Справа № 2- 1586 2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М ЕНЕМ У К Р А Ї Н И
31 березня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Подрєзової Г.О. при секретарі Селезень Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров”я;
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров”я, мотивуючи тим, що 20.07.2009р. близько 22 год. вона зі своєю знайомою поверталася додому, проходячи біля під”їзду №10 житлового будинку по вул.. Некрасова,46 м. Біла Церква побачила маленьку кішку, яку вирішила впустити в під”їзд будинку для чого подзвонила по омофону до однієї з квартир, а коли двері відчинилися, впустила кішку в під”їзд. В цей час з під”їзду вийшла мешканка квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3, а потім її син ОСОБА_2, з якими у неї відбулася сварка, під час якої ОСОБА_2 вдарив її по голові, відштовхнув, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження, а саме : навколоочну гематому лівого ока, забиту рану лівої брові, садно правого ліктьового суглоба, синець на зовнішній поверхні правої стопи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров”я. Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що під час лікування нею було витрачено 707,43грн., в результаті ушкодження здоров”я, вона перенесла фізичний біль, хвилювання, а тому просила також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 3000грн.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю.
Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали повністю.
Заслухавши пояснення сторін, покази свідка, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що дійсно 20.07.2009р. близько 22-00год. біля будинку №46 по вул.. Некрасова громадянка ОСОБА_1 разом зі своєю знайомою ОСОБА_4 поверталися до себе додому. В цей час вона побачила біля під”їзду №10 по вул.. Некрасова 46 маленьку кішку, яка сиділа біля вхідних дверей даного під”їзду. ОСОБА_1 подзвонила Пол омофону в одну з квартир, їй відчинили двері і вона впустила в під”їзд кішку. Згодом з квартири АДРЕСА_2 вийшла громадянка ОСОБА_3, 1939р.н. і між ними виникла розмова, яка на грунті раптово виниклих неприязне них відносин переросла в короткочасну сварку, під час якої дані громадяни розмовляли між собою на завищених тонах та ображали один одного. Під час цієї розмови з квартири АДРЕСА_2 вийшов на вулицю громадянин ОСОБА_2, який втрутився в конфлікт та став захищати свою матір ОСОБА_3, при цьому ображав вище вказаних громадян нецензурною лайкою та затіяв з громадянкою ОСОБА_1 бійку, під час якої завдав їй тілесні ушкодження.
Дані обставини частково підтвердили сторони в судовому засіданні, які не заперечували про виникнення сварки між ними, але відповідач ОСОБА_2 заперечував факт заподіяння тілесних ушкоджень позивачці ОСОБА_1
Суд виходить з того, що дані обставини повністю підтверджуються постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.07.2009р., згідно з якою в порушенні кримінальної справи по ст. 296 КК України відносно ОСОБА_2 було відмовлено за відсутністю складу злочину, а громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 було винесено офіційне попередження про неприпустимість вчинення ними в подальшому протиправних дій відносно один одного.
Також, згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 – між ними виникла сварка та бійка, під час якої він декілька разів відштовхнув від себе одну невідому особу.
Ці ж обставини підтвердив і допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, яка показала, що дійсно під час сварки між ними біля під”їзду №10 по вул.. Некрасова, 46 ОСОБА_2 відштовхнув ОСОБА_1, яка від цього впала.
Відповідно до акту судово-медичного обстеження №320 від 21.07.2009р. у ОСОБА_1 виявлено навколо очний синець зліва кільцеподібної форми, розміром 6х6 см., фіолетового кольору, припухлість м”яких тканин, в області лівої брові, рана розташована по лінії 3-9 годинам умовного циферблата годинника, довжиною 1,5 см. стягнута хірургічними швами . На зовнішній поверхні правого ліктьового суглоба садна на площі розміром 3,3 см. з дном темно-червоного кольору, нижче рівня шкіри. На зовнішній поверхні правої стопи синець невизначеної форми розміром 1,5х1,5 см. синього кольору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що факт заподіяння легких тілесних ушкоджень повністю підтверджений встановленими в судовому засіданні обставинами, а тому на думку суду підлягає до задоволення частина позовних вимог позивачки ОСОБА_1, яка стосується відшкодування матеріальної шкоди, в результаті понесених витрат на її лікування.
Так, ОСОБА_1 лікувалася в міській лікарні № №2 в травмпункті 21.07.2009р. та 1.12.2009р. в офтальмолога.
Дані обставини підтверджуються довідкою та випискою з медичної картки ОСОБА_1 та на її лікування було витрачено 326,43грн., що підтверджено квитанціями за 21.07.2009р., а також судові витрати – 120грн.
В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то на думку суду позов підлягає до часткового задоволення, а саме в сумі 500грн.
При цьому, суд враховує, що позивачка також допустила протиправні дії, що призвели до сварки між сторонами, в ході якої їй були заподіяні тілесні ушкодження, а тому розмір моральної шкоди підлягає зменшенню до 500грн. Ці обставини повністю підтверджені відмовними матеріалами № 6338 за 2009р. згідно з якими ОСОБА_1 також попереджалася про недопустимість вчинення протиправних дій.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1167 цього Кодексу - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що матеріальна шкода підлягає в розміоі 326,43грн. – витрати на лікування, 120 грн. судові виттрати, та моральна шкода в розмірі 500грн.
В частині позовних вимог до ОСОБА_3, суд вважає, що оскільки доказів заподіяння шкоди здоров”ю позивачки з її боку не надано, а тому в цій частині позовні вимоги також до задоволення не підлягають.
Керуючись ст..ст..15,60, 212-215, 218,223 ЦПК України, ст..ст.. 1166,1167 ЦК України, суд-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 946,43грн., в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 707,43грн., моральної шкоди в розмірі 3000грн., а також витрат на юридичну допомогу 250грн. – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів після його постановлення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та протягом 20 днів після подачі заяви, шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя:
31.05.2001 року ОСОБА_6, перебуваючи на території Білоцерківського міського парку культури та відпочинку імені Т.Г. Шевченко та придбавши квіток на атракціон “Берізка”, разом з однокласницею ОСОБА_8 каталася на човнику цього атракціону, а після раптового гальмування гальмівних колодок атракціону “Берізка”, ОСОБА_6 впала, отимавши тілесні ушкодження середньої тяжкості.
По даному факту проти працівника парку ОСОБА_9, яка працювала контролером-посадчиком на цьому атракціоні було порушено кримінальну справу № 02-4556, за ознаками злочину, передбаченого ст..105 КК України ( в редакції 1960 року).
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи відповідальними за безпечну експлуатацію атракціону “Берізка” були контролер – посадник ОСОБА_10 та технік механік парку ОСОБА_11
Відповідно до витягу з паспорту атракціону “Русские качели” ( “Берізка”), п.8.1, де була травмована ОСОБА_6, на адміністрацію парку покладено обов”зок організації безпечної експлуатації атракціону, в тому числі :
встановлення порядку технічних оглядів та ремонтів , забезпечення дотримання технічним персоналом вимог інструкції по експлуатації ( а.с.62 кр.с.)
Відповідно до п.7.4 даного паспорту: всі виявлені несправності атракціону заносяться до журналу експлуатації атракціону, який підлягає знищенню лише після списання атракціону (п.7.2 паспорта п.п.”д”).( а.кр.с.60).
Відповідно до інструкції №5 по охороні праці для контролерів –посадчиків, затвердженої директором парку Хоменко М.І., згідно з наказом від 2.04.1998 року №19 п.2.1 при виявленні недоліків в конструктивних елементах та роботі атракціону до роботи не приступати та робити записи в журналі техобслуговування атракціону.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що журнал експлуатації атракціону в парку було заведено лише після травмування ОСОБА_6, а саме 26.06.2001 року, що підтверджуеться показами техніка -механіка ОСОБА_11 (а.кр.с.101 зв.с.), показами обвинуваченої ОСОБА_9. (а.кр.с. 97 зв.с.).
З показів ОСОБА_9 в матеріалаї кримінальної справи вбачається, що у неї були зауваження до роботи гальмівних колодок цього атракціону, про які вона неодноразово доповідала техніку механіку ОСОБА_11, але несправності не були усунуті і вона продовжувала працювати на несправному атракціоні “Берізка” ( а.кр.с.97 зв.с.).
Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністрація парку не забезпечила належного контролю за технічним станом атракціону та належним виконанням обов”язків працівниками атракціону, що призвело до травмування ОСОБА_6 31.05.2001 року.
Як вбачається з матеріалів судово-медичної експертизи від 23.10.2001 р. ОСОБА_6 отримала ушкодження у вигляді закритого перелому правої плечової кістки з пошкодженням променевого нерва.
Згідно з виписками з медичних карт №№ 404, 700, 852, 540вбачається, що ОСОБА_6 неодноразово госпіталізувалася в лікарню “Охматдет” м.Київ, проходила лікування за місцем проживання та переносила неодноразові операції.
Позивач по справі є її батьком, який вимушений був на протязі тривалого часу знаходитися в стресовому стані, змінювати свій ритм життя та нести страждання, оскільки рука дочки і по цей час нормально не працює, що підтверджується медичною документацією. Суд враховує також розмір матеріальних витрат на лікування дочки в сумі 521,47 грн., витрат на проїзд до м.Києва - 306 грн.
Відповідно до медичних карток позивача в нього з 2002 року відмічається погіршення стану здоров”я: біль у серці, головна біль гіпертонічна хвороба 11 ступеню.
Враховуючи дані обставини, а також те, що моральну шкоду заподіяно неправомірними діями відповідача, позивачу і по цей час не відшкодовано матеріальну шкоду, а страждання позивача продовжуються, то суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000 грн.
Від сплати держмита позивача звільнити як потерпілого від аварії на ЧАЕС, а з відповідача стягнути держмито на користь держави.
Керуючись ст..ст..15,30,62,75,,203 ЦПК України, ст..1167 ЦК України, суд-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Білоцерківського міського парку культури та відпочинку імені Т.Г. Шевченко на користь ОСОБА_13 моральну шкоду в сумі 3000грн. та держмито на користь держави – 51 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд на протязі одного місяця з моменту його проголошення.
Суддя: