Справа № 2-587/10р.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       30 квітня 2010 року                                                                 м. Берегово

                                    Берегівський районний суд Закарпатської області у особі:

                                       Головуючого:    Ільтьо І.І.

                                       при секретарі:    Куні О.І.,

  з участю позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши на попередньому судовому засіданні у м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до виконавчого комітету Берегівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,    

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в Берегівський районний суд до виконавчого комітету Берегівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, вказавши, що вони є єдиними спадкоємцями на ? частини за законом на будинок, АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року сестри ОСОБА_3 .  

Рішення суду необхідно позивачам для реєстрації права власності на вказаний житловий будинок, оскільки їм було відмовлено в цьому з тих підстав, що  в нотаріальній конторі не мають можливості видати свідоцтво про право на спадщину за померлою сестрою, так як у свідоцтвах про їх народження та про народження сестри ОСОБА_3 є невідповідності записів про батьків, а саме у свідоцтві про народження ОСОБА_1, мати записана ОСОБА_5, у свідоцтві про народження ОСОБА_3 батько записаний ОСОБА_1, мати – ОСОБА_7, у свідоцтві про народження ОСОБА_8 батько записаний ОСОБА_1, мати ОСОБА_7.

В судовому засіданні позивачі підтримали позов та просили задовольнити його з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача  виконавчого комітету   Берегівської міської  ради в судове засідання не з’явився, зі змісту заяви Берегівської міської ради від 27.04.2010 року за № 739/03-17, яка подана до суду, за підписом міського голови І. Гайдош вбачається, що відповідач визнає позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України  № 5 від 31.03.1995 року, Про судову практику у справах про встановлення фактів , що мають юридичне значення вказується , що ... у тому разі, коли виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов’язане з вирішенням спору про право , суд ....розглядає позов на загальних підставах..” .

Частиною 1 ст.61 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.174 ЦПК України).  

 Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт, визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.61 ЦПК України, є обов'язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить  закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачем у справі і з цих підстав задовольняє позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 392, 1268 ЦК України , Постановою Пленуму Верховного Суду України  № 5 від 31.03.1995 року, ст.ст. 3, 6, 8, 10, 11, 57-60, 61, 62, 64, 66, 208, 209, 212-216, 130, 174 , 218, 223 ЦПК України, суд, -  

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на житловий будинок садибного типу, АДРЕСА_1 – по 3/8 частині кожному.

Заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  суду   першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  Апеляційна скарга на  рішення  суду  подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Суддя:                                                                                       Ільтьо І.І.

Справа № 2-587/10р.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       30 квітня 2010 року                                                                 м. Берегово

                                    Берегівський районний суд Закарпатської області у особі:

                                       Головуючого:    Ільтьо І.І.

                                       при секретарі:    Куні О.І.,

  з участю позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши на попередньому судовому засіданні у м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до виконавчого комітету Берегівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,    

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в Берегівський районний суд до виконавчого комітету Берегівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, вказавши, що вони є єдиними спадкоємцями на ? частини за законом на будинок, АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року сестри ОСОБА_3 .  

Зважаючи на необхідність значного часу для обґрунтування висновків суду та викладення повного рішення суду, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резулятивну частини.  

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1268 ЦК України , Постановою Пленуму Верховного Суду України  № 5 від 31.03.1995 року, ст.ст. 3, 6, 8, 10, 11, 57-60, 61, 62, 64, 66, 208, 209, 212-216, 130, 174 , 218, 223 ЦПК України, суд, -  

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на житловий будинок садибного типу, АДРЕСА_1 – по 3/8 частині кожному.

Заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  суду   першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  Апеляційна скарга на  рішення  суду  подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Суддя:                                                                                       Ільтьо І.І.