П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2020 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 755/14287/18

Номер провадження 22-ц/824/1174/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Саліхова В. В., Шахової О. В.,

за участю секретаря судового засідання - Яворської А. А.,

вивчивши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року, ухвалене під головуванням судді Галагана В. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенюк Леся Олександрівна, про визнання кредитного договору припиненим та припинення обтяження,

в с т а н о в и в :

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенюк Леся Олександрівна, про визнання кредитного договору припиненим та припинення обтяження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Універсал Банк» укладено кредитний договір № 010-2008-961 згідно умов якого, відповідач надав позивачу кредит у сумі 188 000 доларів США, що еквівалентно 949 400 грн. зі сплатою 12,75 % річних за користування кредитними коштами з терміном дії до 15 березня 2023 року.

В забезпечення виконання умов вищевказаного кредитного договору, 31 березня 2008 року між сторонами укладено договір іпотеки предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

Так, на виконання умов вищевказаного договору іпотеки, 31 березня 2008 року було проведено реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек та накладено заборону відчуження на квартиру, що є предметом іпотеки.

Позивач зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням нею взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, через тимчасове погіршення матеріального становища, відповідач звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості у сумі 17 761, 94 доларів США, в подальшому вказану суму було зменшено до 16 758,99 доларів США. Пізніше, а саме після проведення судово-економічної експертизи, позивачем було заявлено зустрічний позов на суму 48 495,80 доларів США.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2017 року у справі № 755/9384/15-ц у задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та кредитним договором та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ПАТ «Універсал Банк» про стягнення надмірно сплачених коштів, відмовлено. Стягнуто з банку кошти понесені за проведення судово-економічної експертизи в сумі 5 082 грн. на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних долях.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2017 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким стягнуто з ПАТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 48 495,80 доларів США, що еквівалентно 1 284 362 грн. 77 коп. та судовий збір у сумі 14 469 грн.

22 січня 2018 року позивачем направлено до відповідача звернення з проханням надати відповідний пакет документів з метою зняття заборони з предмета іпотеки, а 19 березня 2018 року отримав відповідь про відмову у наданні вказаних документів у зв`язку з розглядом касаційної скарги.

Так, постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

25 липня 2018 року позивачем направлено до відповідача пропозицію, якою запропоновано останньому надати пакет документів та довідку про відсутність заборгованості по кредиту, а 04 вересня 2018 року отримав відповідь про відмову у виконанні вказаної пропозиції через наявність невирішеного спору, який на даний час перебуває на розгляді у суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, позивач зазначає, що в суді апеляційної інстанції перебуває справа, яка переглядається виключно в частині зустрічного позову.

Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що її позовні вимоги підлягають задоволенню.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року (а.с. 106 - 113) позов задоволено, визнано припиненим зобов`язання за кредитним договором №010-2008-961, від 31 березня 2008 року, укладеним між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 , зобов`язано ПАТ «Універсал Банк» припинити обтяження шляхом подання протягом десятиденного терміну з моменту набрання даним рішенням законної сили реєстратору Державного реєстру обтяжень нерухомого майна заяви про припинення обтяження з подальшим вилученням (скасуванням) записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 6908755) та з Державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження 6908888) стосовно трикімнатної квартири, загальною площею 72,00 кв. м., житловою площею 47,80 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , тобто предмета іпотеки за договором іпотеки/нерухомого майна квартири/, укладеного 31 березня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенюк Л. О. та зареєстрований в реєстрі заборон за № 615, заборона № 616, стягнуто з відповідача судовий збір у розмірі 1 409 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, 12 грудня 2018 року ПАТ «Універсал Банк» направило апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог, відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було помилково віднесено дану справу до категорії справ, які можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву заявив клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, проте ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2018 року дану заяву залишено без задоволення.

Скаржник зазначає, що 31 березня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № 010-2008-961, відповідно до умов якого ПАТ «Універсал Банк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 188 000 доларів США, строком до 15 березня 2023 року. Цільове призначення кредиту - придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Кредитні кошти в розмірі 188 000 доларів США, еквівалентні 949 400 грн., були перераховані на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 . Дані обставини визнаються і підтверджуються самим позивачем.

Таким чином, з даного кредитного договору вбачається, що на день звернення з апеляційною скаргою він є чинним, а тому підлягає виконанню обома сторонами, що передбачає щомісячне внесення платежів згідно з графіком платежів та виконання інших його умов. Крім того, факт дострокового погашення в повному обсязі заборгованості за кредитним договором не встановлено. Суми, сплачені ОСОБА_1 , є спірними та підлягають з`ясуванню шляхом проведення повторної судово-економічної експертизи.

31 березня 2008 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором. Предмет іпотеки - трикімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 2 вищевказаного договору заставна вартість предмету іпотеки складає 979 175 грн. Враховуючи, що відносини між іпотекодержателем та іпотекодавцем не припинено, відсутні обставини, що можуть слугувати підставою для припинення обтяжень на предмет договору іпотеки.

Вищевказані кредитний та іпотечний договори укладені відповідно до вимог ст.. 203 ЦК України.

ПАТ «Універсал Банк» не вчинялись жодні дії, які б порушували права позивача. Крім того, позивачем у позовній заяві визнано неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором у зв`язку з погіршенням матеріального стану останньої.

На думку скаржника, ОСОБА_1 , заявляючи зустрічний позов до ПАТ «Універсал Банк» у справі № 755/9384/15-ц, визнала, що заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 758,99 доларів США є обґрунтованою. Так, судово-економічною експертизою від 29 червня 2016 року, призначеною у вищевказаній справі, встановлено, що ОСОБА_1 надмірно сплатила кошти на загальну суму 65 254,79 доларів США, однак остання заявила зустрічний позов до банку про стягнення надмірно сплачених коштів лише у розмірі 48 495,80 доларів США.

Разом з тим, висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи у справі 755/93844/15-ц є неповним, необґрунтованим та недопустимим доказом.

Враховуючи вищенаведене, скаржник вважає, що дана апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

09 січня 2019 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу з відповідним підтвердженням про направлення його всім учасникам справи.

З вказаного відзиву вбачається, що позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення, без змін.

На думку позивача, оскільки дана позовна заява є немайнового характеру та враховуючи постанову Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 755/9384/15-ц, суд першої інстанції вірно обрав категорію розгляду даної справи.

Позивач зазначає, що відповідачем не зазначено грошового виразу боргу, який на думку останнього підлягає сплаті, період за який нараховувався борг та доказів щодо його відображення на балансі банку.

Позивач зазначає, що в касаційній скарзі та поясненнях до касаційної скарги у справі № 755/9384/15-ц, банк просив скасувати рішення Апеляційного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року та залишити без змін рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2017 року, яким у задоволенні позову про стягнення заборгованості у сумі 16 758,99 доларів США з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відмовлено, а відтак, наявні підстави вважати, що банк в повній мірі погодився з рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2017 року.

На думку позивача, оскільки в постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року зазначено, що рішення суду апеляційної інстанції в частині вирішення позову ПАТ «Універсал банк» не оскаржується, то у вказаній частині воно не переглядається, а відтак, основне зобов`язання яке існувало на підставі кредитного договору № 010-2008-961 від 31 березня 2018 року припинилось 13 червня 2018 року, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Крім того, позивач вважає, що судом першої інстанції було враховано та надано вірну оцінку доказам наявним в матеріалах справи, у зв`язку з чим, вірно відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

На думку позивача, скаржник вчиняє шахрайські дії та вводить суди в оману, з метою перешкоджання судочинству з наміром ухилитися від цивільної відповідальності та досягти протиправного результату, перешкодити суду у встановлені дійсних обставин справи та в ухваленні справедливого рішення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року (а.с. 194-196) зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенюк Леся Олександрівна, про визнання кредитного договору припиненим та припинення обтяження, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року, ухвалене під головуванням судді Галагана В. І., до набрання законної сили судовим рішенням у справі №755/9384/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором.

Постановою Верховного суду від 10 червня 2020 року (а.с. 244-248) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду міста Києва від 16 липня 2020 року поновлено апеляційне провадження та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні представник скаржника - адвокат Іващенко І. О. підтримала доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просила її задовольнити, з підстав викладених у ній.

Позивач та її представник до суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою.

Третя особа до суду апеляційної інстанції не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом направлення судової повістки-повідомлення на поштову адресу у зв`язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за відсутності осіб, що не з`явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи представника скаржника, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що зобов`язання позивача перед відповідачем за кредитним договором № 010-2008-961 від 31 березня 2008 року, припинені, що підтверджується рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2017 року по справі № 755/9384/15-ц, яке набрало законної сили.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 31 березня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір на придбання майна № 010-2008-961, відповідно до умов якого кредитор зобов`язався надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 188 000 доларів США, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 12,75 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. Строк кредитування за цим договором становить період з дати надання кредитором кредиту позичальнику по 15 березня 2023 року включно (що є датою остаточного погашення всієї суми кредиту). Цільовим призначенням кредиту є придбання майна, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1 (т. І а.с. 05-10).

В забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором, між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенюк Л. О., зареєстрований в реєстрі за № 615, відповідно до умов якого іпотекодавцем передано в іпотеку трикімнатну квартиру загальною площею 72,00 кв.м., житловою площею 47,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 31 березня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенюк Л. О. накладено заборону відчуження вищевказаної квартири до припинення іпотечного договору (а.с. 11-14).

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2017 року по цивільній справі № 755/9384/15-ц в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено; в задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення надмірно сплачених грошових коштів, відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 судові витрати по 5 082 грн. (т. І а.с. 18-23).

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року (т. І а.с. 24-32) з урахуванням ухвали Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року про виправлення описки (т. І а.с. 33-35) по справі № 755/9384/15-ц, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2017 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким зустрічний позов ОСОБА_1 - задоволено; стягнуто з ПАТ «Універсал Банк» на її користь грошові кошти у сумі 48 495,80 доларів США, що еквівалентно 1 284 362 грн. 77 коп. та судовий збір у розмірі 14 469 грн. В решті рішення, залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13 червня 218 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т. І а.с. 36-43).

Постановою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2017 року, залишено без змін (т. ІІ а.с. 07-13).

Так, відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3).

Згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Під час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № 010-2008-961 від 31 березня 2008 року укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Універсал Банк», між вказаними сторонами 31 березня 2008 року укладено договір іпотеки нерухомого майна-квартири. Як вбачається з вказаного кредитного договору, позичальник зобов`язався здійснити останню сплату щомісячного платежу до 15 березня 2023 року, а з вищевказаного іпотечного договору вбачається, що він діє до повного виконання зобов`язань за основним договором, що обумовлюють основне зобов`язання. Таким чином, на даний час договір іпотеки є чинним. Крім того, матеріали справи не містять доказів виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, а про невиконання належним чином взятих на себе зобов`язань зазначає й сама позивач у позовній заяві.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що підстави визначені ст. 17 Закону України «Про іпотеку» не настали, а відтак, підстави для зняття обтяжень та вилучення записів про іпотеку, відсутні.

Як вбачається з рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2017 року (справа № 755/9384/15-ц) у задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 010-2008-961 від 31 березня 2008 року, відмовлено у зв`язку з недоведеністю, у вказаній частині рішення суду сторонами не оскаржувалось. Разом з тим, оскільки строк дії кредитного договору визначений сторонами - до 15 березня 2023 року, банк не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості чи про звернення стягнення на предмет іпотеки у вказаний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, а також з ЄДРСР, рішення судів першої та апеляційної інстанції по цивільній справі № 755/9384/15-ц переглядається судом касаційної інстанції, а відтак, обставини встановлені рішенням суду першої інстанції у вказаній справі не можуть бути підставою для визнання зобов`язання за кредитним договором припиненими та припинення обтяження іпотекою. Крім того, рішенням суду першої інстанції у справі № 755/93844/15-ц не встановлено відсутність заборгованості у позивача перед банком, а лише зазначено, що суд не має можливості встановити дійсну суму заборгованості за кредитним договором № 010-2008-961 від 31 березня 2008 року. Таким чином, вказаним рішенням, факт відсутності заборгованості у позивача перед банком, не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Посилання скаржника на судові рішення по цивільній справі № 755/93844/15-ц як на підставу для задоволення позовних вимог є безпідставним, оскільки судовими рішеннями по даній справі не встановлено відсутність заборгованості у позивача перед банком.

Колегія суддів ставиться критично до посилання позивача на те, що в касаційній скарзі та поясненнях до касаційної скарги у справі № 755/9384/15-ц, банк просив скасувати рішення Апеляційного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року та залишити без змін рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2017 року, яким у задоволенні позову про стягнення заборгованості, відмовлено, а відтак, наявні підстави вважати, що банк в повній мірі погодився з вищевказаним рішенням суду, оскільки як вбачається з кредитного договору строк його дії визначено сторонами до 15 березня 2023 року, а відтак, банк не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості чи про звернення стягнення на предмет іпотеки у вказаний строк.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржуване рішення не можна назвати законним та обґрунтованим в розумінні ст. 263 ЦПК України, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з постановленням нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, наступного змісту.

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенюк Леся Олександрівна, про визнання кредитного договору припиненим та припинення обтяження, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 19 листопада 2020 року.

Суддя-доповідач: І.М. Вербова

Судді: В. В. Саліхов

О. В. Шахова