ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а-575/07
ряд. ст. зв. № 47
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду з розгляду справ, що виникають з податкових відносин та за зверненнями юридичних осіб, у складі:
головуючого у справі судді Любашевського В.П.
суддів Нос С.П.
Яворського І.О.
секретаря судового засідання Федаш О.Л.
осіб, які взяли участь у справі:
від позивача - прокурор Півторан І.О.
від відповідачів - не прибули
розглянула у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу прокурора Шевченківського р-ну м. Чернівці та апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці
на постанову господарського суду Чернівецької області від 28.02.2007р. по справі № 9/286
за позовом прокурора Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції м. Чернівці
до відповідача -1 - Приватного підприємства «I-Тімад»
відповідача -2 - Відкритого акціонерного товариства «Чернівецький цегельний завод № 3»
про визнання угод щодо продажу та відпуску товарно-матеріальних цінностей недійсними
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - прокурор Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції м. Чернівці просить суд визнати недійсними угоди, укладені невстановленими особами від імені ПП «I-Тімад» - відповідач -1 щодо продажу та відпуску товарно-матеріальних цінностей ВАТ «Чернівецький цегельний завод № 3» - відповідач - 2- податкову накладну № 67 від 14.06.2004р. на реалізацію підшипників на суму 898 грн. 62коп. та податкову накладну № 58 від 16.05.2003р. на реалізацію труби, сульфовугілля на суму 3120 грн.
Постановою господарського суду Чернівецької області від 28.02.2007р. по справі №9/286 (суддя Чорногуз М.Г.) у позові відмовлено. Постанова суду першої інстанції винесена з посиланням на: ч.2 ст. 5, ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України. Разом з тим суд першої інстанції зазначає, що розрахунок між сторонами угод був проведений шляхом перерахування грошових коштів з рахунку відповідача - 1 на рахунок відповідача - 2, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 06.12.2005р. А отже, твердження позивача про те, що спірні угоди укладені невідомими особами без відома керівника ПП. «I-Тімад» є безпідставними, оскільки кошти надійшли на рахунок першого відповідача і не були повернуті як такі, що надійшли помилково. Дії винних осіб не можуть бути доказом умислу підприємства на укладення угоди, що суперечить інтересам держави і суспільства. Продукція, яка була предметом угод, не виключена законом із цивільного обігу, на торгівлю нею не вимагалася ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень стосовно її купівлі-продажу.
Прокурор Шевченківського р-ну м. Чернівці, не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду Чернівецької області від 28.02.2007р. по справі №9/286 та задовольнити позовні вимоги щодо визнання недійсними, укладених між відповідачами, усних угод від 16.05.2003р. на реалізацію труби та сульфовугілля на загальну суму 31200 грн. та від 14.06.2004р. на реалізацію підшипників на суму 898 грн. 62 коп. Апеляційні вимоги прокурор мотивує тим, що судом першої інстанції допущено невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. За основу обґрунтувань апеляційних вимог (заперечень) прокурор покликається на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06.12.2005р. щодо закриття провадження по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1. та ОСОБА_2. При цьому зазначає, що ОСОБА_1. як засновник, прикриваючись організаційно-правовою формою ПП «I-Тімад», здійснювала фіктивне підприємництво, тобто створила суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Внаслідок чого укладені угоди, що оспорюються, не відповідають вимогам закону і вчинені з метою, яка завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, а тому є недійсними.
З цих же підстав Державна податкова інспекція у м. Чернівці також, в поданій апеляційній скарзі, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов прокурора у повному обсязі.
За даних обставин справи, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги без задоволення, з наступних підстав:
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України - господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06.12.2005р. по кримінальній справі № 1-472 встановлено: що ОСОБА_1. 06.11.2002р. за попередньою змовою з ОСОБА_3., з метою прикриття незаконної діяльності та здійснення видів діяльності щодо яких є заборона, а саме: для здійснення незаконних конвертаційних операцій, в ліцензійно-реєстраційній палаті м. Чернівці зареєструвала приватне підприємство «I-Тімад». В період з 17 серпня 2004 року по 28 вересня 2004 року невстановленими особами були укладені від імені ПП "1-Тімад" угоди щодо продажу та відпуску товарно-матеріальних цінностей ВАТ "Цегельний завод N 3" м. Чернівці, а саме:
- податкова накладна N НОМЕР_1року на реалізацію труби, сульфовугілля на суму 3120 грн.;
- податкова накладна НОМЕР_2року на реалізацію підшипників на суму 898 грн. 62 коп.;
- накладна N НОМЕР_3року на реалізацію підшипників на суму 898 грн. 62коп.
Зазначені угоди на поставку товарно - матеріальних цінностей директором ПП "І-Тімад" ОСОБА_1. особисто не укладались, а також останньою будь-які інші особи в установленому законом порядку на укладання угод від її імені не уповноважувались, тобто ПП "1-Тімад" використовувалось з метою прикриття незаконної діяльності - поставки товарно-матеріальних цінностей ВАТ "Цегельний завод N 3" без представлення належних бухгалтерських і податкових документів.
Провадження по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 205 (Фіктивне підприємництво), ч.1 ст. 358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів) КК України закрито по амністії і ОСОБА_1. звільнено від кримінальної відповідальності.
В силу ч.4 ст. 72 КАС України - вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відповідно до ч.1 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Частиною 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як убачається з постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06.12.2005р. по кримінальній справі № 1-472, судом встановлено лише факт не підписання ОСОБА_1. та не надання нею повноважень іншим особам на укладення угод на поставку товарно-матеріальних цінностей. Проте факту отримання чи неотримання відповідачем -2 від відповідача -1 товарно-матеріальних цінностей за накладними, відносно яких виник спір, не встановлено. Тобто, не встановлено, чи настали реальні правові наслідки, обумовлені угодами сторін (накладними), а саме набуття права власності та користування майном з однієї сторони - відповідачем-2, та отримання коштів з іншої сторони - відповідачем-1.
Судом приймається до уваги, що правовідносини між сторонами виникли 16.05.2004р. та 14.06.2004р., тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР (затвердженого 18.07.1963р.). В силу ст. 49 ЦК Української РСР- якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Таким чином, вказаною нормою права, для визнання угоди недійсною передбачалась наявність у сторін мети, яка завідомо суперечила інтересам держави і суспільства, і лише в залежності від наявності умислу в тої чи іншої сторони для них наступали негативні наслідки.
На момент здійснення правочину відповідач-1 як юридична особа у встановленому порядку був зареєстрований в органах державної реєстрації та у відповідному податковому органі, а тому, за відсутністю у відповідача-2 мети, яка б завідомо суперечила інтересам держави та суспільства при укладенні угод, вказані угоди не можуть бути визнанні недійсними.
Зазначене підтверджується практикою Верховного суду України (Постанови по справах № 24/519 від 20.01.2004р. № 21-460, № 21-358 від 26.09.2006р.) відповідно до якої неналежне, неповне на будь-якому етапі виконання однією із сторін своїх обов'язків не може бути підставою для визнання правочину недійсним.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому постанова господарського суду Чернівецької області від 28.02.2007р. по справі № 9/286 підлягає залишенню без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 198, .200, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скарги прокурора Шевченківського р-ну м. Чернівці та апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову господарського суду Чернівецької області від 28.02.2007р. по справі № 9/286 залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Судді В.П.Любашевський
С.П.Нос
І.О.Яворський