ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року 

м. Харків

Справа № 638/1020/20

Провадження № 22-ц/818/4785/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

Суддів         Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,                

Учасники справи :

Позивач:         ОСОБА_1 ,

Відповідач:         ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_3 ,  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 07 серпня 2020 року, ухвалене суддею Цвіра Д.М., -

в с т а н о в и в :

У січні 2020 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, в якому, просила стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 190 000,00 грн у відшкодування матеріальної шкоди, 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди, а також призначити по справі будівельно – технічну експертизу.

Позов мотивований тим, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування № 433 від 14.02.2003. Зазначає, що з квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає відповідач систематично відбуваються затоплення, проте останній жодних дій щодо запобігання затоплень її квартири не приймає, а наслідки ігнорує. Зокрема залиття відбувались 30.03.2019, 02.05.2019, 30.11.2019, 01.12.2019, про що свідчать відповідні акти комісії дільниці № 4 КП «Жилкомсервіс».

Позивач вказує, що 30 листопада 2019 року належну їй квартиру було затоплено внаслідок халатного використання відповідачем сантехнічних приборів у його квартирі. Також, 01 грудня 2019 року її квартиру було знову затоплено під час використання відповідачем ванної. За фактом залиття позивач звернулась до КП «Жилкомсервіс», про що було складено відповідний акт комісії дільниці № 4 КП «Жилкомсервіс» від 02.12.2019, та встановлено причини затоплення квартири позивача: халатне відношення мешканців квартири АДРЕСА_2 щодо використання сантехнічних приборів у приміщенні ванної кімнати, при технічно несправній системі водовідведення. На прохання позивача не використовувати ванну кімнату до усунення причин залиття, ОСОБА_5 відповідав образами та погрозами. За таких обставин позивач наголошує, що її квартира потребує термінового ремонту, оскільки мешкати в ній стало неможливо та небезпечно. Вважає, що їй спричинена матеріальна шкода через неправомірні дії відповідача та загальна вартість відновлювального ремонту квартири складає 190 000, 00 грн. Крім того, в позові зазначає, що позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у наступному: душевних стражданнях, пошкодження майна та неможливості нормального користування нею і проживання в квартирі після її залиття з урахуванням перевищення допустимого рівня забруднення, порушення звичного способу життя, різкого погіршення здоров`я, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Досліджуючи матеріали справи, необхідно зазначити, що представник позивача відмовився від вимог, викладених у клопотанні від 27.01.2020 року про проведення будівельно – технічної експертизи, що підписане позивачем, відмова була прийнята судом. Судом роз`яснено представнику позивача ОСОБА_6 наслідки відмови від вказаного клопотання.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 07 серпня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що за відсутності висновку будівельно – технічної експертизи неможливо встановити, що матеріальний збиток підлягає стягненню саме у вказаному позивачеві розміру. Суд підкреслює, що позивач, як сторона по справі зобов`язаний довести ті обставини на які він посилається як на правову підставу своїх вимог та заперечень. Крім цього, суд першої інстанції висвітлюючи оцінку можливості відшкодування позивачеві моральної шкоди, зазначає, що матеріали справи не містять доказів про наявність самої моральної шкоди та не доведено ОСОБА_4 причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою. Суд не може ґрунтувати рішення на припущеннях, тому не знаходить підстав для задоволення позову у зв`язку з ненаданням належних та допустимих доказів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 , звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга  мотивована тим,  що оскаржуване  рішення є  незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норма процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. У скарзі вказує, що позивач є інвалідом 2 групи та не може за станом здоров`я особисто відвідувати судові засідання, її інтереси в суді першої інстанції представляв її син – ОСОБА_6 , який не має юридичної освіти та є необізнаним у цій сфері, проте суд у судовому засіданні не роз`яснив йому права та обов`язки як учасника процесу.

Крім того, наголошує, що суд першої інстанції не повідомив про своє рішення щодо забезпечення позову, а слова представника позивача хибно сприйняв як відмову в клопотанні про проведення судової будівельно – технічної експертизи, поклавши їх в обґрунтування висновків рішення. Як зазначено позивачем у скарзі, прямого питання до представника позивача не ставилось про підтримання чи відмову від клопотання про призначення судової будівельно- технічної експертизи, тому суд, на думку позивача, хибно тлумачить слова представника. Враховуючи вищевикладені обставини, позивач вважає доречним подати до суду апеляційної інстанції новий доказ – Звіт оцінювача про оцінку майна № 14/08-2020 від 29 серпня 2020 року, засвідчений ФОП ОСОБА_7 , який підтверджує розмір завданої шкоди позивачеві, яка виникла у зв`язку із залиттям квартири. Крім зазначеного, наполягає на відшкодуванні моральної шкоди, наявність якої, на думку ОСОБА_4 , підтверджена численними доказами в справі, актами, фото, заявами в поліцію, довідками з лікарні.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в повному обсязі.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_3 на підставі договору дарування № 433 від 14.032.2033 року ( а.с.7 ).

Крім того судом апеляційної інстанції було зроблено запит щодо надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про власників вищевказаних квартир. З відповідей вбачається, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_4 , а ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 .

Згідно з актом обстеження, складеним та підписаним інженером дільниці № 4 КП «Жилкомсервіс» Лагутіним С.О. та майстра дільниці ОСОБА_8 , від 03.05.2019 року, встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_3 відбулось з квартири АДРЕСА_2 , яка розташова поверхом вище, з причин халатного відношення власника до використання сантехнічних приборів у приміщенні ванної кімнати. Власнику квартири АДРЕСА_2 надано відповідний припис (№ 49 від 03.05.2019(а.с.12)) щодо усунення пошкоджень міжповерхового перекриття. (а.с.11).

