Справа № 161/17452/19 Провадження № 11-кп/802/448/20 Головуючий у 1 інстанції:Артиш Я. Д.

Категорія: ч.1 ст.125 КК України Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Денісова В.П.,

суддів - Гапончука В.В., Подолюка В.В.,

з участю секретаря - Шугалової О.М.,

прокурора - Супронюк Т.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Туза С.О.,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Луцької місцевої прокуратури Іщика А.В. на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.05.2020 задоволено клопотання директора ТзОВ «Євро Альянс Луцьк» ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, на підставі ст.47 КК України, у зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу ТзОВ «Євро Альянс Луцьк», якщо протягом року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Журавлине Старовижівського району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженого, охоронця в ТзОВ «Євро Альянс Луцьк», не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030010003299 від 30 серпня 2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, - закрите, у зв`язку з його звільненням від кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 39862 гривень 68 коп. та моральної шкоди в сумі 39862 гривень 68 коп. - залишений без розгляду.

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 29 серпня 2019 року близько 24 год. 00 хв. він, перебуваючи у закладі «Карабас Барабас», що у м. Луцьку, на вул. Винниченка, буд. 4, діючи з прямим умислом, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, в ході словесного конфлікту із потерпілим ОСОБА_2 , що виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс долонею правої руки один удар у ліву ділянку обличчя потерпілого, чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді субкон`юктивального крововиливу на лівому очному яблуку, яке відповідно до висновку судово-медичного експерта за № 664 від 26 вересня 2019 року, за ступенем тяжкості належить до категорії легких тілесних ушкоджень.

Директор ТзОВ «Євро Альянс Луцьк» ОСОБА_3 подав до суду письмове клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_1 , у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу, мотивуючи його тим, що останній працює на посаді охоронця в ТзОВ «Євро Альянс Луцьк», 27 січня 2020 року на зборах трудового колективу вирішено взяти ОСОБА_1 на поруки трудового колективу ТзОВ «Євро Альянс Луцьк», при цьому, взявши на себе обов`язок здійснювати щодо ОСОБА_1 заходи виховного характеру, а саме: забезпечувати перевиховання і виправлення шляхом залучення до активної роботи організації, проведення заходів з підвищення кваліфікації, участі в громадських рухах та профілактичної роботи.

Ухвалою суду першої інстанції вказане клопотання задоволене.

Не погоджуючись із рішенням суду, прокурор оскаржує його з мотивів істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Посилається на те, що місцевим судом не враховано, що ОСОБА_1 під час проведення досудового розслідування вини у вчиненому злочині не визнавав, жалю з приводу скоєного не висловлював, свою поведінку не осуджував, збитків потерпілому не відшкодував, а тому обвинуваченого не можна вважати таким, що щиро розкаявся у вчиненому. Крім того, зауважує, що потерпілий заперечував задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_1 , у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу. Тому просить скасувати рішення суду і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, міркування прокурора і потерпілого, які підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі та просили скасувати оскаржуване судове рішення, обвинуваченого і його захисника, які заперечили доводи апеляційної скарги і просили ухвалу місцевого суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину стверджуються зібраними у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку та перевіреними у судовому засіданні доказами, які ґрунтуються на об`єктивному, повному і всебічному дослідженні, і яким суд дав правильну юридичну оцінку.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження ніким з учасників судового провадження не оспорюється.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, від трудового колективу ТзОВ "Євро Альянс Луцьк" надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки колективу установи, при цьому, взявши на себе обов`язок здійснювати щодо ОСОБА_1 заходи виховного характеру - забезпечувати перевиховання і виправлення шляхом залучення до активної роботи організації, проведення заходів з підвищення кваліфікації, участі в громадських рухах та профілактичної роботи (а.к.п.86-96).

Вимогами ст.47 КК України передбачено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних злочинів, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Застосовуючи до ОСОБА_1 інститут звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки, місцевим судом враховано, що перший обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, яке за ступенем тяжкості відноситься до кримінальних проступків та не належить відповідно до примітки ст.45 КК України до категорії корупційних.

Відповідно до роз`яснень п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особу можна звільнити від кримінальної відповідальності з передачею на поруки (ст.47 КК) за умови, що вона вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості.

Підставою такого звільнення є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку.

Доводи апеляційної скарги прокурора про відсутність щирого каяття у ОСОБА_1 є голослівними і нічим не підтвердженими та повністю спростовуються матеріалами провадження.

Апеляційним судом встановлено, що у судовому засіданні місцевого суду обвинувачений щиро розкаявся та попросив вибачення у потерпілого, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання змінити ситуацію, а трудовий колектив ТзОВ "Євро Альянс Луцьк", де працює обвинувачений охоронцем, звернувся до суду з належно оформленим клопотанням про передачу його на поруки, з якого вбачається, що трудовий колектив бере на себе обов`язки щодо забезпечення виховного впливу на обвинуваченого, а той, в свою чергу, гарантує належну поведінку (а.к.п.114).

Викладені обставини свідчить про те, що обвинувачений щиро покаявся у вчиненому, і що в сукупності із належно оформленим клопотанням трудового колективу є підставою для застосування до нього ст.47 КК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що потерпілий заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності і що дана обставина унеможливлює застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 положень ст.47 КК України, то вони не заслуговують на увагу, так як не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Зокрема, положеннями ч.2 ст.288 КПК України, передбачено, що суд зобов`язаний з`ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

А вимогами ч.3 ст.288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження та оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції в повній мірі дотримався вказаних вимог кримінального процесуального законодавства, та з урахуванням наявності підстав, визначених ст.47 КК України, підставно звільнив обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.47 КК України.

При цьому варто зауважити, що положення ст.47 КК України не містять заборони для звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із запереченням такого звільнення потерпілим.

Законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів. викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу прокурора Луцької місцевої прокуратури Іщика А.В. - залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді