25.11.2020

Справа № 482/1127/20

Номер провадження 2/482/406/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Демінської О.І., секретар судового засідання Єфімова О.І., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Дмитренка І.М., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача - адвоката Білого І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Новоодеська державна нотаріальна контора Миколаївської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, поданим і підписаним її представником - адвокатом Дмитренко І.М., до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: Новоодеська державна нотаріальна контора Миколаївської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку.

На обґрунтування позову вказала, що з 28.01.1972 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . В період шлюбу, 24.03.1989 року вони придбали з чоловіком житловий будинок по АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим будинок належав їй та чоловіку на праві спільної сумісної власності. 20.04.2019 року її чоловік ОСОБА_3 помер та нотаріусом безпідставно було видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_2 на весь житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .

Посилаючись на те, що віна не відмовлялася від своєї частки у спільному майні, тобто від Ѕ частки житлового будинку, а відмовилася лише від прийняття спадщини, яка лишилася після смерті чоловіка, свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 є незаконним, просить про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку.

Ухвалою суду від 07.07.2020 року відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження, витребувано з Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено підготовче засідання.

17.09.2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку з його безпідставністю, наявністю заяв позивача про відмову від прийняття спадщини за законом, від обов`язкової частки у спадщини, відмову від виділу однієї другої частки у спільному сумісному майні подружжя та видачі свідоцтва про право власності у спільному майні подружжя, які наявні в матеріалах спадкової справи.

У судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали, просили про їх задоволення.

Позивач ОСОБА_1 факт підписання нею заяв про відмову від прийняття спадщини за законом, від обов`язкової частки у спадщини, відмови від виділу однієї другої частки у спільному сумісному майні подружжя та видачі свідоцтва про право власності у спільному майні подружжя підтвердила, вказавши, що підписувала їх не читавши вдома, а не в сільській раді та вважала, що такі заяви нею подаються щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які померлий чоловік заповідав донькам, а не щодо житлового будинку.

Відповідач суду пояснила, що після смерті батька ОСОБА_3 , який заповідав належні йому земельні ділянки сільськогосподарського призначення їй та її сестрі ОСОБА_2 , усіма членами родини було вирішено, що вона має успадкувати і житловий будинок, належний на праві власності батькові. У зв`язку із цим усі члени родини, в тому числі і матір - позивач у справі, написали заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті батька. Які саме це були заяви та якого змісту їй невідомо, оскільки ці заяви були написані не в її присутності, проте саме з їх урахуванням було відано свідоцтва про право на спадщину після звернення до державного нотаріуса. Також зазначила, що їй не відомі обставини щодо придбання успадкованого нею житлового будинку батьками, а також і те, за який кошт він придбаний.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи та оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно з дослідженими у судовому засіданні матеріалами спадкової справи №123/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , останній помер у віці 71 року у с. Сухий Єланець Новоодеського району Миколаївської області (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області 23.04.2019 р.).

Відповідно до довідки Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області №516 від 05.07.2019 р. ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 1989 р. по день смерті. Разом з ним були зареєстровані та проживали дружина ОСОБА_1 , донька ОСОБА_2 , онуки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Житловий будинок АДРЕСА_1 згідно з даними свідоцтва про право власності на нерухоме майно, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно РКП „Новоодеське РБТІ" №24188041 від 20.10.2009 р. належав на праві приватної власності ОСОБА_3 (рішення виконкому Сухоєланецької сільської ради №67 від 12.11.2008 р.)

05.07.2019 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_2 надали заяви в органи нотаріату про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який залишив на їх імя заповіт, повідомивши про наявність, окрім себе, інших спадкоємців, в тому числі і дружини померлого - ОСОБА_1 Справжність підпису вказаних осіб, особи підписантів, їх дієздатність встановлено та перевірено секретарем виконавчого комітету Сухоєланецьої сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Казюка Т.М.

05.07.2019 р. ОСОБА_1 , яка є позивачем у справі, надала заяву в органи нотаріату про відмову від належної їй за законом частки у спадщині після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також заяву, в якій повідомила, що все спадкове майно, яке залишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , є його особистою власністю та придбане за його особисті кошти, Ѕ частка спадкового майна не є спільною, зазначивши про те, що секретарем виконавчого комітету Сухоєланецької сільської ради їй роз`яснено зміст статей 60-67, 69-74 СК України, на виділ Ѕ частки та видачу свідоцтва про право власності в спільному майні подружжя вона не претендує.

Особу ОСОБА_1 , яка підписала документ, встановлено, дієздатність перевірено секретарем виконавчого комітету Сухоєланецьої сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Казюка Т.М.

12.09.2019 р. ОСОБА_1 також надала заяву в органи нотаріату про відмову від належної їй за законом частки у спадщині після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який залишив заповіт на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_2

Особу ОСОБА_1 , яка підписала документ, встановлено, дієздатність перевірено секретарем виконавчого комітету Сухоєланецьої сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Казюка Т.М.

12.09.2019 р. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надали заяви в органи нотаріату про відмову від прийняття належної їм за законом частки у спадщині після смерті їх батька - спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Особи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підписали документ, встановлено, дієздатність перевірено секретарем виконавчого комітету Сухоєланецьої сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Казюка Т.М.

12.09.2019 р. ОСОБА_2 також надала заяву в органи нотаріату про відмову від прийняття належної їй за законом спадщині після смерті її батька - спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Особу ОСОБА_2 , які підписали документ, встановлено, дієздатність перевірено секретарем виконавчого комітету Сухоєланецьої сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Казюка Т.М.

Згідно з даними Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №57632298 від 20.09.2019 р., Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №57632367 від 20.09.2019 р. спадкову справу №123/2019 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 заведено Новоодеською державною нотаріальною конторою 20.09.2019 р. На випадок смерті ОСОБА_3 залишено заповіт №46948600, посвідчений 17.12.2008 р. Сухоєланецькою сільською радою Новоодеського району Миколаївської області.

Згідно з заповітом від 17.12.2008 р. ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповідав земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 6,76 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК №010243 та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,38 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-МК №037931, що розташовані в межах території Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_2 .

Вказаний заповіт посвідчений секретарем Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Казюка Т.М.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 , виданого 28.01.1972 р. Сухоєланецькою сільською радою Новоодеського району Миколаївської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.01.1972 р.

Свідоцтвами про народження НОМЕР_3 , НОМЕР_4 підтверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є доньками ОСОБА_3 та ОСОБА_1

11.01.2020 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_2 звернулися до Новоодеської державної нотаріальної контори із заявами про видачу їм свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті їх батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який залишив заповіт на їх імя та заповідав їм земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 6,76 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК №010243 та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,38 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-МК №037931, що розташовані в межах території Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

11.01.2020 р. державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори Магдою Г.В. видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , які є спадкоємцями Ѕ часток у спадщині, до складу якої увійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 6,76 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК №010243 та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,38 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-МК №037931, що розташовані в межах території Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

21.03.2020 р. ОСОБА_2 звернулася до Новоодеської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом смерті її батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті якого залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом 21.03.2020 р. державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори Магдою Г.В. посвідчено, що спадкоємцем майна: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно - житловий будинок, виданого виконкомом Сухоєланецької сільської ради від 20.10.2009 р. на підставі рішення виконкому Сухоєланецької сільської ради від 12.11.2008 р. за №67, є його дочка ОСОБА_2 .

За договором, посвідченим нотаріально, укладеним 24.03.1989 р., між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , останній придбав у ОСОБА_9 житловий будинок, розташований у с. Сухий Єланець Новоодеського району Миколаївської області, розташований на земельній ділянці колгоспу „Україна". Цей будинок з прибудовами належав продавцю на підставі довідки на право селянського двору на жилий будинок, що видається з відчуженням будинку Сухоєланецької сільської ради Ради народних депутатів від 24.03.1989 р. №53.

Відповідно до ст.ст.1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст.ст.1220,1223, 1270 ЦК України визначено, що право на спадщину виникає у день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення (частина 1 статті 1241 ЦК України).

Ст. 1245 ЦК України визначено, що частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

За правилами ст.ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За частиною 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 22 КпШС УРСР, що діяв на момент придбання нерухомого майна померлим ОСОБА_3 майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

Згідно статті 28 КпШС УРСР у разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

В той же час за змістом статті 29 КпШС УРСР у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними у період шлюбу може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі у судовому порядку.

За змістом норм глави 87 ЦК України та положень Закону України «Про нотаріат» оформлення спадкових прав та видача правовстановлюючого документа, який посвідчує право на спадщину здійснюється нотаріусами, за виключенням випадків, коли таке право оспорюється, чи відсутня або втрачена можливість отримання свідоцтва про право на спадщину.

Ст.ст. 67,68,69 вказаного Закону визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна. Також визначено, що нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині.

Ст. 71 Закону України „Про нотаріат" визначено, що у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя (колишнього з подружжя), що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті другого з подружжя видається за умови подання документів, що підтверджують право власності на таке майно, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При видачі свідоцтва нотаріус перевіряє факт належності майна подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності.

Визначене кореспондується з положеннями п. 4.21. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 р. № 296/5, при оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з`ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на -1/2 частку в спільному майні подружжя. За наявності другого з подружжя нотаріус видає йому свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. Якщо спадкоємців декілька, то кожному із них видається окреме свідоцтво про право на спадщину із зазначенням його частки. Свідоцтво про право на спадщину оформляється в двох примірниках, один з яких залишається в матеріалах спадкової справи.

Главою 11 вказаного Порядку визначено правила видачі свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя

Так, у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

У повідомленні, що надсилається спадкоємцям померлого, які прийняли спадщину, зазначається склад спільного майна подружжя, на частку якого другий із подружжя, що є живим, просить видати свідоцтво про право власності, а також роз`яснюється право звернення до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог того з подружжя, що залишився живим.

Повідомлення надсилається поштою, а спадкоємці, які прибули до нотаріальної контори, повідомляються нотаріусом усно, про що робиться відмітка на заяві того з подружжя, що залишився живим. Така відмітка підписується спадкоємцями.

На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя нотаріус вимагає документ, який посвідчує шлюбні відносини, в порядку, встановленому чинним законодавством. На примірнику свідоцтва, що залишається у матеріалах нотаріальної справи, робиться відмітка, у якій зазначаються найменування поданого для огляду документа, його номер, дата та найменування юридичної особи, що його видала.

Якщо до складу майна, на частку якого видається свідоцтво, входить майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності подружжя на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку.

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя на житловий будинок, квартиру та інше нерухоме майно нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них нотаріус, крім документів, визначених у цьому пункті, вимагає свідоцтво про смерть одного з подружжя.

Проте, як встановлено судом, в матеріалах спадкової справи наявна як заява позивача - ОСОБА_1 від 05.07.2019 р., адресована до органів нотаріату, про відмову від належної їй за законом частки у спадщині після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , так і заява, в якій вона повідомила, що все спадкове майно, яке залишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , є його особистою власністю та придбане за його особисті кошти, Ѕ частка спадкового майна не є спільною. В заяві вказано про те, що секретарем виконавчого комітету Сухоєланецької сільської ради їй роз`яснено зміст статей 60-67, 69-74 СК України, проте на виділ Ѕ частки та видачу свідоцтва про право власності в спільному майні подружжя вона не претендує.

При цьому особу ОСОБА_1 , яка підписала документ, встановлено, дієздатність перевірено секретарем виконавчого комітету Сухоєланецьої сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Казюка Т.М.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 особисто у своїй заяві повідомила про належність її померлому чоловіку житлового будинку на праві особистої приватної власності, факт придбання житлового будинку за особисті кошти померлого та не належність їй Ѕ частки вказаного нерухомого майна на праві спільної часткової власності, у зв`язку із чим відсутні підстави вважати, що під час видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке було видано з урахуванням документів, що маються в наявності у спадковій справі, було порушено порядок його видачі та відсутні були підстави для цього.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, лише сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.

За правилами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Крім того, згідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Твердження позивача щодо неврахування під час видачі відповідачу свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 21.03.2020 р. державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області Магдою Г.В. на імя ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 наявності у неї права власності на Ѕ частку вказаного житлового будинку, як частку у спільній сумісній власності подружжя, спростовуються як її власними поясненнями, наданими у судовому засіданні щодо належності їй підпису у відповідних заявах, адресованих до органів нотаріату, так і дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.

Позивач суду факт підписання цієї заяви особисто підтвердила, хоча в позовній заяві, поданій і підписаній її представником - адвокатом Дмитренком І.М. про існування такої заяви не йдеться.

Підстави для задоволення позову, з підстав у ньому викладених, відсутні, у зв`язку із чим на підставі ст. 264 ЦПК України підлягають скасуванню заходи забезпечення позову у виді арешту, накладеного на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 141, 211, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Новоодеська державна нотаріальна контора Миколаївської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову у виді арешту, накладеного на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ухвали Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області від 20.08.2020 р.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення складено 25 листопада 2020 року

Суддя Новоодеського районного суду

Миколаївської області О.І. Демінська