Ухвала

6 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 619/3384/14-ц

провадження № 61-5778ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11 квітня 2016 року та постанову Харківського апеляційного суду від 7 лютого 2019 року у справі за позовом прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» до ОСОБА_1 , відділу у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (відділ Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області), Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, про визнання недійсними розпорядження та державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки від добросовісного набувача,

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2019 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11 квітня 2016 року та постанову Харківського апеляційного суду від 7 лютого 2019 року, повний текст якої складено 8 лютого 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2019 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії відповідної ухвали, для усунення зазначених у ній недоліків.

Копія ухвали Верховного Суду від 29 березня 2019 року направлялася рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену ОСОБА_1 у касаційній скарзі.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення разом із копією зазначеної ухвали повернено до касаційного суду без вручення адресату з незалежних від суду причин у зв`язку із «іншими причинами, відсутністю адресата».

Суд касаційної інстанції повторно направив рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення копію ухвали від 29 березня 2019 року на адресу зазначену ОСОБА_1 у касаційній скарзі.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення разом із копією зазначеної ухвали повернено до касаційного суду без вручення адресату з незалежних від суду причин у зв`язку із «закінченням встановленого терміну зберігання».

Відповідно до частини першої статті 131 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

До касаційного суду заява про зміну місця проживання або місцезнаходження не надходила.

Здійснюючи повідомлення ОСОБА_1 про залишення касаційної скарги без руху, суд касаційної інстанції врахував, що відомості про інші адреси для листування у матеріалах провадження відсутні.

Також варто зазначити, що ухвала Верховного Суду від 29 березня 2019 року внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та перебуває у вільному доступі.

Рішенням Європейського суду з прав людини «Чірікоста і Віола проти Італії» визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

Оскільки на 6 листопада 2020 року заявникомнедоліки касаційної скарги не усунено, вказане свідчить про невиконання ним вимог ухвали Верховного Суду від 29 березня 2019 року, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11 квітня 2016 року та постанову Харківського апеляційного суду від 7 лютого 2019 року вважати неподаною і повернути заявнику.

Заявнику надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко