Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 листопада 2020 року № 623/1052/16-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського управління Державної казначейської служби України Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Ізюмська міська рада Харківської області про визнання дій, що вчинені суб`єктом владних повноважень неправомірними та порушенням прав позивача,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з позовом, в якому просив суд:

- визнати дії, що вчинені суб`єктом владних повноважень - Ізюмським управлінням Державної казначейської служби України Харківської області, на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року по справі № 623/1052/16-а (дата набрання законної сили 05.06.2019 року) неправомірними та порушенням прав позивача, підтверджених цією постановою;

- зобов`язати Ізюмське управління Державної казначейської служби прийняти до виконання виконавчий лист по справі № 623/1052/16-а, виданий Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 08.08.2019 року про стягнення з Ізюмської міської ради заробітної плати за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 в розмірі 200506,32 грн.;

- зобов`язати Ізюмське управління державної казначейської служби здійснити заходи примусового виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року по справі № 623/1052/16-а (дата набрання законної сили 05.06.2019 року в частині стягнення з Ізюмської міської ради заробітної плати за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 в розмірі 200506,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем Ізюмським управлінням Державної казначейської служби України Харківської області на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року по справі № 623/1052/16-а, яка набрала законної сили 05.06.2019 року, вчинено неправомірні дії, чим порушено права позивача. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.05.2020 року заяву ОСОБА_1 до Ізюмського управління Державної казначейської служби України Харківської області про визнання дій, що вчинені суб`єктом владних повноважень неправомірними та порушенням прав позивача - залишено без руху; надано ОСОБА_1 термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви про визнання дій, що вчинені суб`єктом владних повноважень неправомірними та порушенням прав позивача, підтверджених цією постановою, яка відповідає положенням ст. 160,161,172 Кодексу адміністративного судочинства України.

В подальшому, ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26.05.2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Ізюмського управління Державної казначейської служби України Харківської області про визнання дій, що вчинені суб`єктом владних повноважень неправомірними та порушенням прав позивача.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26.05.2020 року по справі №623/1052/16-а - задоволено; ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26.05.2020 року по справі №623/1052/16-а скасовано; справу №623/1052/16-а передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06.08.2020 року справу за вищевказаним позовом передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з огляду на його необґрунтованість та недоведеність. При цьому, представником відповідача вказано, що позивачем жодним чином не конкретизовано, суті неправомірних на його думку дій відповідача та які саме заходи мають бути вчинені.

Ухвалою суду від 28.09.2020 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Ізюмську міську раду Харківської області до участі у справі за вище вказаним позовом.

Суд зазначає, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача правом подання пояснень стосовно позову або відзиву не скористалась

Отже, суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10.12.2018 року по справі №623/1052/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправним та скасовано розпорядження Ізюмського міського голови Марченко Валерія Віталійовича № 352 від 20 травня 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради"; позовні вимоги в частині скасування розпорядження Ізюмського міського голови № 243 від 11 квітня 2016 року "Про створення тимчасової комісії для проведення службового розслідування"; розпорядження Ізюмського міського голови № 244 від 11 квітня 2016 року "Про створення тимчасової комісії для проведення службового розслідування"; розпорядження Ізюмського міського голови № 245 від 11 квітня 2016 року "Про створення тимчасової комісії для проведення службового розслідування"; розпорядження Ізюмського міського голови № 264 від 18 квітня 2016 року "Про створення тимчасової комісії для проведення службового розслідування"; розпорядження Ізюмського міського голови № 274 від 21 квітня 2016 року "Про створення тимчасової комісії для проведення службового розслідування"; розпорядження Ізюмського міського голови № 298 від 28 квітня 2016 року "Про створення тимчасової комісії для проведення службового розслідування"; розпорядження Ізюмського міського голови № 291 від 26 квітня 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради" залишено без розгляду в зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду; провадження в частині позовних вимог щодо стягнення з Ізюмської міської ради Харківської області вартості лікування в розмірі 21 003 грн. 33 коп. - закрито; в задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2019 року апеляційну скаргу задоволено частково; рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10.12.2018 року по справі № 623/1052/16-а скасовано в частині відмови в задоволенні позову, щодо: - скасування розпорядження Ізюмського міського голови № 333 від 16 травня 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради"; - скасування розпорядження Ізюмського міського голови № 368 від 25 травня 2016 року "Про звільнення начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради"; - поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області; - стягнення з Ізюмської міської ради Харківської області заробітної плати за час вимушеного прогулу; в цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено; скасовано розпорядження Ізюмського міського голови № 333 від 16 травня 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради"; скасовано розпорядження Ізюмського міського голови № 368 від 25 травня 2016 року "Про звільнення начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради"; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради Харківської області; стягнуто з Ізюмської міської ради Харківської області заробітну плату за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 в розмірі 200506,32 грн.; рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10.12.2018р. по справі № 623/1052/16-а скасовано в частині закриття провадження по справі щодо стягнення з Ізюмської міської ради Харківської області вартість лікування, обстеження, ліків та інших процедур та в частині залишення позову без розгляду; в цій частині справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду; в іншій частині рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10.12.2018р. по справі № 623/1052/16-а залишено без змін.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачем 08.08.2019 року було отримано виконавчий лист про стягнення з боржника, яким є Ізюмська міська рада Харківської області, заробітної плати за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 в розмірі 200506,32 грн.

У позовній заяві позивачем вказано, що 20.08.2019 року ним було подано до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області заяву, згідно якої останній просив, відповідно до ст.ст. 17, 19, 21, 25 Закону України «Про виконавче провадження», відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 623/1052/16-а, виданого Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 08.08.2019 року, про стягнення з Ізюмської міської ради, 64309, Харківської області, м. Ізюм, пл. Центральна, 1, заробітної плати за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 в розмірі 200506,32 грн.

Під час розгляду справи встановлено, що 22.08.2019 року головний державний виконавець Баргесян А.О. направив стягувачу, яким є позивач, повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, відповідно до якого повідомлено, що відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державних та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Також вказано, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників. Відповідно до ч. 3 Порядку рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Боржник за виконавчим документом є органом державної влади та фінансисті державного бюджету. Таким чином, виконавчий документ підлягає виконанню органами Казначейської служби України у відповідності з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Як свідчать матеріали справи, на виконання у Ізюмське управління Державної казначейської служби України Харківської області 21.04.2020 року за заявою ОСОБА_1 від 16.04.2020 року надійшов виконавчий лист Ізюмського міськрайонного суду Харківської області про стягнення з Ізюмської міської ради Харківської області (64309, Харківської області, м. Ізюм, пл. Центральна, 1) заробітної плати за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 в розмірі 200506,32 грн.

Повідомленням Ізюмського управління Державної казначейської служби України Харківської області (в порядку п.9 п.п.3 Постанови КМУ від 03.08.2011 р. № 845 «Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників») від 05.05.2020 року №04-20/131 позивача було повідомлено, що згідно з приписами п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (у редакції постанови КМУ від 14.02.18р. № 154; надалі - Постанова № 845) боржники визначенні в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства. При цьому, вказано, що в мережу бюджету міста Ізюм в 2020 році жодним головним розпорядником коштів не введено установу, яка зазначена у виконавчому документі, а саме Ізюмська міська рада Харківської області (код ЄДРПОУ: 26201641; юридична адреса: 64309, Харківська обл., м. Ізюм, пл. Центральна, 1), у зв`язку з чим вказана установа на обслуговуванні в Ізюмському УДКСУ Харківської області не перебуває. Разом з тим зазначено, що Ізюмська міська рада Харківської області (код ЄДРПОУ - 26201641) не має відкритих реєстраційних рахунків в Управлінні. Крім того, вказано, що ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.01.2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.12.2019 року про зміну способу та порядку виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року по справі № 623/1052/16-а було відмовлено. На вказану ухвалу ним через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області 20 січня 2020 року була подана апеляційна скарга до Другого апеляційного адміністративного суду. Постановою апеляційної інстанції від 05 березня 2020 року апеляційна скарга була задоволена частково, ухвала Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.01.2020 року скасована, в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2019 року по справі №623/1052/16-а відмовлено. Так, відповідачем вказано, що Ізюмська міська рада Харківської області та її виконавчий комітет є окремими юридичними особами, які діють самостійно в межах своїх повноважень.

Позивач, вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень ч.1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Як передбачено приписами ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно із ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання

Приписами частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 затверджено Положення про Державну казначейську службу України (далі - Положення № 215), відповідно до пункту 1 якого Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Пунктом 9 Положення № 215 визначено, що Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із приписами п.2 Порядку № 845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання

Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно із пп. 2 п.4 Порядку № 845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.

Відповідно до положень п.6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

У разі коли боржник або стягувач змінив найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичної особи), за наявності підтвердних документів (змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, копії паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу) орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів з рахунків такого боржника або перерахування їх на рахунок стягувача з урахуванням зміни його найменування (для юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові (для фізичної особи).

Як передбачено положеннями пп.3 п. 9 Порядку №845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Згідно з пунктом 32, 33 Порядку № 845 безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснюється органом Казначейства на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.

У разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника.

Пунктом 47 Порядку № 845 встановлено, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:

1) органом Казначейства:

документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником;

інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;

2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Згідно з пунктом 48 Порядку № 845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Строки перерахування коштів перериваються на період усунення обставин, визначених у пунктах 11, 13 та 49 цього Порядку.

У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

Під час розгляду справи судом встановлено, що поверненню позивачу виконавчого документу передували обставини встановлення відповідачем відсутності відкритих рахунків боржника в органі казначейства.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Ізюмська міська рада (код ЄДРПОУ - 26201641) за організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування.

При цьому, зі змісту положень ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" вбачається, що особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду не включають органи місцевого самоврядування до кола боржників, за яким держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна.

Враховуючи вищевикладені норми, які регулюють дані правовідносини, слід дійти висновку, що держава не виступає гарантом виконання зобов`язань за механізмами Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Водночас, з огляду на обставини справи слід дійти висновку, що в будь-якому випадку у спірних правовідносинах відповідач є встановленою Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком № 845.

За положеннями Порядку № 845 безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, відповідач повинен вживати всіх заходів по виконанню вищевказаного рішення суду, встановлених Порядком № 845.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.11.2019 року по справі №200/4120/19-а.

Однак, матеріали справи не містять та судом самостійно в рамках реалізації принципу офіційного з`ясування обставин у справі не встановлено доказів, які б свідчили про вчинення скаржником комплексу дій, передбачених Порядком № 845, спрямованих на виконання зазначеного рішення суду.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Ізюмського управління Державної казначейської служби України Харківської області щодо повернення без виконання виконавчого листа по справі № 623/1052/16-а, виданого Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 08.08.2019 року, про стягнення з Ізюмської міської ради заробітної плати за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 в розмірі 200506,32 грн.

Водночас, враховуючи встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Ізюмського управління Державної казначейської служби прийняти до виконання та здійснити заходи примусового виконання виконавчого листа по справі № 623/1052/16-а, виданого Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 08.08.2019 року про стягнення з Ізюмської міської ради заробітної плати за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 в розмірі 200506,32 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ізюмського управління Державної казначейської служби України Харківської області (вул. Соборна, буд. 44, м. Ізюм, Харківська обл., 64300), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Ізюмська міська рада Харківської області (64309, Харківська обл., м. Ізюм, пл. Центральна, 1) про визнання дій, що вчинені суб`єктом владних повноважень неправомірними та порушенням прав позивача - задовольнити.

Визнати протиправними дії Ізюмського управління Державної казначейської служби України Харківської області щодо повернення без виконання виконавчого листа по справі № 623/1052/16-а, виданого Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 08.08.2019 року, про стягнення з Ізюмської міської ради заробітної плати за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 в розмірі 200506,32 грн.

Зобов`язати Ізюмське управління Державної казначейської служби прийняти до виконання та здійснити заходи примусового виконання виконавчого листа по справі № 623/1052/16-а, виданого Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 08.08.2019 року про стягнення з Ізюмської міської ради заробітної плати за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 в розмірі 200506,32 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.