ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2007 р. | № 43/346 |
господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Колективного виробничо-упроваджувального підприємства "Енерготехнологія" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2007 року у справі №43/346 за позовом Колективного виробничо-упроваджувального підприємства "Енерготехнологія" до Відкритого акціонерного товариства "Дружківський метизний завод" про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2006 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості з урахуванням інфляційних сум у розмірі 32 036,88 грн. і пені в сумі 2 731,45 грн. у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання за договором № 05.102.019а-6806-1 від 08.08.2005 року з оплати за виконанні роботи.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.12.2006 року позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 31 067,57 грн., а в решті позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2007 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову та в позові відмовлено, а в решті судове рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Доповідач –Вовк І.В.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що оскаржена постанова апеляційного господарського суду прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, і тому просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №05.102.019а-6806-1, за умовами якого відповідач доручив, а позивач зобов’язався провести роботи з монтажу і налагодженню системи КІПа для узгодження режимів вироблення та споживання пару ВАТ "Дружківський метизний завод".
Відповідно до п.2.1 замовник здійснює оплату виконаних робіт за протоколом договірної ціни 140 257,13 грн.
Згідно п.2.4 договору оплата виконаних робіт, прийнятих замовником , здійснюється не пізніше 10-денного строку після підписання акта здачі-приймання цих робіт.
Ст.ст.525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом першої інстанції встановлено фактичні обставини щодо виконання позивачем робіт за договором в обсязі спірної заборгованості, що підтверджується наявними в справі матеріалами.
Разом з цим, судом першої інстанції встановлено обставини недоведеності позову у частині вимог про стягнення інфляційних сум і пені, що відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
У той же час, висновки апеляційного господарського суду про відсутність спірної заборгованості у зв’язку з не підписанням відповідачем актів здачі-приймання виконаних робіт зроблені в порушення вимог ст.43 ГПК України та не ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи й обґрунтовано задовольнив позов в цій частині.
Разом з тим, висновок суду першої інстанції про недоведеність позову в частині вимог про стягнення інфляційних сум та пені, з яким погодився і апеляційний господарський суд, обґрунтований матеріалами справи та вимогами закону.
За таких обставин, постанову апеляційного господарського суду в частині скасування рішення місцевого господарського суду і відмови в позові про стягнення заборгованості та судових витрат не можна визнати законною й обґрунтованою, і тому вона в цій частині підлягає скасуванню, а в решті зазначена постанова та правильне по суті рішення суду першої інстанції в повному обсязі є законними, і підлягають залишенню без змін.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Колективного виробничо-упроваджувального підприємства "Енерготехнологія" задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2007 року в частині скасування рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2006 року і відмови в позові про стягнення заборгованості та судових витрат скасувати, а в решті зазначену постанову та рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2006 року в повному обсязі залишити без змін.
Головуючий суддя В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук