Справа №345/3055/20

Провадження № 2/345/1074/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2020 р. м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.

за участю секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, визначений Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області від 03 листопада 2014 року на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) до 1/4 частини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що з часу постановлення рішення про стягнення аліментів у нього змінився сімейний та майновий стани. З часу ухвалення рішення по 30.06.2016 року він офіційно працював в ТОВ «Епіцентр К» та отримував заробітну плату, із якої сплачував аліменти та заборгованість по споживчих кредитах на придбання побутової техніки. Через деякий час коштів почало не вистачати, він звільнився з роботи і почав їздити за кордон з метою працевлаштування. У зв`язку з малими заробітками в нього виникла заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 101562,00 грн, тому державний виконавець Івано-Франківського МВ ДВС виніс постанови, яким обмежив його у виїзді за кордон, у праві керування транспортними засобами та іншими правами. Враховуючи встановлені карантинні обмеження та відсутність вакансій і неможливість виїжджати за кордон, він втратив можливість погашати виниклу заборгованість по аліментах. Просить врахувати, що він уклав шлюб з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від цього шлюбу у них народилася донька ОСОБА_6 , а тому на його утриманні перебуває дружина, яка не працює, оскільки здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Також на його утриманні перебуває перестарілий батько ОСОБА_7 , який хворіє. Враховуючи, що змінився його матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, то просить суд зменшити розмір аліментів з 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) до 1/4 частини.

Представник позивача до судового засідання подав письмову заяву, в якій позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі. Справу просив розглядати у їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, проте у своїй письмові заяві просить проводити розгляд справи за її відсутності та вказує про те, що позов не визнає, вважає, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, оскільки позивач не приймає ніякої участі у вихованні наших спільних дітей, не цікавиться їхнім життям, не надає ніякої матеріальної допомоги та сплачує призначені судом аліменти. Крім цього, просила долучити до матеріалів справи довідку та врахувати, що їхня дочка навчається 1 семестр в університеті на платній формі навчання.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 01.09.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання за участю сторін.

ухвалою суду від 19.10.2020 підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.

12.11.2020 представник позивача адвокат Лютан З.Й. через канцелярію суду подав заяву, в якій зазначив, що на даний час у зв`язку з карантинними обмеженнями наявні труднощі з можливістю прибути у судове засідання, тому просить розглядати справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 43).

16.10.2020 відповідачка подала письмову заяву про те, що знаходиться за межами України та просить проводити судове засідання у її відсутності. Вважає, що підстав для зменшення розміру стягнення аліментів немає, оскільки позивач не приймає ніякої участі у вихованні спільних дітей, не цікавиться їхнім життям, не сплачує аліменти та не надає жодної матеріальної допомоги (а.с.32).

До заяви відповідачка додала світлокопію свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_1 , видане 24.01.2020, з якого вбачається, що ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_2 », про що складено актовий запис № 4 Тисменицьким РВ ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Мінюсту (м. Івано-Франківськ) (а.с.38, 46).

11.11.2020 відповідачка подала заяву про невизнання позову аналогічного змісту (а.с.43)

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

В судовому засіданні встановлено та підтверджується описаним вище свідоцтвом про зміну імені серія НОМЕР_1 , виданим 24.01.2020, та копією паспорта громадянина України № НОМЕР_2 від 11.02.2020, відповідачка ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2 (а.с.38, 45, 46).

А тому відповідачкою по даній справі свід вважати ОСОБА_2 .

Матеріалами справи встановлено, що Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області від 03 листопада 2014 року було ухвалено стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 8-11).

Згідно звіту про здійснені відрахування та виплати, виданого ТзОВ «Епіцентр К», щодо ОСОБА_1 за період з 10.10.2014 по 30.06.2016 було перераховано 42932,67 грн. аліментів (а.с.12).

Відповідно до довідки №24 від 03.07.2020, виданої ТзОВ «Епіцентр К», ОСОБА_1 працював на посаді інспектора служби безпеки в гіпермаркеті м. Івано-Франківськ з 18.06.2007 по 30.06.2016, звільнений наказом №119-п від 29.06.2016 (а.с.13).

Як вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 28.12.2017 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , про що складено Івано-Франківським МВ ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області актовий запис № 2594 (а.с.17).

Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_6 згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (а.с.18).

У відповідності до довідки про склад сім`ї та зареєстрованих у житловому приміщенні/ будинку осіб від 03.07.2020 № 808, видана Черніївською сільською радою, про те, що ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 і до складу сім`ї входить його батько ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.19). Батько ОСОБА_7 перебуває на диспансерному обліку в АЗПСМ с. Черніїв (а.с. 20).

Як свідчить світлокопія довідки № 14701 від 06.10.2020 Університету короля Данила , ОСОБА_3 навчається на І курсі заочної форми навчання за спеціальністю «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність». Навчання здійснюється за кошти фізичних, юридичних осіб, стипендія не нараховується (а.с. 33).

З розрахунку зі сплати аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вбачається, що позивач по даній справі сплачує аліменти відповідачці з жовтня 2014 року. У 2014-2015 роках та до червня 2016 року з ОСОБА_1 стягувалися аліменти на двох дітей в межах 2300-3100 грн., з липня 2016 року по червень 2020 року сума стягнутих аліментів плавно зростала з 1500 грн. до 3000,00 грн. на двох дітей (а.с. 14-16).

В вищеописаного розрахунку, а також постанов державного виконавця вбачається, що ОСОБА_1 сплачував аліменти у неповному обсязі, частково, інколи не щомісяця, а тому з часу їх стягнення з 2014 року в нього почав рости борг, який станом на 01.07.2020 становив 101562,30 грн. (а.с. 8-11, 14-16).

Між сторонами виник спір щодо зменшення розміру аліментів на утримання дітей.

