Справа № 2-а-123

2010 р.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 березня 2010 року Залізничний районний суд м.Львова в складі:

головуючого – судді      Ригіної Л.М.

при секретарі                  Свердан Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу ДАІ з ОТА м.Львова та АТІ при ГУМВСУ у Львівській області, третя особа: інспектор ДАІ Дзюдзь Іван Іванович  про скасування постанови про адміністративне правопорушення ,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу ДАІ з ОТА м.Львова та АТІ при ГУМВСУ у Львівській області  про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 09.03.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України, згідно якої його оштрафовано на 300 грн. за перевищення встановленого обмеження швидкості руху більш ніж на 20 км/год о 13.28 год. 25.02.2009 року на вул.Хуторівка у м.Львові. Разом з постановою позивач отримав фотознімки свого автомобіля із зазначенням швидкості руху Позивач посилається на те,  що використання вимірювального приладу «Визир», не працюючого в автоматичному режимі,  задля фіксації порушень правил дорожнього руху є неправомірним, а тому вважає, що інспектором АП ВДАІ з ОАТ  та АТІ м.Львова Дзюдзем І.І. вказана постанова винесена безпідставно, чому така не є правомірною.  Просить позов задоволити.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та пояснила, що 13.03.2009 року позивач отримав копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності від 09.03.2010 року. А також  з долучених до постанови фотографій, зроблених за допомогою, не працюючого в автоматичному режимі, приладу "Визир",  неможливо визначити місце проведення цієї фотозйомки і, відповідно, яка максимальна швидкість допускається на вказаній ділянці дороги, оскільки на фотографіях немає дорожнього знаку, який обмежує максимальну швидкість руху, крім цього право керування автомобілем мають ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , а працівниками ДАІ не з’ясовано хто саме був за кермом автомобіля 09.03.2009 року, чому підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України немає, просить позов задовольнити

Відділ ДАІ з ОТА м.Львова та АТІ при ГУМВСУ у Львівській області , будучи належним чином повідомленим про час розгляду справи, не направило в суд свого представника і суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності такого.

Третя особа інспектор ДАІ Дзюдзь І.І. будучи належним чином повідомленим про час розгляду справи в суд не з’явився і суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності такого.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд вважає, що позов є підставним і підлягає до задоволення.

Згідно п.12.9 б Правил дорожнього руху України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 /Обмеження максимальної швидкості/, 3.31 …. .

Відповідно до ч.1 ст.122 КпАП України перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год ..., - тягнуть за собою накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 255-340 грн./ та що вказане адмінправопорушення мають право розглядати і накладати адмінстягнення працівники Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні звання /ст.222 КпАП України/.

Як встановлено судом, інспектором АП ВДАІ з ОАТ та АТІ м.Львова Дзюдзем І.І.  09.03.2009 року складено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності   за ч.1 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу розміром 300 грн. /а.с. 3/ за перевищення о 13.28 год. 25.02.2009р. на вул.Хуторівка у м.Львові встановленого обмеження швидкості руху на 32 км/год .  

Як вбачається із вказаної постанови, працівником ДАІ ОСОБА_1 піддано адмінстягненню на підставі фотоматеріалу, зробленого за допомогою спеціального технічного засобу – приладу "Визир" № 0812462 .

Спірна постанова винесена на підставі ст.258 КпАП України, згідно якої адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і  кінозйомки, відеозапису.

Як вбачаться із змісту постанови, правопорушення зафіксовано приладом "Визир" № 0812462 . Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом  фото- чи  відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема швидкість, об’єкт зйомки, її режим, кут огляду приладу тощо).

Між тим,  відповідно до ст.14-1 КпАП України, фіксація та заочне винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе лише тоді, коли порушення зафіксовано засобом, що працює в автоматичному режимі, тобто  без участі співробітника ДАІ. Отже,  якщо інспектором ДАІ за допомогою приладу "Визир" і було зафіксовано швидкість транспортного засобу, то результат зйомки використовується як доказ та як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, і в такому випадку складається протокол про  адміністративне правопорушення в загальному порядку, згідно з вимогами чинного законодавства.

Таким чином, застосування до правопорушень, виявлених і зафіксованих за допомогою приладу „Визир”,ст.258 КпАП України про необов”язковість складання протоколу про адміністративне правопорушення на думку суду є неправомірним. Винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КпАП України: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

В спірній постанові  не міститься даних про допуск вказаного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, перевірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України ”Про метрологію та метрологічну діяльність”. Відповідач не надав суду сертифікат відповідності приладу «Визир» № 0812434 та атестата відповідності КСЗІ в базі Держспецзв’язку, що є обов’язковим відповідно до ст. 8 Закону України ”Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” та п. 18 ст. 16 Закону України ”Про державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України”.

В оскаржуваній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фотофіксацію  за допомогою приладу "Визир" № 0812462 . Разом з тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби  Державтоінспекції  МВС України, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів.

Зміст постанови має відповідати вимогам, передбачених ст.ст.283,284 КпАП України, зокрема в такій  потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення доказів, на які посилається правопорушник, чи встановлених останнім доводів.

Відповідно до ст. ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, відповідач не надав суду заперечень проти заявленого до нього адміністративного позову, а також ніяких доказів, які б спростовували доводи позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов слід задовольнити і постанову про адміністративне правопорушення від 09.03.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України скасувати, а  адміністративну справу провадженням закрити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 71, 86 КАС України  і ст.ст. 122, 222, 247, 251, 293 КпАП України, суд –

постановив:

Позов задовольнити. Постанову  про адміністративне правопорушення від 09 березня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України скасувати,  а адміністративне провадження по цьому факту щодо ОСОБА_1 – закрити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                            

Оригінал постанови.