Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2010 року м. Килия
Кілійський районний суд у складі головуючого судді БОШКОВА М.І. , при секретарі Іваненко В.І розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1,
ОСОБА_2
до
ОСОБА_3,
ОСОБА_4
про
стягнення моральної та матеріальної шкоди,
в с т а н о в и в:
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду позовну заяву про стягнення з відповідачів матеріальної та моральної шкоди та пояснюють, що відповідач ОСОБА_3 є колишнім чоловіком позивачки ОСОБА_1, з яким вона розірвала шлюб в вересні 2004 року , та батьком позивачки ОСОБА_2, а відповідачка ОСОБА_4 його співмешканкою.
В позовній заяві та в поясненнях в судовому засіданні позивачі указують, що починая з 2004року, тобто з того часу як ОСОБА_3 залишив сім’ю і почав проживати однією сім’єю з ОСОБА_4, вони обоє стали їх ображати при зустрічах в місті та в різних місцях, та по телефону, що стало підставою для погіршення їх стану здоров’я, вони зверталися до лікарні та покупали ліки, які їм виписували. Так як відповідачі звонили по телефону, їм прийшлося купити телефон з пристроєм для встановлення номера та диктофон, на який вони записали голос та погрози, які висказували відповідачі.
Своїми діями відповідачі заподіяли їм матеріальну шкоду, яка складається з витрат на придбання іншого телефона, вартістю 300 грн, на придбання диктофона-329 грн, 107 грн-на придбання ліків, а також моральну шкоду на суму 7000 грн.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з позовом не згодні, вважають що в судовому засіданні не надано доказів заподіяння їх діями позивачам матеріальної та моральної шкоди та пояснюють що позивачка ОСОБА_1 сама провокує скандали, заподіяла шкоду ОСОБА_3, про що є судове рішення, а тому в задоволенні позову суд має відмовити.
Вислухав пояснення сторін, свідків, вивчивши надані матеріали, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню.
Суд вважає, що неприязні стосунки, які склалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, у зв’яку з розлученням, привели до взаємних образ, втягування одни одного в скандали,і не тільки між ними, а і нших учасників судового процесу, їх дочки ОСОБА_2, її сина ОСОБА_5 та зовсім інших людей.
Так, з наданих в судове засідання доказів (відмовних матеріалів Кілійського РВ УВМС України № 1758, 1972,1975,1976, 2026, 2027 ) встановлено що за час з 2004 року, позивачі неодноразово звертались до Кілійського РВ УМВС України з заявами про притягнення во відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за нанесення образ у процесі сварок між ними. З заявою до Кілійського РВ УМВС України на те, що ОСОБА_3 її побив в дворі, де проживає ОСОБА_1, у якої вона знаходилась, зверталась і ОСОБА_7
Як указано в акті судово медичної експертизи № 225 від 11.10.2005 року та в довідці № 50-19-02 від 03.12.2007 року, ОСОБА_2 заподіяні легкі тілесні ушкодження.
Відповідно до довідок-інформації головного лікаря Кілійської ЦРЛ № 9457 від 20.11.2007 року та № 7197 від 22.07.2008 року, ОСОБА_2 07.10.2005 року зверталась до ЦРЛ скорої допомоги з приводу реакції на сітуацію, знаходиться на обліку з гіпертонічною хворобою.
Як указано в направленні на госпіталізації до лікарні від 06.05.2006 року, ОСОБА_2 рекоменовано лікування від від депресивного розладу у зв’язку з психотравмуючою сітуацією.
Відповідно до ціх же довідок-інформації ОСОБА_1 зверталась до скорої допомоги 11.09.2006 року з діагнозом стенокардія напруги, гіпертонічна хвороба.
Як указано в чеках на придбання ліків, за 2005-2006 роки вони придбали ліків на 292 грн.
Свідок ОСОБА_8 підтвердила, що як класний керівник вона звернула увагу, що учень ОСОБА_5, починая з 2004 року, став хуже вчитися, учень став роздратованим, він розповідав що його дід ОСОБА_3 погрожує його матері і йому, тому він був сильно наляканим.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що неодноразово бачила скандали між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 яку від ображав і бив. Чула як ОСОБА_4 звонила по телефону і ображала ОСОБА_1 , погрожувала вбити. Все це приводило до нервових зривів ОСОБА_1, так як вона лякалась погроз.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що бувала в домі ОСОБА_1 і відповідаючи на телефонні звонки чула що по телефону ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звонили та погрожували ОСОБА_1, які була налякана і просила з нею остаться на ніч.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, що до них з ОСОБА_2 часто, бувало по 5-6 разів на день звонила ОСОБА_4, з погрозами, що создавало нервову обстановку в сім’ї. Вони поставили телефон з пристроем для визначення номера і звонки поменшались.
Безперечно, що діями відповідачів, позивачам заподіяна і матеріальна і моральна шкода.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується ососбою, яка її завдала.
Суд вважає, що матеріальна шкода дійсно була завдана неправомірними діями відповідачів і складається з витрат на звернення до суду в сумі 51 грн-державне мито та на витрати на придбання ліків, що підтверджені матеріалами справи в сумі 292 грн, але витрати на придбання телефона та диктофона суд не може віднести до матеріальної шкоди, тому що суду не надано достатніх доказів, що ці пристрої придбані для запобігання неправомірних дій з боку відповідачів, а тому в стягненні ціх витрат відмовляє.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Судом встановлено, що Кілійським РВ УМВС України в 2004-2007 роках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неодноразово офіційно попереджувалися що припинення їх неправомірних дій по відношенню до позивачів.
Як указано в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.05.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода полягає зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу ділової репутації, моральних страждань у зв’зку зушкодженням зоров’я, при настанні інших негативних наслідків.
Суд вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що неправомірними діями відповідачів, які при зустрічах особисто і по телефону ображали позивачів, погрожували їм, що приводило до нервових зривів і у зв’язку з чим вони зверталисть до лікарні.
Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.05.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психичних тощо), яких зазнав позивач , характеру немайнових втрат(їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.Зокрема враховується стан здоров’я потерпілого, тяжості вимушених змін у його життевих і виробничих стосунках, ступені сниження престижу, ділової репутації,час та зусилял необхідні для відновлення попереднього стану, При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Між тим, суд вважає що в даному конкретному випадку, суд має врахувати і вимоги, які встановлені в ст. 1193 ЦК України, щодо урахування вини потерпілого. Суд вважає, що в цій сітуації, яка склалась між сторонами, є і вина ОСОБА_1, яка не угамувавши свою образу від того, що ОСОБА_3 покинув сім’ю і став проживати з ОСОБА_4, і сама створювала конфліктні сітуації, що приводило до подальших сварок та образ один одного.
Так, відповідно до рішення Кілійського районнго суду від 05.05.2006 року, зміненому частково рішенням судовой палати Апеляційного суду Одеської області від 13.11.2006 року за заподяіння матеріальної шкоди ОСОБА_3. з ОСОБА_1 стягнуто 510 грн. матеріальної шкоди і 200 грн.моральної шкоди.
Крім того, як указано в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, 14.04.2005 року ОСОБА_1 будучі на центральному ринку м. Кілія, ображала ОСОБА_3 нецензурною лайкою та намагалась нанести йому тілесні ушкодження сокирою.
Тому суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що сума моральної шкоди заподіяної позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діями відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 становить 500 грн.
Відповідно до ст. 1190 ЦК України, відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачами.
Керуючись ст. ст. 15,30,57, 208-210, 213-215 ЦПК, 1166,1167, 1193 ЦК України, суд
В и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, солідарно, на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 343 грн і моральну шкоду в сумі 500 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Одеської області шляхом подачі заяви на протязі 10 днів з дня оголошення рішення про його оскарження і наступної подачі, протягом 20 днів, апеляційної скарги.
Суддя