Справа № 755/12762/20

Провадження №3/278/1678/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2020 року, суддя Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук І. В. розглянувши матеріали, які надійшли з Дніпровського районного суду м.Києва про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, українку, мешканку АДРЕСА_1 , не працюючу

       за ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

       16 серпня 2020 року о 02 год. 53 хв. гр. ОСОБА_1 в м.Київ по вул.Братиславській керувала автомобілем BMW 520 державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя), від проходження медогляду відмовилася в присутності двох понятих, не була уважна до дорожньої обстановки та скоїла наїзд на перешкоду, а саме дорожній знак, в наслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Водій ОСОБА_1 порушила п.п.2.3б, 12.1, 2.5 ПДР України, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засідання свою вину не визнала.

Дослідивши матеріали справи відносно ОСОБА_1 , а саме: схемою ДТП; поясненнями понятих в яких вони зазначили, що водій відмовилась від проходження медогляду на стані сп`яніння,  іншими доказами, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та ч.1 ст.130 КУпАП а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1   притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову в проходженні медогляду на стан алкогольного сп`яніння, що є порушенням п.2.5 ПДР України.

За ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно ч.1 ст.38 КУпАП вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом двомісячного строку.

Тобто для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є, поміж іншого, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності. Тобто закриття провадження у справі за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП можливе лише за умови визначення вини особи для встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення суд враховує положення ст.6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Між тим, відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

При розгляді справ, які віднесені до компетенції суду, точкою відліку строку давності притягнення до адміністративної відповідальності є день вчинення правопорушення, а саме 16 серпня 2020 року, а матеріали справи надійшли до суду 03 листопада 2020 року.

Таким чином, на момент розгляду справи судом строки накладення адміністративного стягнення сплинули.

Згідно з вимогами п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі спливу строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Так, відповідно до рішення ЄСПЛ від 25.08.1987 року «Лутц проти Німеччини», визнання вини особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, є обов`язковим навіть при закритті провадження у справі за строками давності.

Керуючись ст.ст.38, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -        

П О С Т А Н О В И В :

        ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП закрити, в зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена прокурором, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Житомирського апеляційного суду.

       Суддя:                                                                                І.В.Зубчук