Оцінка суду:

дослідивши докази, які надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, взявши до уваги заяву відповідачки про не визнання позову, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю за його необґрунтованістю та відсутністю підстав для його задоволення, виходячи з такого.

Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, ч. 7 ст. 8 СК України передбачають, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом наведеної статті обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.

В силу частини 3 статті 181, частини 1 статті 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За змістом статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне роз`яснення міститься у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року.

Тобто, закон надає право платнику аліментів звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, що визначені рішенням суду. Підставами для цього є зміна матерільного або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення стану їх здоров`я.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі№ 6-143цс13 викладеновисновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.СК Українипередбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження.

У статті 192 СК України тільки вказано на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, відповідно достатті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, пов`язаних з обов`язком батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Наведений висновок підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 682/3112/18 від 04 березня 2020 року.

При вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Підставою звернення позивача до суду стала зміна його матеріального стану через неотримання доходів у розмірі, який би дозволяв сплачувати аліменти, встановлені судовим рішенням, 1/3 частини від заробітку, а також сімейного стану.

Як на підтвердження зміни сімейного стану позивач посилається на те, що 28.12.2017 було зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_5 . Від цього шлюбу народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 донька ОСОБА_6 , і відповідно на його утриманні перебуває дружина, яка не працює, та дитина.

Однак, суд зазначає, що народження дитини в новому шлюбі не дає підстав для надання переваги у матеріальному забезпеченні дитини порівняно з дітьми, щодо яких ставиться питання про зменшення розміру аліментів. Верховний Суд у своїй постанові по справі № 565/2071/19 від 16.09.2020 зазначив, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Крім того, позивач посилається на зміну матеріального стану в сторону погіршення. Однак, суд враховує, що позивач є фізично здоровий та має можливість працевлаштуватись.

Доводи позивача про неможливість працевлаштуватись на роботу спростовуються тим, що непрацевлаштування саме по собі не є підставою для зміни способу стягнення та зменшення розміру аліментів. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 138/594/17-ц від 06 червня 2018 року.

Позивач добровільно звільнився з попереднього місця роботи ще у 2016 році. У позовній заяві стверджує, що одразу після звільнення мав намір працевлаштуватися за кордоном, однак не працевлаштувався, мав тимчасові підробітки, проте даних про їх розмір не надав, як і не працевлаштувався на іншу роботу в Україні.

Що стосується твердження позивача, що у нього перебуває на утриманні перестарілий батько, то суду не надано жодних підтверджуючих документів, що він здійснює догляд за своїм батьком, та що батько позивача в силу своїх захворювань позбавлений можливості самостійно себе обслуговувати, потребує стороннього догляду, не отримує жодного доходу, чи отримує його в розмірі, недостатньому для нього, та отримує матеріальну допомогу від позивача.

В той же час суд враховує, що, як вбачається з розрахунку зі сплати аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 позивач по даній справі сплачував аліменти відповідачці з жовтня 2014 року. У 2014-2015 роках та до червня 2016 року з ОСОБА_1 стягувалися аліменти на двох дітей в межах 2300-3100 грн., з липня 2016 року по червень 2020 року сума стягнутих аліментів плавно зростала з 1500 грн. до 3000,00 грн. на двох дітей (а.с. 14-16). Тобто розмір стягуваних аліментів фактично не змінився з 2014 року та складає приблизно 3000,00 грн. на двох дітей, однак за цей час зріс прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, змінився мінімальний рекомендований розмір аліментів та інші мінімальні соціальні гарантії, зросли ціни на дитячі товари, ліки, продукти харчування.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Тобто, на даний час мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить 2318,00 гривень. А позивачу нараховуються аліменти в розмірі за травень-червень 2020 року 3005,33 грн. на двох дітей, тобто нижче мінімального рекомендованого розміру аліментів та нижче прожиткового мінімуму, а тому, враховуючи вищеописані обставини, які встановив суд, відсутні підстави вважати, що розмір аліментів зріс та що позивач не має можливості сплачувати їх у такому розмірі. Суд ввважає, що позивач як батько зобов`язаний та має можливість виконувати свій обов`язок по утриманню дітей у визначеному розмірі.

Крім того, суд звертає увагу на те, що неповнолітня ОСОБА_3 , на утримання якої стягуються з позивача аліменти, з 2020 року навчається на І курсі заочної форми навчання за спеціальністю «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність». Навчання здійснюється за кошти фізичних, юридичних осіб, стипендія не нараховується. Тобто, на утримання дитини з 2020 року потрібні значно більші кошти не тільки на оплату за навчання, але і на проїзд до місця навчання, придбання спецлітератури, приладдя, харчування, проживання та на інші потреби, пов"язані з навчанням у вищому навчальному закладі в м. Івано-Франківськ. У липні 2021 року дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягне повноліття і розмір аліментів з цих підстав буде переглянуто.

Щодо погіршення стану здоров`я позивача, останній суду жодного доказу не надавав.

З урахуванням зазначеного, враховуючи, що пріоритетом у даній категорії справ є інтереси дітей, визначений прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, що має бути достатнім для забезпечення належного утримання дітей і їх гармонійного розвитку, врахувавши, що позивач має можливість працювати і отримувати доходи, судом не здобуто доказів, що свідчать про погіршення майнового стану позивача, а народження ще однієї дитини не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на старших дітей.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не доведені обставини, які б свідчили про суттєву зміну його матеріального стану, або що існують інші поважні причини, які б давали підстави для зменшення розміру аліментів, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. 51 Конституції України, ст.ст. 141, 180, 181, 182, 192, 273 СК України, ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII та керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягнення аліментів - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , житель АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Повний текст рішення виготовлено 23.11.2020.

Суддя: