Справа № 2-1553/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 січня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська

в складі: головуючого судді  Руденко В.В.,

          при секретарі Криворучко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, Дніпропетровської міської ради, третя особа: комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

         Позивач   звернулась до суду з позовом до Територіальної громади Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська про визнання права власності, зазначивши що вона є власником земельної ділянки площею 0,06 га, розташованої в АДРЕСА_1.  Територія с/т «Родник була віднесена до м. Дніпропетровська і будівлям та спорудам с/т «Родник» було присвоєно адресу АДРЕСА_1. У 1991 році на зазначеній земельній ділянці вона за власні кошти збудувала дачний будинок, прибудову до дачного будинку, погріб, душ, туалет, сарай та інші споруди. 13.04.2009 року було складено акт про готовність об’єкта – дачного АДРЕСА_1 до експлуатації, на підставі чого їй 14.04.2009 року було видано свідоцтво про відповідність об’єктів вимогам держстандартів, будівельних норм і правил, що підтверджують його готовність до експлуатації.

    На підставі викладеного просить визнати за нею право власності на  дачний будинок літ.А-2, житловою площею 33,6 кв.м., загальною площею 63,5 кв.м., прибудову до дачного будинку літ.А-1, площею 21,45 кв.м., господарські споруди літ. Б,В,Г,Д, інші споруди № 1-4, розташованих на території земельної ділянки АДРЕСА_1.

     У судовому засіданні   позивач  надала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви, просив позов задовольнити.

     Представник відповідача - Територіальної громади Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська - до суду не з’явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.

Представник відповідача – Дніпропетровської міської ради, а також представник третьої особи КП «ДМБТІ» - до суду не з’явились, повідомлені належним чином про слухання справи, будь-яких заяв до суду не подали.   Суд вважає можливим винести рішення у відсутність зазначеного осіб, оскільки явка відповідача та третьої особи до судового засідання є їх правом, а не обов’язком.

     Вислухавши позивача, дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив, що на земельній  ділянці площею 0,06 га, власником якої є позивач, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, позивачем було здійснено будівництво дачного будинку та господарських споруд до нього без відповідного дозволу.

    Статтею 35 Земельного Кодексу передбачено, що земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

     Згідно ст.331 ч.2 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з часу завершення будівництва, прийняття в експлуатацію і державної реєстрації в БТІ.

     Відповідно до порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.10.2008 року свідоцтвом № 0400000043 про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил інспекція Держархбудконтролю у Дніпропетровській області засвідчила відповідність дачного будинку АДРЕСА_1, розташованого в АДРЕСА_1 проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердила його готовність до експлуатації. Свідоцтво видане на підставі акту готовності об’єкта до експлуатації від 13.04.2009 року. Розпорядженням Дніпропетровського міського голови № 1295-р від 18.08.2008 року будівлям та спорудам по АДРЕСА_1

    Згідно ч.2 ст.375 ЦК України, власник земельної ділянки здобуває право власності на зведені ним будинки, споруди й інше нерухоме майно.

    Згідно з ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

    Зведення дачного будинку № 156 (літ. А-2, А1-1) з господарськими спорудами (літ. Б,В,Г,Д) не змінило розмір земельної ділянки позивача та її цільового призначення. Як визначено ст.95 ЗК України, землекористувачі, якщо інше не передбачається законом чи договором, мають право: г) споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будинки і споруди. Таким чином, позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.

    Керуючись ст.ст.10, 60, 130, 214, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на  дачний будинок літ.А-2, житловою площею 33,6 кв.м., загальною площею 63,5 кв.м., прибудову до дачного будинку літ.А-1, площею 21,45 кв.м., господарські споруди літ. Б,В,Г,Д, інші споруди № 1-4, розташованих на території земельної ділянки АДРЕСА_1.  

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.          

     Суддя: