

Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз"

на постанову Київського апеляційного у справі господарського суду за позовом до про

від 29.05.2007 року господарського суду   № 12/43 Чернігівської області Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної "Нафтогаз України" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" стягнення 2801360,41 грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Тютюнник С.В. (дов. №104/35 від 15.05.2007р.);  

- відповідача: Матвієнко Т.В. (дов. №18/2579 25.12.2006р.);

ВСТАНОВИВ:

В січні 2006 року Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз” про стягнення 2258463,15 грн. боргу за поставлений природний газ за договором №06/04-2904 від 30.12.2005р., 249877,94 грн. пені, 73419,35 грн. трьох відсотків річних, 219599,97 грн. інфляційних витрат.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 13.03.2007 р. у справі №12/43 (суддя Лавриненко Л.М.) позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” задоволені частково; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз” 2258463,15 грн. боргу., 49975,59 грн. пені., 73419,35 грн. трьох відсотків річних, 219599,97 грн. інфляційних втрат, 25500 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено; розстрочено виконання рішення суду строком на 6 місяців.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2007 р. у справі №12/43 (колегія у складі головуючого Отрюха Б.В., суддів: Верховця А.А., Бондар С.В.) рішення господарського суду Чернігівської області від 13.03.2007 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2007 р. і рішення господарського суду Чернігівської області від 13.03.2007 р. у справі №12/43 в частині стягнення штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних та прийняти нове рішення про відмову Дочірній компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в означеній частині в позові.

В касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" вказує на те, що судами не враховано всіх обставин, які мають суттєве значення для повного розгляду даної справи та прийняття об’єктивного рішення внаслідок неврахуваннями судами наданих відповідачем документів, що підтверджують важке фінансове становище Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", що заборгованість за вищевказаним договором виникла не внаслідок власної господарської діяльності відповідача, а в силу об’єктивних обставин, що унеможливило виконання договірних зобов’язань: несвоєчасного розрахунку населення, бюджетних установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджету, промислових підприємств та організацій за спожитий газ.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін матеріали справи та доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті ними рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 30.12.2005 р. між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (постачальником) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” (покупцем) був укладений договір на постачання природного газу №06/04-2904, згідно якого постачальник зобов’язується передати у власність покупцю у 2006 році природний газ для потреб промислових споживачів, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити поставлений газ на умовах даного договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено обсяг передачі постачальником газу у власність покупцю  в січні 2006 році -11300 000 куб.м.

Відповідно до п. 6.1 договору оплату за природний газ відповідач зобов’язаний здійснювати грошовими коштами, в наступному порядку: перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів поставки проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу., послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 25% від вартості запланованих місячних обсягів поставки, до 10-го та 20-го числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу (за місяць поставки газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою № 1 від 25.01.2006 р. до Договору на постачання природного газу № 06/05-2904 від 30.12.2006 р., п. 2.1. Договору сторони доповнили п. 2.1.1 наступного змісту: постачальник передає Покупцеві з 01.02.2006 р. по 28.02.2006 р. газ в обсязі 10 000 000 куб.м.; п. 5.1. Договору сторони виклали в новій редакції, відповідно до якої: ціна за 1 000 куб.м. газу на момент укладання даного договору без врахування вартості транспортування газу територією України становить 422,1 грн., крім того ПДВ, що визначається згідно з чинним законодавством України.

Додатковою угодою № 2 від 17.02.2006 р. до Договору на постачання природного газу № 06/05-2904 від 30.12.2006 р., сторонами було встановлено, що з 20.02.2006 р. п. 5.1. Договору викласти в наступній редакції: ціна за 1 000 куб.м. газу, без врахування вартості транспортування газу по території України становить 548 грн., крім того ПДВ, що визначається згідно з чинним законодавством України.

Додатковою угодою № 2/1 від 28.02.2006 р. до Договору на постачання природного газу № 06/05-2904 від 30.12.2006 р., сторони погодили, що обсяг газу, який передається в лютому 2006 року становитиме 12 002 574 куб.м.

На виконання умов договору згідно актів прийому-передачі газу позивач передав відповідачу природного газу в обсязі 23288,242 тис. куб. м. газу., на суму 11304879,70 грн., тоді як відповідач свої зобов’язання по оплаті отриманого природного газу виконав частково, сплативши 9046416,55 грн., заборгованість на дату пред'явлення позову становить 2258463,15 грн.  

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.525 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в господарському кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач не в повному обсязі розрахувався за  поставлений природний газ, а тому стягненню підлягає основний борг у сумі 2258463,15 грн., втрати від інфляції у сумі 2195909,97 грн. за період з лютого 2006 року по листопад 2006 року та 3 % річних у сумі 73419,35грн.за період з 11.02.2006 р. по 21.12.2006 р.

Пунктами 7.2, 7.5 договору передбачено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу; неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

З урахуванням наведених правових норм колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним висновок суду першої інстанції, підтверджений судом апеляційної інстанції, щодо зменшення пені, відповідно до ст. 83 ГПК України, оскільки відповідач знаходиться в важкому фінансовому становищі, а саме наявна значна заборгованість населення та бюджетних установ та організацій за спожитий природний газ за попередні роки, а також те, що сума пені, заявлена до стягнення, надмірно велика порівняно із збитками кредитора.

Посилання скаржника на ст.614 ЦК України в обґрунтування заявлених касаційних вимог щодо скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в частині стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, не заслуговують на увагу та ґрунтуються на неправильному тлумаченні правових норм, оскільки зазначеною статтею визначена вина як підстава відповідальності за порушення зобов’язання.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз”, викладені в касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення судовими інстанціями не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання які, стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судові інстанції дійшли до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, здійснюється за внутрішнім переконанням судів і їх перевірка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З врахуванням того, що з’ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі в силу ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 1115, 1117,  п.1 ч.1 ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2007р. у справі  №12/43 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2007р.у справі  №12/43 залишити без змін.

Головуючий                                                                                Кот О.В.

С у д д я                                                                                Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                Владимиренко С.В.