Справа № 1-140/ 2010 р.

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

30 квітня   2010 року    Надвірнянський районний суд  Івано-Франківської області

     в складі: головуючої – судді  Флоряк Д.В.

                    секретаря      Марчук С.В.,

                    з участю прокурора   Дроніва Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна справу по якій обвинувачується

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець м.Надвірна, а мешканець АДРЕСА_1 з професійно-технічною освітою, в даний час не працює, займається домашнім господарством, не одружений, на утриманні 1 неповнолітня дитина, не судимий, громадянин України,

       за ст.164 ч.1 КК України ,-

в с т а н о в и в :

       Підсудний ОСОБА_1 ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей.

       Злочин ним вчинено при наступних обставинах.

       Згідно рішення Надвірнянського районного районного суду від 20.03.2008 року ОСОБА_1 зобов”язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 в розмірі по 300 грн. щомісячно на кожну дитину на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. Однак, ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого станом на 31.03.2010 року утворилася заборгованість по аліментах в сумі 12108,32 грн. На виклики в державну виконавчу службу підсудний не з”являється, на попередження державного виконавця про настання кримінальної відповідальності не реагує.

        Допитаний в якості підсудного в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, пояснив, що дійсно згідно рішення Надвірнянського районного суду він був зобов”язаний сплачувати аліменти на утримання 2-х дітей в користь ОСОБА_2 в розмірі по 300 грн. щомісячно на утримання кожної дитини. Протягом тривалого часу він перебував на роботі за межами держави, кошти для родини передавав по мірі можливого. Практично аліментів колишній дружині він не сплачував. В лютому цього року він повернувся додому і з того часу намагається влаштуватися на роботу. В зв’язку з тим, що він не має постійного місця праці та стабільного заробітку, а працює в основному на тимчасових роботах, зароблені кошти є незначними і він витрачає їх в основному на себе, тому не мав постійної можливості сплачувати аліменти та по цій причині допустив вказану заборгованість. Має намір погасити заборгованість по аліментах і надалі буде старатися регулярно сплачувати кошти на утримання дітей і зобов’язується в найкоротший термін погасити всю заборгованість і проводити такі платежі регулярно. У вчиненному щиро розкаюється і просить суд суворого його не карати.

        Крім визнання підсуднім ОСОБА_1 своєї вини у пред”явленому обвинуваченні, його вина у скоєному злочині повністю доводиться іншими зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.

         Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що з підсуднім вона перебувала в зареєстрованому шлюбі і в них є 2 спільних дітей, з який на даний час дочка ОСОБА_4 досягла повноліття, а син ОСОБА_3 ще є неповнолітнім. Згідно рішення суду підсудний ОСОБА_1 зобов”язаний був щомісячно сплачувати в її користь аліменти по 300 грн. на кожну дитину. Однак ОСОБА_1 тривалий час перебував за кордоном, коштів для дітей не передавав, присуджені аліменти практично не сплачував, ухилявся від сплати, тому утворилася заборгованість в розмірі понад 12 тис. грн. станом на 31.030.2010 року. Вона неодноразово зверталася до нього про регулярну сплату коштів на утримання дітей, але підсудний на це позитивно не реагував, зароблені кошти витрачав в основному на себе та для придбання спиртного.

       Допитана як свідок ОСОБА_5, чиї покази оголошені в судовому засіданні, підтвердила, що ОСОБА_1 дійсно ухиляється від сплати присуджених коштів на утримання неповнолітніх дітей, в результаті чого утворилася вказана сума заборгованості. Його неодноразово викликали у відділ державної виконавчої служби, але він не з”являвся, про зміну місця проживання у відділ ДВС не повідомляв, на попередження про настання кримінальної відповідальності у випадку непогашення заборгованості не реагував.

       Вина підсудного ОСОБА_1  у вчиненні злочину також доводиться:

        - заявою ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної  відповідальності за ухилення від сплати аліментів (а.с.6),

        -   копією виконавчого листа № 2-336  від 20.03.2008 року, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 зобов”язаний сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі по 300 грн. щомісячно на кожну житину на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.4),

        - попередженнями державного виконавця на ім‘я ОСОБА_1 про настання кримінальної відповідальності за несплату аліментів (а.с. 5).

               Таким чином, оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ст.164 ч.1 КК України, так як він злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітніх дітей.

              При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд врахував характер і суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, обставини, при яких вчинено злочин,  дані про  особу підсудного  та обставини що пом‘якшують та обтяжують покарання.

      Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

              До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить повне визнання підсудним своєї  вини.

             По місцю проживання та праці підсудний характеризується позитивно.

             Враховуючи наведене та думку потерпілої стосовно покарання згідно закону, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів в межах, встановлених санкцією даної статті КК України у вигляді громадських робіт.

    Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України , суд –

З  А  С  У  Д  И  В :

            ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України і призначити йому покарання 120 годин громадських робіт.

            Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу  залишити підписку про невиїзд.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі 15 діб з часу його проголошення через Надвірнянський районний суд.

Суддя                           підпис                            Флоряк Д.В.

Вірно з оригіналом. Суддя                                                               Флоряк Д.В.