Справа № 188/1303/20

Провадження № 2/188/445/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

в складі:

головуючої судді Ніколаєвої І. К.

при секретарі Фесик Ю.В.,

з участю

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи Ляхімець С.А.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа по справі орган опіки та піклування Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ,-

ВСТАНОВИВ:

До Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 , з позовною заявою до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав, третя особа по справі орган опіки та піклування Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати неповнолітнього ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після смерті матері неповнолітній ОСОБА_3 , проживає разом з позивачем по справі, яка є його рідною тіткою в с. Добринька Петропавлівського району, Дніпропетровської області.

Вихованням неповнолітнього займалися мати та бабуся, що підтверджується довідкою Андріївської сільської ради Кегичівського району Харківської області від 17.08.2020 року № 02-29/329. Згідно вказаної довідки батько з дитиною не проживав і ніхто не мав уяви про його існування.

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов від 17.08.2020 року, №02- 29/330 складеним депутатом Андріївської сільської ради Кегичівського району Харківської області встановлено, що ОСОБА_3 на даний час не проживає в селі.

Бабуся в домоволодінні проживає сама. До дня смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 дитина проживала з бабусею ОСОБА_5 та матір`ю. Батько дитини в сім`ї не проживав, участі у вихованні та навчанні не брав, матеріально не забезпечував та не з`являвся до дитини жодного разу.

Згідно з довідкою виданою сімейним лікарем амбулаторії загальної практики сімейної медицини КНП Кегичівської районної ради «ЦПМСД Кегичівського району Харківської області», що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився під наглядом в Кегичівській ЦРЛ з 2006 по 2020 рік. У медичний заклад дитина зверталася виключно з матір`ю. З батьком дитина за медичною допомогою не зверталася.

Відповідно до характеристики Андріївської ЗОШ I-III ступенів Кегичівської районної ради Харківської області від 27.07.2020 року №01-34/119 ОСОБА_3 навчався у вказаній школі з першого класу. Учень має хороший фізичний і розумовий розвиток, навчався в міру своїх можливостей. Мама мала тісний зв`язок зі школою, цікавилася навчанням сина. Батька в школі не бачили жодного разу, не цікавився життям дитини.

Після смерті матері хлопчика, відповідач продовжує ухилятися від виконання батьківських обов`язків не забезпечуючи синові необхідне харчування, медичний догляд, лікування, не виявляє інтерес до його внутрішнього світу, не створює умови для його нормального та фізичного розвитку.

Відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_6 , 2003 року народження з батьками та бабусею, що підтверджується довідкою Хорошівської сільської ради №134 від 06.05.2020 року.

Згідно акту обстеження матеріально - побутових умов відповідача по справі від 06.05.2020 року за №327 складеного депутатом Хорошівської сільської ради умови проживання задовільні.

Родина тримає підсобне господарство. Відповідач працює на шахті «Степова» ШУ Першотравенське.

28 серпня 2020 року Петропавлівська райдержадміністрація як орган опіки та піклування розглянула питання позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 та надала висновок від 01.09.2020 року №1007/0/349-20 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його сина ОСОБА_3 .

Ефективним способом захисту інтересів неповнолітньої особи, буде позбавлення батьківських прав батька, тому позивач, на підставі ст. 164, 165, 166 ст. ст.180-185 Сімейного Кодексу України, звертається до суду з даним позовом.

Позивач у підготовче засідання з`явилася, позовні вимоги підтримала просить їх задовольнити та позбавити відповідача по справі батьківських прав відносно його неповнолітнього сина та вирішити питання про стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 .

Відповідач у підготовче засідання з`явився, позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечує проти вирішення справи на підготовчому засіданні.

Представник третьої особи по справі на підготовчому засіданні, посилається на висновок органу опіки та піклування Петропавлівської РДА про доцільність позбавлення відповідача по справі батьківських прав відносно його неповнолітнього сина та вирішити питання щодо стягнення з відповідача по справі аліменти на утримання дитини на користь піклувальника, який буде призначений органом опіки та піклування.

В порядку ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно до ч. 4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться у порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з оглядом на наступні обставини.

Відповідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Але в порушення цього, батько взагалі усунувся від своїх обов`язків, проявляє байдужість до долі своє дитини, не піклуються про здоров`я своєї дитини участі у вихованні не приймає.

Статтею 11 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини", але за весь цей час батько проявляє байдужість до долі своє дитини, участі у вихованні не приймає.

Статтею 25 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що діти, які залишились без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави", але відсутність статусу у неповнолітньої не дає можливості на реалізацію права дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Ефективним способом захисту інтересів неповнолітньої особи, буде позбавлення батьківських прав батька, підставі ст. 164, 165, 166 ст. ст.180-185 Сімейного Кодексу України.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , є батьком ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12 квітня 2005 року виданий виконкомом Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за актовим записом №34 ( а.с. 6).

Мати неповнолітнього ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01 квітня 2020 року виданого виконавчим комітетом Андріївської сільської ради Кегичівського району Харківської області за актовим записом № 05.

28 серпня 2020 року Петропавлівська райдержадміністрація як орган опіки та піклування розглянула питання позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , та надала висновок від 01 вересня 2020 року №1007/0/349-20 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його сина ОСОБА_3 .

При розгляді даної справи судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що він не займався вихованням неповнолітнього ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою Андріївської сільської ради Кегичівського району Харківської області від 17 серпня 2020 року № 02-29/329, згідно вказаної довідки батько з дитиною не проживав, вихованням не займався, матеріальної допомоги не надавав.

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов від 17 серпня 2020 року, №02-29/330 складеним депутатом Андріївської сільської ради Кегичівського району Харківської області встановлено, що дитина за вказаною адресою на даний час не проживає. До дня смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 дитина проживала разом з бабусею та матір`ю. Батько дитини в сім`ї не проживав, участі у вихованні дитини та навчанні не брав. Матеріально не забезпечував і не з`являвся до дитини жодного разу.

Згідно з довідкою виданою сімейним лікарем амбулаторії загальної практики сімейної медицини КНП Кегичівської районної ради «ЦПМСД» Кегичівського району Харківської області від 21 серпня 2020 року, що ОСОБА_3 , 2005 року народження знаходився під наглядом в Кегичівській ЦРЛ з 2006 по 2020 рік. В медичний заклад дитина зверталася виключно з матір`ю.

Відповідно до характеристики Андріївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області від 27 липня 2020 року № 01-34/119 ОСОБА_3 навчався у вказаній школі з першого класу. Учень має хороший і розумовий розвиток, навчався в міру своїх можливостей. Мама цікавилася навчання дитини, мала тісний зв`язок зі школою.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Петропавлівської районної державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , зазначено що під час проведення бесіди з ОСОБА_3 було встановлено, що хлопчик немає прихильності до батька, спілкування з ним не підтримував, разом не проживав з самого народження, має тісний емоційний зв`язок та прихильність лише з тіткою та дядьком. ОСОБА_3 написав заяву від 30 квітня 2020 року № 151, згідно якої бажає залишитися проживати разом з тіткою.

На засіданні Комісії з питань захисту прав дитини при Петропавлівській районній державній адміністрації, яка відбулась 22 червня 2020 року встановлено,що ОСОБА_2 , не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_3 . Відповідач З з матір`ю хлопця не проживав з самого народження дитини, тому і не зміг налагодити спілкування з дитиною.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати інтересам дитини, оскільки відповідач в подальшому буде позбавлений можливості негативно впливати на психіку дитини до моменту зміни ним свого ставлення відносно дитини та поновлення у встановленому порядку батьківських прав.

Як встановлено вище, відповідач по справі не займається вихованням сина, повністю усунувся та ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не виявляє до нього будь-якої батьківської уваги та турботи та погодився на позбавлення батьківських прав відносно сина, та стягнення з нього аліментів на утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав та у відповідності до ч.2 ст.166 СК України, суд вирішує питання про стягнення аліментів на дитину.

При призначенні розміру аліментів суд, керуючись ст. 184 СК України, враховує матеріальне становище платника аліментів, враховуючи вищезазначені обставини та докази по справі суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення аліментів.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Від оплати судовим збором вимог щодо стягнення аліментів при подачі позову позивачка була звільнена на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому судовий збір у розмірі 840,40 гривень повинен бути стягнутий з відповідача на користь держави.

Постільки по справі відбулося визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд, на підставі ч.1 ст.142 ЦПК України, вважає за необхідне позивачу повернути з державного бюджету 50 % сплаченого нею судового збору при поданні позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, ст..ст. 150,164,166,184 Сімейного кодексу України, ст..ст. 11,12,25 Закону України «Про охорону дитинства», ст..ст. 4,5 Закону України «Про судовий збір» суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа по справі орган опіки та піклування Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспортні дані НОМЕР_3 виданий 09 жовтня 1997 року Петропавлівським РВУМВС в Дніпропетровській області ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не нижче 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на користь піклувальника, який буде призначений органом опіки та піклування, починаючи стягнення з 21 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспортні дані НОМЕР_3 виданий 09 жовтня 1997 року Петропавлівським РВУМВС в Дніпропетровській області), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 840 гривень 80 коп.

Повернути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , інпп. НОМЕР_4 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок, сплачені нею при поданні позову згідно квитанції № 0.0.1843631688.1 від 21.09.2020 року.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Петропавлівському району та місту Першотравенську Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних ПоложеньЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя І. К. Ніколаєва