ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

12 листопада 2020 року м. Київ№ 826/12348/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Качура І.А. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський радіозавод»

до Державного підприємства «Сетам»

Міністерства юстиції України

треті особи Державний реєстратор ДП «СЕТАМ» Борискевич Максим Ігорович

ОСОБА_3, директор ТОВ «Селянин»

про визнання протиправною та скасування державної реєстрації, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Київський радіозавод» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Сетам», Міністерства юстиції України, треті особи - Державний реєстратор ДП «СЕТАМ» Борискевич Максим Ігорович, ОСОБА_3 , директор ТОВ «Селянин» в якому просить суд:

- визнати недійсною державну реєстрацію від 30.12.2016 року №18609645 проведену державним реєстратором державного підприємства «СЕТАМ» Борискевичем Максимом Ігоревичем та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:33469765 від 18.01.2017 року, підготовлене Борискевичем Максимом Ігоревичем ;

- скасувати запис про державну реєстрацію від 30.12.2016 року №18609645, прийняте державним реєстратором Борискевичем Максимом Ігоревичем, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33469765 від 18.01.2017 року, підготовлене Борискевичем Максимом Ігоревичем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2018 року відкрито провадження у справі № 826/12348/18 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Державним реєстратором Борискевич М. І., державного підприємства «СЕТАМ» здійснено запис про право власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна - склад (літ 1-Б) загальною площею 222.1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою внесення запису визнано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:33469765 від 18.01.2017 року.

В подальшому зазначене майно ОСОБА_3 вніс до статутного капіталу ТОВ виробничо-комерційної фірми «Селянин» на підставі протоколу №1 від 11.04.2017 року.

ТОВ виробничо-комерційна фірма «Селянин» провело відчуження/продаж об`єкту нерухомості ОСОБА_4 .

Позивач зазначає про протиправність дій державного підприємства «СЕТАМ» та Міністерства юстиції України, оскільки державна реєстрація здійснена з підстав, не передбачених ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», на підставі підробленого договору купівлі-продажу, що порушило майнові права позивача, так як вказаний об`єкт нерухомості знаходився у власності позивача і незаконно перейшов у власність ОСОБА_3 , директора ТОВ «Селянин».

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до пункту 2 цієї частини публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

З аналізу наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин, адже визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Так, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у Постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято спірне рішення, здійснено оскаржуваний запис.

Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).

У Постанові від 11.09.2018 року у справі №817/2398/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що скасування державної реєстрації права, належного одній особі, в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами, є закономірною, якщо після першої протиправної реєстраційної дії відбувалися інші дії, на нових підставах виникнення права власності, які по своїй суті суперечать речовому праву законного власника. У такому випадку основне завдання судочинства не виконується.

Суд також звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду підтримала постанову Північно-західного апеляційного господарського суду, викладену у Постанові від 28.11.2018 року у справі № 924/478/18, залишивши її без змін та вказавши, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що якщо позовні вимоги виникли виключно в результаті виконання державним реєстратором своїх владно-публічних та управлінських функцій, порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», то необхідно звертатися до адміністративного суду.

Суд зазначає, що позовні вимоги у даній справі обґрунтовано тим, що державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна здійснена на підставі неіснуючого (підробленого) договору купівлі-продажу, а відтак, за таких підстав предметом судового розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення державного реєстратора як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки поновлення речового права позивача , що свідчить про приватно - правовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Оскільки у цій справі існує невирішений спір про право, то оспорювання набуття особою цього права не може здійснюватися за правилами адміністративного судочинства у зв`язку з тим, що адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності, володіння, користування на об`єкти нерухомого майна.

Суд звертає увагу, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи господарського судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський радіозавод» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, ЄДРПОУ 30722314) до Державного підприємства «Сетам» (01001, м. Київ, вул. Стрилецька, 4-6, ЄДРПОУ 39958500), Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622), треті особи - Державний реєстратор ДП «СЕТАМ» Борискевич Максим Ігорович (01001, м. Київ, вул. Стрилецька, 4-Б), ОСОБА_3 , директор ТОВ «Селянин» (Київська область, м. Бровари, вул. Маяковського, 46) про визнання протиправною та скасування державної реєстрації, зобов`язання вчинити дії.

2. Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

3. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою вимогою не допускається.

4. Копію ухвали направити особам, які були учасниками справи.

5. Повернути Приватному акціонерному товариству «Київський радіозавод» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, ЄДРПОУ 30722314) суму сплаченого судового збору у розмірі 3524, 00 грн. за рахунок державного бюджету.

Згідно з частиною першою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.А. Качур