Справа № 2-526/10                

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 квітня 2010 року                             м. Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

      головуючої одноособово судді - Середи І.В.,

    при секретарі – Чорній А.О.,

    за участю позивачки – ОСОБА_3

адвоката – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Одестрансбуд» про вселення та зобов’язання не чинити перешкоди у користуванні жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до будівельного управління №2 «Одестрансбуд» про її вселення разом з донькою у кімнату АДРЕСА_1 та зобов’язання відповідача не чинити перешкоди їм у користуванні даною кімнатою, посилаючись на те, що дана кімната була виділена їй для проживання у зв’язку із прийняттям на роботу до відповідача, який виселив її сім’ю у інший не придатний для проживання гуртожиток у зв’язку з проведенням ремонту у приміщенні, але ремонтні роботи там не проводяться, а вселитися назад позивачка не може через заміну відповідачем замків на вхідних дверях кімнати. У ході розгляду справи було здійснено заміну відповідача на належного – на ТОВ «Одестрансбуд».

    Позивачка та її адвокат позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

    Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, із заявою про відкладення справи до суду не звертався.

    Третя особа – орган опіки та піклування свого представника у засідання не направила, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності з урахуванням інтересів дитини (а.с.63).

Оскільки відповідач будь-яких заперечень проти позову не направляв, тому суд зі згоди позивачки ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

    Заслухавши пояснення позивачки, її адвоката, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

    21 березня 1994 року рішенням комісії по персональному розподілу випускників ПТУ №12 позивачку, як сироту, було направлено на роботу в БУ №2 «Одестрансбуд» із наданням гуртожитку (а.с.5).

9 листопада 1994 року позивачка зареєструвалася у гуртожитку АДРЕСА_1 про що свідчить відмітка у її паспорті (а.с.8 зворот). 10 січня 2003 року вона уклала з ОСОБА_4 шлюб (а.с.7а), від якого у них народилася дитина – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Відповідно до довідки КП «ОМБТІ та РОН» право власності на гуртожиток з 22 червня 2007 року зареєстровано за ТОВ «Одестрансбуд» на підставі рішення господарського суду Одеської області від 22 листопада 2006 року (а.с.37).

До 26 серпня 2008 року позивачка з членами своєї сім’ї постійно проживала у наданій їй кімнаті та вчасно оплачувала квартирну плату і комунальні платежі, що підтверджується представленими нею розрахунковими книжками.

    Відповідно до п. 23 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року №208 при проведенні капітального ремонту гуртожитку, коли ремонт не може бути проведений без виселення мешканців, громадянам на час ремонту адміністрацією підприємства, установи, організації надається жила площа у тому ж або іншому гуртожитку чи інше жиле приміщення. Після закінчення капітального ремонту зазначеним особам надається жила площа, яку вони займали раніше.

26 серпня 2008 року у зв’язку з необхідністю проведення ремонту приміщення гуртожитку на підставі усного розпорядження керівництва відповідача позивачка разом із членами її сім’ї тимчасово, строком на 2 місяці, була виселена у гуртожиток по АДРЕСА_2 умови якого не відповідають санітарним та технічним вимогам, встановленим ст.50 ЖК України.

До даного часу ремонтні роботи у гуртожитку АДРЕСА_1 не розпочалися, замки на вхідних дверях кімнати №48 замінені, а позивачка разом з дочкою залишається проживати у гуртожитку по АДРЕСА_2

Оскільки капітальний ремонт у гуртожитку не проводиться, тому підстав для виселення сім’ї позивачки у порядку, встановленому п.23 Примірного положення про гуртожитки, немає.

Крім того, позивачка продовжує працювати у БУ №2 «Одестрансбуд», доказів про те, що проводиться капітальний ремонт у гуртожитку, що приміщення підлягає знесенню чи переобладнанню у нежитлове, або загрожує обвалом, суду надано не було, тому підстав для виселення позивачки з гуртожитку, наданого їй у зв’язку з роботою, відповідно ст.132 ЖК України, немає.

Відповідач був повідомлений належним чином про слухання справи, у судове засідання не з’явився, доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачкою, не надав, що розцінюється судом, як визнання ним позову.

Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки обґрунтовані, оскільки відповідач незаконно перешкоджає в користуванні спірною кімнатою.

Керуючись ст. 132 ЦК України, ст. 23 Постанови Ради Міністрів «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки» ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Вселити ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кімнату АДРЕСА_1

    Зобов’язати ВАТ «Одестрансбуд» не чинити перешкоди ОСОБА_3 та її доньці ОСОБА_5 у користуванні кімнатою АДРЕСА_1

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: