ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/4428/19Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М.

Провадження № 22-ц/817/297/20 Доповідач - Шевчук Г.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року        м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів -  Костів О. З., Міщій О. Я.,

за участі секретаря — Іванюти О.М.

представника ОСОБА_1 адвоката Притули О. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/4428/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 грудня 2019 року, постановленого суддею Братасюк В.М. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:        

В лютому 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. В обґрунтування вимог посилалась на те, що сімейне життя не склалося з причини різних характерів та переконань, тривалий час сторони спору не проживають сім`єю, не ведуть спільного господарства, не пов`язані сімейним побутом, оскільки шлюб з відповідачем носить виключно формальний характер, вважає, що їх сім`я розпалася остаточно.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 грудня 2019 року позов задоволено. Розірвано шлюб ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , зареєстрований 17 серпня 2006 року ВДРАЦС Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис 1414.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 768, 40 гривень судового збору.        

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Також просить призначити у справі судову почеркознавчу експертизу. В обґрунтування вимог посилається на порушення судом норм матеріального права. Вказує на те, що жодного підпису в позові та у додатках до нього позивачка не проставляла, оскільки з грудня 2017 року по даний час перебуває за межами України — у сполучених штатах Америки. Суд під час розгляду справи встановив факт перебування позивачки за кордоном, однак не врахував наведеного та дійшов до висновку, що позов та заяву про розгляд справи без її участі подані саме нею.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Притула О.Б. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на викладені у ній доводи.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлена про час і місце судового засідання , що у відповідності до вимог ст.372 ч.2 ЦПК України є підставою для розгляду справи у відсутності сторін.

Судова колегія, заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.        

За вимогами п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 17 серпня 2006 року ВДРАЦС Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис 1414. Від шлюбу у сторін справи є спільна дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звертаючись до суду із указаним позовом ОСОБА_2 зазначала, що фактичні шлюбні відносини між нею та відповідачем припинені, окреме проживання та відсутність спілкування свідчить про неможливість збереження шлюбу.

В суді першої інстанції за клопотанням відповідача судом першої інстанції сторонам надавався строк на примирення однак сторони не дійшли до примирення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сторони припинили шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, на теперішній час сім`я фактично розпалась і не може бути збережена а тому є підстави для розірвання шлюбу.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина перша статті 24 СК України).

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного надання оцінки доказам у справі, не заслуговують на увагу, оскільки такі твердження відповідача не доведені належними та допустимими доказами. Судом вірно встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися і збереження сім`ї є неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулась з даним позовом в лютому 2019 року.

В суді першої інстанції за клопотанням відповідача судом першої інстанції сторонам надавався строк на примирення однак сторони не дійшли до примирення.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 липня 2019 року суд у сімейних справах штату Нью Йорк округ Саратога наклав на відповідача ОСОБА_1 обмеження дотриматися наступних правил поведінки триматися подалі від ОСОБА_4 , будинку ОСОБА_4 , окрім часу, призначеного для відвідування дитини, місця роботи ОСОБА_4 , утриматися від спілкування у будь який спосіб, а також утриматися від протиправних дій щодо позивачки. З рішення суду вбачається, що позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 були присутні в залі суду.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача зазначила, що сторони не дійшли до примирення і на даний час, однак ОСОБА_1 просить задовільнити апеляційну скаргу.

Отже з моменту звернення до суду першої інстанції в лютому 2019 року і до розгляду справи в апеляційній інстанції сторонам не вдалося зберегти шлюб, примирення не відбулося, сім`я сторін носить формальний характер.

Встановивши, що шлюб між сторонами носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечать інтересам як позивача, так і відповідача, суд першої інстанції, ураховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (стаття 51 Конституції України), дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу.

Доводи апеляційної скарги, що воля позивачки не була спрямована на подання заяви про розлучення, оскільки вона не підписувала такої заяви колегія суддів не приймає до уваги як необґрунтовані і такі що ґрунтуються на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення .

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 грудня 2019 року залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесеними.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 листопада 2020 року

Головуючий

Судді