СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2020 р. Справа № 922/3249/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Мартюхіна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

прокурор - Хряк О.О., службове посвідчення №053701 від 03.09.2019,

позивача - Ткаченко Л.М. на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

відповідача - Халаєва Г.О. на підставі довіреності від 07.09.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд", м. Харків, (вх.№2769Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2020, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Рильовою В.В., час проголошення рішення - 16:11год., дата складання повного тексту рішення - 26.08.2020, у справі №922/3249/19

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд", м. Харків,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд" в дохід державного бюджету України плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 22 532, 40грн. Також прокурор просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.08.2020 позовні вимоги Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд" на користь Державної служби України з безпеки на транспорті плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 22 532, 40грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складанні відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області діяли на підставі та у спосіб, встановлені чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим, заявлені до відповідача позовні вимоги є обґрунтованими.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю; стягнути з позивача на користь відповідача сплачений судовий збір.

Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що за результатами габаритно-вагового контролю водію транспортного засобу довідки про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, чеку зважування та розрахунку плати не видавалися; наданий позивачем чек не містить реквізитів щодо пункту проведення вагового контролю.

На думку апелянта, діапазон вимірювання ваг, на яких був здійснений габаритно-ваговий контроль, не дозволяє їх використовувати для зважування транспортного засобу відповідача. Крім того, апелянт вказує, що на транспортному засобі перевозився рідкий (подільний) вантаж - дизельне паливо, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху; апелянт вважає, що відсутні вимоги щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу, та відповідно неможливо встановити факт порушення вагових параметрів.

Апелянт також вважає, що здійснения розрахунку плати за проїзд за перевищення нормативних параметрів виконано невірно, а саме, вважає, що мала бути врахована не відстань маршруту транспортного засобу від місця завантаження до місця вивантаження, а відстань від точки завантаження до місця здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд" на рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2020 у справі №922/3249/19; встановлено учасникам справи строк до 05.11.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 05.11.2020 для подання до суду заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 17.11.2020 о 12:00год.

У встановлений судом строк від учасників справи не надходило відзивів на апеляційну скаргу, а також заяв і клопотань щодо суті спору.

13.11.2020 від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11068), зазначає, що водій підписав складені співробітниками Укртрансбезпеки документи без будь-яких зауважень. Вважає, що відповідачем не надано жодного належного доказу, який би спростував факт допущеного відповідачем порушення, а наведені у апеляційній скарзі доводи є власним трактуванням норм чинного законодавства.

З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні скарги, а рішення місцевого господарського суду від 18.08.2020 залишити в силі.

Щодо строку подання відзиву на апеляційну скаргу зазначає, що у зв`язку із довготривалою хворобою представника позивача з 05.10.2020 по 06.11.2020, що підтверджується доданими до відзиву на апеляційну скаргу листками непрацездатності, представник не мала змоги своєчасно підготувати та надати суду відзив на апеляційну скаргу.

У зв`язку із зазначеним, просить визнати довготривалу хворобу представника позивача поважною причиною пропуску строку для подання відзиву на апеляційну скаргу та поновити пропущений строк.

Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020, у зв`язку з відпусткою судді Лакізи В.В., для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Мартюхіна Н.О.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 17.11.2020 представник апелянта оголосила доводи апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити.

Прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить відмовити у задоволенні скарги, а рішення місцевого господарського суду від 18.08.2020 залишити в силі.

Представник позивача також проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить відмовити у задоволенні скарги, а рішення місцевого господарського суду від 18.08.2020 залишити в силі.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представники сторін і прокурор з`явились в судове засідання і висловили свої доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення пропущеного строку подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до статті 263 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2020 було встановлено учасникам справи строк до 05.11.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту.

Разом з тим, статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Враховуючи зазначене, що представником позивача надані докази в обгрунтування причини пропуску строку подання відзиву на апеляційну скаргу, яку суд визнає поважною; представником позивача одночасно із клопотанням про поновлення пропущеного строку подано також і відзив на апеляційну скаргу, судова колегія вважає можливим задовольнити клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку подання відзиву на апеляційну скаргу, приймає відзив і здійснює розгляд апеляційної скарги з урахуванням наданого позивачем відзиву на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши в судовому засіданні прокурора і представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

14.05.2019 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, на підставі направлення на перевірку №008017 від 13.05.2019, на 109 км а/д Н31 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, затвердженого постановою КМУ №422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422), був зупинений транспортний засіб марки MAN модель TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки TRAILOR модель SYY 3CX, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності (користування) TOB "Укрінформтрейд".

За кермом перебував водій ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_3 від 04.10.2017), який на вищевказаному транспортному засобі згідно з товарно-транспортною накладною № 086643/1 здійснював перевезення дизельного палива.

За результатами зважування вищезазначеного транспортного засобу (чек №176 від 14.05.2019) співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області встановлено, що навантаження на другу одиночну ось тягача перевищує максимально допустиме навантаження для даного типу транспортного засобу 11 тон.

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області складено Довідку № 0023603 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 14.05.2019 та Акт № 0015274 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 14.05.2019.

Водій транспортного засобу марки MAN модель TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 підписав складені Укртрансбезпекою документи - акт від 14.05.2019 № 0015274, без зауважень

На підставі викладеного, позивачем здійснений розрахунок № 0015274 плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акту від 14.05.2019 № 0015274 у розмірі 22 532, 40грн, який відповідач не оплатив.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до положень статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення № 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Отже, позивач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Управління Укртрансбезпеки в Полтавській області не є самостійною юридичною особою, а є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Зважаючи на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 926/16/19 дійшла висновку, що повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.

Враховуючи, що законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення Укртрансбезпекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку, або звернення до суду з позовом про стягнення, а також те, що несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, в результаті чого порушуються інтереси держави, у прокурора виникають підстави для звернення до суду з позовом, спрямованим на захист інтересів держави.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Як зазначено вище, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд" в дохід державного бюджету України плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 22 532, 40грн, посилаючись на те, що зміст і призначення плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні державі матеріальних збитків внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Отже, прокурор обгрунтував право звернення до суду з даним позовом в інтересах держави.

Колегія суддів апеляцційного господарського суду зазначає, що пунктом 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом З Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (надалі - Порядок №879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879, габаритно - ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Як встановлено судом першої інстанції і не спростовується відповідачем, 14.05.2019 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області зупинено транспортний засіб марки MAN модель TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки TRAILOR модель SYY 3CX реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить TOB "Укрінформтрейд".

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт", відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини 1 та 4 статті 48 цього Закону передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком № 879, пунктом 3 якого встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку №879, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують 1 з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 12.10.2001.

При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2%.

У пункті 6 Порядку № 879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктом 22.5 Правил № 1306 передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування.

За результатами зважування вищезазначеного транспортного засобу відповдача (чек №176 від 14.05.2019) співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області встановлено, що навантаження на другу одиночну ось тягача складає 13,715 тони при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 11 тон.

Враховуючи, що законодавчо встановлена похибка становить 2%, то транспортний засіб необхідно вважати невеликоваговим лише при навантаженні на одиночну ось - 11, 220 т.

Пунктами 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України № 1007/1207 від 10.12.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 215/24992 (далі - Наказ № 1007/1207), зокрема підпунктом 5 пункту 4, зазначено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пункту 30 Порядку № 879:

П= (Рзм + Рнв +Рг) х В, де

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (вісі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км. проїзду;

В - відстань перевезення, км.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкта господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок № 0015274 плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акту від 14.05.2019 № 0015274 виконаний відповідно до формули за наступними параметрами:

П= (Рзм + Рнв + Рг) * В * К (п. 31-1) де:

Рзм - 0 (загальна маса транспортного засобу не перевищує законодавчо встановлені норми);

Рнв - 0,42 = 0,27+ 0,15 (навантаження на одиночну ось перевищено на 25 %);

Рг - 0 (габарити не перевищують нормативно-встановлені);

В - відстань 609 км;

К - у потрійному розмірі, (перевищення від 10 до 40 відсотків).

П= 0,42 * 609 * 3 = 767, 34 євро.

Відстань, яку покладено в розрахунок, застосовано відповідно до Інтернет ресурсу della.com.ua згідно даних, наведений у супровідних документах на вантаж, які були надані перевіряючи особам та з урахуванням фактичного місця перевірки.

Так, згідно Товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 086643/1 від 13.05.2019, транспортний засіб було завантажено у м. Кременчук, Полтавська область, місцем розвантаження зазначено: м. Одеса. Фактичним місцем перевірки є 109 км а/д Н31 (поблизу с. Царичанка Полтавської області).

Згідно даних Інтернет ресурсу della.com.ua відстань від м. Кременчук Полтавської області до м. Одеса, через 109 км а/д Н31 (поблизу с. Царичанка Полтавської області) складає 609 км.

Правову позицію щодо використання Укртрансбезпекою Інтернет ресурсу della.com.ua викладено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від09.03.2017 у справі № 813/214/16 та зазначено: "відстань, зазначена як у актах про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, так і у розрахунках плати за проїзд та, відповідно, яка враховувалась при обчисленні плати за проїзд, виходячи з положень Порядку, визначалась працівниками ... згідно відомостей, наданих водієм щодо маршруту по території України (кілометражу), що підтверджено його підписом, та даних Інтернет ресурсу delIa.com.ua."

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні у справі докази підтверджують обгрунтованість здійснення контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області розрахунку № 0015274 плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу відповідача до акту від 14.05.2019 за № 0015274.

Щодо доводів апелянта, що за результатами габаритно-вагового контролю водію транспортного засобу довідки про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, чеку зважування та розрахунку плати не видавалися судова колегія зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів справи, водій транспортного засобу марки MAN модель TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 підписав складені Укртрансбезпекою документи - акт від 14.05.2019 № 0015274, без зауважень, про що свідчить його підпис на акті; чинним законодавством не передбачено обов`язку надання водію довідки про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, чеку зважування.

А встановлені судом обставини здійснення проїзду великоваговим транспортним засобом відповідача є підставою для внесення плати.

Щодо доводів апелянта, що наданий позивачем чек не містить реквізитів щодо пункту проведення вагового контролю, судова колегія зазначає, що в обгрунтування даних доводів апелянтом не наведено суду жодної норми законодавства, якою було б встановлено перелік реквізитів для чеку.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 17.11.2020 представник позивача надала пояснення, що даний чек формується автоматично після здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, і працівники Укртрансбезпеки не здійснюють власні записи у чеку.

Позивачем надані також пояснення щодо обладнання габаритно-вагового комплексу.

Так, у пункті габаритно-вагового контролю в Полтавській області на 109 км а/д Н31 14.05.2019 використовувались ваги - "Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь" 03ОТ-AS2-PWIA серійний номер приладу 420.

Факт використання саме цього приладу зафіксовано в чеку №176 від 14.05.2019, де зазначено заводський номер 420.

До матеріалів справи також надано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5356 від 09.02.2019, чинне до 09.02.2020, в якому зазначено, що Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів 03ОТ-AS2-PWIA, серійний номер приладу 17-420, відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ №94 від 13.01.2016.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта, що діапазон вимірювання ваг, на яких був здійснений габаритно-ваговий контроль (від 500 до 30 000кг), не дозволяє їх використовувати для зважування транспортного засобу відповідача, оскільки згідно наданих позивачем пояснень, даний прилад, який здійснює габаритно-ваговий контроль, зважує одну вісь (одне колесо) і встановлює навантаження на одну вісь (одне колесо); і у даному випадку навантаження однієї осі транспортного засобу відповідача становило 13,715 тони при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 11, 220 тон (з урахуванням похибки 2%).

Щодо доводів апелянта, що на транспортному засобі перевозився рідкий (подільний) вантаж - дизельне паливо, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху судова колегія зазначає, що по-перше, апелянтом не надано суду доказів, що зважування транспортного засобу було здійснено у русі; і по-друге, нормативно передбачено допустиму похибку, що становить 2%.

Доводи апелянта, що відсутні вимоги щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу, та відповідно неможливо встановити факт порушення вагових параметрів, колегія суддів апеляційного господарського суду розцінює як такі, що є вільним тлумаченням норм матеріального права на свою користь, і спрямовані на ухилення від сплати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що здійснення розрахунку плати за проїзд за перевищення нормативних параметрів виконано невірно, оскільки апелянт не надав суду доказів, що після здійснення габаритно-вагового контролю, допущене порушення було усунуто перевізником і навантаження на одиночну вісь при подальшому русі транспортного засобу відповідача до точки вивантаження стало відповідати вимогам законодавства України.

Згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0015274 від 14.05.2019, проведеним згідно пункту 31-1 Постанови КМУ № 879 від 27.06.2007, плата ТОВ "Укрінформтрейд" за проїзд автомобілем марки MAN модель TGX 14.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки TRAILOR, моделі SYY 3СХ з реєстраційним номером НОМЕР_2 становить 767, 34 євро.

Наведена сума еквівалентна 22 532, 40грн по курсу валют Національного Банку України від 14.05.2019, що підтверджено наявною у матеріалах справи роздруківкою офіційного сайту Національного Банку України.

І апелянтом не спростовано, що розмір плати за проїзд визначено позивачем з дотриманням зазначених вище норм Порядку № 879.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 18.08.2020 у справі №922/3249/19 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2020 у справі №922/3249/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 23.11.2020.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Н.О. Мартюхіна