Головуючий у I інстанції: Галій О.Й. Справа № 22-а-805/07
Жидачівський районний суд Львівської області ряд. стат. звіту № 37
Суддя-доповідач: Олендер І.Я.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів - Кушнерика М.П., Пліша М.А.
при секретарі - Федаш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 25 грудня 2006 року у справі за її позовом до Лівчицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Жидачівський районний відділ земельних ресурсів, головний архітектор Жидачівського району Львівської області про визнання рішення незаконним, -
в с т а н о в и л а :
У липні 2005 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконним і скасувати рішення Лівчицької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 29 червня 2006 року про затвердження розмірів присадибних ділянок, а також відновити межі землекористування, повернувши їй самовільно захоплені сусідами ОСОБА_2. і ОСОБА_3. земельні площі.
Оскаржуваною постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 25 грудня 2006 року вказаний позов задоволено частково, а саме визнано незаконним п.2 оспорюваного рішення сільської ради.
У поданій апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою повністю задоволити її позовні вимоги, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що треті особи ОСОБА_2. та ОСОБА_3., які є її сусідами, неправомірно зайняли частину земельної ділянки, що перебувала у її постійному користуванні, зменшивши її площу з 0,19 га до 0,1568 га, чим порушили її законні права та інтереси. Стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано цілий ряд письмових доказів, а також пояснень свідків у справі, які беззаперечно підтверджують факт довготривалого використання нею присадибної земельної ділянки у розмірі, значно більшому в порівнянні з тим, який фактично існує на даний час та закріплений оскаржуваним рішенням Лівчицької сільської ради.
Під час апеляційного розгляду справи апелянт та її представник повністю підтримали вимоги за апеляційною скаргою та надали суду пояснення відповідно до її змісту.
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, оскільки вважає прийняте сільською радою рішення правильним і обґрунтованим.
Треті особи ОСОБА_2., ОСОБА_3. у судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи вимоги апелянта заперечили та пояснили, що вони користуються виключно належними їм присадибними ділянками і земельної площі у позивачки ОСОБА_1. не захоплювали. Просять суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги за безпідставністю.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися і суд відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України розглядає справу у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Рішенням Лівчицької сільської ради Жидачівського району Львівської області від ІНФОРМАЦІЯ_1року затверджено фактичні обміри присадибних ділянок жителів с. АДРЕСА_1ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. (п. 1) та внесено зміни в земельно-кадастрову книгу, згідно яких у користуванні позивачки перебуває 0,1568 га земельної площі, а третіх осіб відповідно 0,2312 га та 0,4151 га (п. 2).
Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З оспорюваного ОСОБА_1. рішення сільської ради вбачається, що воно прийняте з метою врегулювання земельного спору між сусідами, на підставі попередньо зроблених замірів їх присадибних ділянок. Поряд з цим, колегія суддів вважає таке рішення не достатньо обгрунтованим і об'єктивним, оскільки прийняте воно без врахування скарг позивачки на самовільне захоплення сусідами частини земельної площі та зменшення, у зв'язку з цим, дійсного розміру її присадибної ділянки, а також виключно на основі фактично проведених обмірів, без дослідження існуючих документів на підтвердження меж землеволодінь сусідів ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., зокрема, тих, які були предметом вивчення у суді першої інстанції, на даний час містяться у матеріалах справи, характеризуються своєю суперечливістю та однозначно вказують на наявність земельного спору між названими особами.
За таких обставин та враховуючи те, що прийняте Лівчицькою сільською радою рішення від ІНФОРМАЦІЯ_1року порушує законні права та інтереси позивачки у справі ОСОБА_1., зокрема, її право на судове врегулювання спору щодо меж землекористування у цивільному порядку, колегія суддів приходить до переконання про його нечинність з відповідними правовими наслідками.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана постанова Жидачівського районного суду Львівської області від 25 грудня 2006 року про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1. не містить належних мотивів, з яких суд виходив при її прийнятті, встановлені на думку суду першої інстанції обставини стосуються не публічно-правового, а земельного спору між фізичними особами, які беруть участь у справі, що виходить за межі його компетенції як адміністративного суду.
Крім того, з вищевказаних підстав колегія суддів не може погодитися з висновком суду про необхідність визнання недійсним виключно п. 2 оспорюваного рішення Лівчицької сільської ради, який фактично є похідним від першого та не може бути вирішений окремо.
Аналізуючи позовні вимоги ОСОБА_1. про відновлення межі землекористування та повернення їй самовільно захоплених третіми особами у справі земельних площ, колегія суддів виходить з наступних мотивів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів України поширюється на спори фізичних або юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльність.
Згідно із п.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа)- це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З позовних вимог ОСОБА_1. про визнання права на користування присадибною ділянкою та визначення її дійсних меж вбачається земельний спір про право, який підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства та не відноситься до компетенції адміністративних судів України.
Відповідно до ч.3 ст. 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, провадження у справі в цій частині позову підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, п.3, 4 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
п о с т а н о в и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 25 грудня 2006 року у справі за її позовом до Лівчицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Жидачівський районний відділ земельних ресурсів, головний архітектор Жидачівського району Львівської області про визнання рішення незаконним скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати нечинним рішення Лівчицької сільської ради Жидачівського району Львівської області від ІНФОРМАЦІЯ_1року про затвердження фактичних обмірів присадибних ділянок жителів с. АДРЕСА_1ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. та внесення відповідних змін в земельно-кадастрову книгу.
В іншій частині позовних вимог провадження у справі - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий І.Я.Олендер
Судді М.П.Кушнерик
М.А.Пліш