Згідно з актом обстеження, складеним та підписаним інженером дільниці № 4 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_9 та інженером дільниці ОСОБА_10 , від 02.12.2019 року року, встановлено, що в квартирі АДРЕСА_6 зафіксовані наступні пошкодження: в санвузлі/ванній на стелі, при затопленні відбулось завалення підвісної стелі, виявлено обвалення штукатурного шару до 3 кв.м., оголена арматура, частково пошкоджено міжповерхове перекриття, в коридорі виявлено намокання та деформація паркету до 2кв.м., злита електропроводка в приміщеннях санвузла та кухні. Встановлено, що залиття відбулось з вищерозміщенної квартири АДРЕСА_2 (а.с.8)

З матеріалів справи вбачається, що позивач зверталась до поліції (звернення № 48648 від 01.12.2019 р.) з заявою про аморальну поведінку відповідача, який погрожував сину позивача фізичною розправою, а також негативно та образливо відзивався про Україну. (а.с.9)

Згідно зі статтею 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.

Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.

Згідно з ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Перевіривши матеріали справи, вбачається, що ОСОБА_4 до суду апеляційної інстанції, в якості нових доказів, надає Звіт оцінювача про оцінку майна № 14/08-2020 від 29 серпня 2020 року, засвідчений ФОП ОСОБА_7 , який підтверджує та визначає розмір завданої шкоди позивачеві, яка виникла у зв`язку із залиттям квартири.

Щодо зазначеного факту, колегія суддів вважає необхідним врахувати обставини, що вказані скаржником щодо її юридичної необізнаності під час розгляду справи в суді першої інстанції, стан здоров"я та вік і вважає за доцільне з метою встановлення об"єктивної істини у справі прийняти до уваги Звіт оцінювача про оцінку майна № 14/08-2020 від 29 серпня 2020 року, оскільки завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Згідно Звіту оцінювача про оцінку майна № 14/08-2020 від 29 серпня 2020 року розмір ринкової вартості збитку, заподіяного позивачу внаслідок залиття її квартири, становить 182 334,25 грн. Оцінювачем був проведений аналіз ринкової вартості матеріалів та будівельних робіт за період на кінець 2019 року по серпень 2020 року, замовником була надана документація щодо витрат на ремонтно – будівельні робіти.

Отже, позивач, порушуючи перед судом питання щодо стягнення з відповідача на її користь матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, обґрунтовуює свої вимоги про розмір майнової шкоди , саме вищезазначеним звітом.

За загальним правилом статті 1166 ЦКУкраїни майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 Постанови від 27.03.1992 року №6«Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії. Під майновою шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Таким чином, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач довів наявність шкоди та її розмір.

Матеріали справи свідчать про те, що на підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні документи, а саме звіт оцінювача про оцінку майна № 14/08-2020 від 29 серпня 2020 року.

З огляду на зазначене наявна сукупність належних та допустимих доказів спричинення позивачу вказаної нею матеріальної шкоди внаслідок залиття її квартири саме відповідачем ОСОБА_11 , оскільки в отриманих судом документах містяться дані щодо володіння та проживання саме відповідача у квартирі, з якої сталося залиття квартири позивача.

Таким чином, наявні підстави для покладення на відповідача  ОСОБА_3   відповідальності за завдану шкоду внаслідок залиття квартири, як на власника квартири.

Отже, встановивши факт залиття квартири позивача, причину та розмір завданої шкоди її майну, та враховуючи те, що відповідач  у відповідності до положень статей 12, 76-81 ЦПК України не довів відсутності його вини у заподіянні шкоди, колегія суддів доходить висновку про доведеність позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому доведенню у спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як зазначалось вище, у спорах про відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди, згідно з якою саме відповідач доводить відсутність своєї вини у завданні шкоди. Позивач довела задану їй шкоду, протиправність дій відповідачів, причинний зв`язок між ними, а відповідач у відповідності до положень статей 12, 76-81 ЦПК України це не спростував і не довіввідсутність своєї вини.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України полягає у душевних стражданнях, яка фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оскільки, затоплення квартири призвело до змін в житті позивача, виникнення необхідності проведення робіт по відновленню квартири, докладання додаткових зусиль для нормалізації свого життя, колегія суддів, з урахуванням характеру страждань, обсягу заподіяної шкоди вважає, що сума в 10000 грн. є достатньою грошовою компенсацією завданої позивачу моральної шкоди.

Суд першої інстанції, був позбавлений можливості правильно встановити фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення справи, у зв`язку з відсутністю допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, які були надані до суду апеляційної інстанції. Як наслідок дійшов висновку про недоведеність позивачем факту завдання йому шкоди відповідачем та її розмір.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1   підлягає задоволенню, а рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 07 серпня 2020 року скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.

Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь Держави підлягають стягненню судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції (відповідно 2000 та 3000 грн), що разом становить 5000 грн., оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору,

Керуючись ст.ст.  367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 07 серпня 2020 року скасувати та ухвалити нове яким задовольнити позов.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) завдану майнову шкоду, внаслідок залиття квартири, у розмірі 182 334 (сто вісімдесят дві тисячі триста тридцять чотири) грн 25 коп та моральну шкоду у розмірі 10 000  (десять тисяч) грн..

Стягнути з ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_7 ) на користь Держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 389 ЦПК України.  

Головуючий                                                                                 С.С. Кругова

Судді                                                                                               Н.П. Пилипчук

                                                                                                         О.Ю. Тичкова